Посаду соціального педагога ввели до штату в масовій школі порівняно недавно. У своїй професійній діяльності він взаємодіє з підлітками в складному процесі їхнього соціального становлення.
Соціальний педагог – це новий тип педагога. У нього своєрідне ставлення до побудови взаємин між дитиною та учителем. Соціальний педагог допомагає вихованцеві розв’язувати проблеми, не вдаючись до дій, які можуть заподіяти шкоду підопічному.
Головна вимога до соціального педагога – любов до дітей, до педагогічної роботи, знання й ерудиція, педагогічна інтуїція й інтелект, загальна культура та моральність, професійне володіння методами виховання дітей. Соціальний педагог у сучасних суспільних умовах повинен розумітися в політичній, економічній і соціальній галузях, знати вимоги, які суспільство пред’являє як до нього, так і до особистості вихованця.
Сучасні проблеми вимагають сучасних рішень. Проблемні діти й підлітки завжди викликали з боку освітньої системи підвищену увагу й особливі підходи. Нерідко ця увага виявлялася своєчасною і давала можливість досягати позитивних результатів. Зняти з дитини принизливий ярлик важкого підлітка – це надзвичайно копітка праця, яка вимагає від педагога глибокого розуміння, любові й нескінченної турботи про внутрішній світ свого підопічного.
Значення, яке мають для суспільства соціальні педагоги, неможливо виміряти ніякими показниками. Багато успішних людей, які раніше вважалися важкими підлітками, а тепер посідають у суспільстві свої гідні місця, нерідко згадують своїх наставників теплими словами поваги та нескінченної вдячності.
Немає нічого важчого, ніж перевиховувати людину. У ситуації кризи дитинства, соціальної невлаштованості значної частини населення, сімейних негараздів, агресивності соціального середовища гостріше постає питання про необхідність соціально-педагогічної підтримки дітей і підлітків, соціально-педагогічного супроводу дитини, яка перебуває у важкій життєвій ситуації.
Саме ця категорія дітей (в силу певних обставин життя) більше, аніж інші категорії, не захищена від негативних зовнішніх впливів з боку суспільства і його кримінальних елементів, що часто заважає успішній адаптації неповнолітніх.
Як відомо, багатьом дітям властиві тимчасові відхилення від нормальної поведінки. Як правило, їх легко подолати зусиллями батьків, учителів, вихователів. Однак поведінка деяких дітей виходить за рамки допустимих пустощів і проступків, а виховна робота з ними будується складно, з труднощами, не радує бажаними успіхами. Таких дітей відносять до категорії «важких», «проблемних», «неадаптованих», дітей «групи ризику». Вони постійно потрапляють до зони ризику в суспільстві: ризик втрати життя, і можливе погіршення стану здоров’я, і відсутність нормальних умов для повноцінного розвитку й успішної соціалізації.
Суспільство начебто забуває про існування таких дітей. Подібне ставлення пробуджує в них образу, жорстокість, озлобленість. У роботі з цими дітьми провідна роль належить соціальному педагогу, спеціалісту нового типу.
«Виховання дитини – це не мила забава, а завдання, що вимагає капіталовкладень – тяжких переживань, зусиль безсонних ночей і багато, багато думок» (Януш Корчак).
Головна проблема сучасних школярів – нездатність вирішувати соціально значущі завдання, і батьки не завжди можуть допомогти своїм дітям. Тому сенс діяльності соціального педагога загалом полягає у створенні сприятливих умов для успішної соціалізації особистості всупереч стихійності й неорганізованості цього процесу. Це якщо говорити теоретично, по-науковому. А на практиці це важлива робота з дітьми, яких ніяк не віднесеш до зразкових, спілкування з їхніми далеко не найкращими батьками, постійне занурення в їхні життєві психологічно-моральні конфлікти. Виявити проблему і виробити метод її подолання. Знайти ключик, який відкриє і звільнить молоду людину від цих абсолютно зайвих проблем, і є те, заради чого обрали цей нелегкий шлях соціальні педагоги.
Процес соціального дорослішання молодого покоління взагалі надзвичайно суперечливий і складний, а у випадку з дітьми та підлітками з так званої «групи ризику» – вдвічі, а то і втричі складніший. Соціальний педагог виступає захисником прав підлітків та дітей, вирішує проблеми їхнього дозвілля і, власне, організовує його, тобто загалом виконує багато корисних і потрібних суспільству справ. З усього цього стає зрозумілим, що професія соціальний педагог має величезне суспільне значення.
Тим більш радісніше, коли такі діти перемагають у спортивних змаганнях, виступають на сцені, починають регулярно відвідувати шкільні заняття, відмовляються від способу життя батьків, здобувають професію, будують свою сім’ю.
Отже, успішна реалізація соціальним педагогом провідних функцій і соціальних ролей сприяє створенню умов, за яких посилюється здатність дитини відстоювати право на недоторканність внутрішнього світу власної особистості, здатність протистояти негараздам життя і самостійно надавати посильну допомогу тим, хто її потребує. Заради цього варто працювати!
Олена ЧАБАНЮК, соціальний педагог МОЗ «ТСШ-К № 12»
e-mail: Lena.chabanyuk86@mail.ru; тел.: (777)72288.