У Дитячій художній школі ім. О. Ф. Фойницького відбулося урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 80-річчю Михайла Івановича Руденка. Це ім’я відоме майже кожному тираспольчанину, а особливо тим, хто пов’язаний зі світом мистецтва.
Цього ювілейного дня виставку відвідали головний спеціаліст Управління культури, мистецтва, освіти та додаткової освіти художньо-естетичної спрямованості Державної служби з питань культури та історичної спадщини ПМР Галина Бєлоглазова, головний спеціаліст з додаткової освіти Управління культури міста Тирасполя Ольга Птицина, голова ради Спілки художників ПМР Сергій Панов, керівники установ культури міста Тирасполя, члени Спілки художників, випускники, учні школи.
«Ми присутні на пам’ятній виставці, присвяченій 80-річчю художника. Ця людина все своє життя присвятила художній діяльності. У її картинах звичайні предмети набували іншого забарвлення, живого. Але сьогодні хочеться згадати Михайла Руденка не тільки як художника, а і як прекрасного вчителя. Учні його знали як розсудливу людину, яка завжди приймає зважені рішення і при цьому відчувається його творча енергія. Де б Михайло Іванович не працював, він завжди був відданий своїй роботі», – наголосила Галина Бєлоглазова.
Михайло Іванович Руденко народився 16 січня 1938 року в місті Тирасполі. Інтерес до малювання проявився у нього рано. І коли бажання стати художником остаточно зміцніло, Олександр Фойницький – талановитий художник і педагог – підготував його до вступу до художнього училища в Кишиневі. Коли Михайло закінчив навчання, то активно долучився до художнього життя Тирасполя. Значною подією стало відкриття в Тирасполі картинної галереї у 1962 році. Одночасно з роботою в галереї він працював у художніх майстернях, викладав у дитячій художній школі.
«Михайло Іванович – художник міжнародного рівня. Це людина, яка перейняла найкращі риси та звичаї радянської школи», – наголосив Сергій Панов.
Син Михайла Івановича Геннадій Руденко працює заступником директора з навчально-виховної роботи в цій художній школі. Творчість батька підштовхнула його теж обрати шлях художника. «Для мене батько був справжнім другом, я міг звернутися до нього з будь-яким запитанням, і він завжди мав відповідь. Після того, як його не стало, я розбирав батькові речі та знайшов його перші картини. Він ніколи не хотів мені їх показувати, але саме тоді я побачив батька в іншому, незнайомому для мене світі. Дійсно, геніями не народжуються, ними стають, його роботи це доказують», – поділився думками Геннадій.
На виставці, що відкрилася на честь Михайла Руденка, було представлено понад 30 робіт. Більшість картин – невеликі пейзажі й натюрморти. Свої роботи Михайло Руденко писав темперними та олійними фарбами. «Батько був чудовим колористом. Так, на початку своєї творчої діяльності він працював у холодних кольорах, використовував відтінки коричневого, синього, сірого, а пізніше – теплими кольорами: жовтими, зеленими, червоними. Це можна спостерігати в його роботах», – зазначив син художника Геннадій Руденко.
Картини митця можна побачити не тільки в музеях Придністров’я, України, Росії, а й у країнах Європи, а також у приватних колекціях. Важко оцінити кількість написаних картин, але син видатного художника нарахував їх близько 500.
За плідну працю та активну творчу діяльність Михайло Руденко був відзначений численними нагородами. Серед них – «Ветеран праці» (СРСР) і «За трудову доблесть» (ПМР). У 2007 році його визнано одним із кращих педагогів Придністров’я й ушановано орденом «Трудова Слава».
Мені пощастило потрапити на цю виставку, де я дістала неймовірні враження. Головне, що я зрозуміла, – розглядати роботи треба на відстані, оскільки саме так видно найтонші деталі. Коли я зайшла до зали, я побачила картину «Облепиха». Зблизька лінії здавалися не дуже чіткими, навіть розмитими, але на відстані ця картина була немов жива, а сама гілка – мов тендітна паночка. Михайло Руденко насправді майстер своєї справи.
Софія МОСКАЛЬОВА.