У столичному Центрі дозвілля молоді «Ювілейний» під керівництвом Спілки письменників Росії 22 жовтня відбувся творчий вечір тираспольської поетеси та педагога Людмили Кабанюк.
Людмила Петрівна – відома людина не тільки в Тирасполі, а в усьому Придністров’ї. Педагог із 40-річним стажем, поетеса, письменниця, громадський діяч і просто хороша, добра та чуйна людина.
Назва заходу була неординарною та несподіваною – «Сильні духом. Профіль жінки». Та сенс її став зрозумілим після перших слів ведучого. Занадто часто так трапляється, що у світлих і талановитих людей життя непередбачено багате на випробування. «Зріст цієї жінки всього 111 см, як у шестирічної дитини, – сказав він. – Однак вона домоглася у своєму житті всього, чого хотіла. Людина з сильним характером і добрим серцем, яка вміє відокремлювати зерна від полови».
Безперечно, поряд з Людмилою Кабанюк другим головним героєм творчого вечора стала поезія. «Мудре колесо огляду, міст із дійсності в найтонший сон», – декламувала поетеса, й учасників заходу охоплювало почуття окриленості, коли серце завмирає від захвату, а душа прагне до світла. Коли від повноти й чистоти звуків ти поринаєш у стан добросердя і стаєш джерелом любові, радості та щастя. Коли виростають крила за спиною, й ти немов витаєш у небесах.
На вечорі присутнім розповіли про творчий шлях поетеси. Вона народилася 16 травня 1956 року в місті Бендери. У 1977 році з відзнакою закінчила філологічний факультет ТДПІ імені Т. Г. Шевченка. Працювала бібліотекарем, пізніше – вчителем російської мови та літератури. Розробила і читала власний курс лекцій у Придністровському державному інституті розвитку освіти. Публікувати вірші почала з 1977 року. Друкувалася в альманасі «Литературное Приднестровье», в журналі «Тирасполь – Москва», в газетах «Днестровская правда», «Приднестровье», «Российский писатель». Авторська збірка «Профіль жінки» вийшла у 2005 році. 2013-го побачило світ її друге видання, доповнене. Тоді ж добірка її віршів вийшла у збірці «Натхнення» в Лейпцигу.
«В лоб часом важко говорити якісь речі. Якщо говорити, то так ненав’язливо, тихо. Вважається, що жіноча поезія – це майже лайка. Кажуть, якщо ти пишеш «жіночі вірші», це означає, ти пишеш погано. Тому я й назвала збірку в піку всім забобонам», – пояснила Людмила Петрівна читачам. Потім народжувалися нові поетичні збірки, художня проза, публіцистика і навіть пісні.
Упродовж всього вечора творчу зустріч Людмили Кабанюк прикрашали подарунки шанувальників її таланту: натхненне читання віршів придністровського поета Юрія Зайця, виступ студії східного танцю «Лада», пісні Тетяни Тагієвої та Володимира Сорокоумова на слова винуватиці урочистості у виконанні Ніни Татевосян.
Нині Людмила Петрівна, як завжди, живе для інших. Якось вона сказала: «Я мрію, щоб у Тирасполі побачили, що в нашому маленькому місті є багато добрих, талановитих і чудових людей. Я вважаю, що прийшла у цей світ відкривати їх».
Талановита людина талановита в усьому. У 2011 році поетеса була нагороджена медаллю «За трудову доблесть», у 2015-му – відзначена медаллю «За підготовку учнів до олімпіад». А 16 травня 2017 року, в день народження Людмили Петрівни, Президент ПМР Вадим Красносельський вручив їй орден Пошани. Цю нагороду педагог отримала за роботу в Тираспольському відділенні Спілки письменників Росії та пропаганду культурних цінностей.
На зустріч я прийшов, як завжди, з заготовленими запитаннями для інтерв’ю. Та після заходу зрозумів, що не про це хочу запитати сильну, мудру і талановиту жінку. Зрозумів, що для нашої головної бесіди будуть потрібні час та усамітнення. Тому поставив тільки одне запитання: «Які Ваші плани на майбутнє?»
«Перший мій план – продовжити цей вечір цілим циклом творчих вечорів придністровських авторів, своєрідних творчих звітів, – відповіла Людмила Кабанюк. – Один такий звіт на місяць. Назвемо його «Світла гавань бесіди». Центр дозвілля молоді «Ювілейний» підтримав цю нашу ідею і пішов нам назустріч – надаватиме свій концертний зал. Ще один мій задум – видати збірку придністровських авторів «Літературна казка». До речі, буде в книжці й моя казка».
«Які Ваші особисті плани на майбутнє?» – уточнив я. «Мої особисті творчі плани – закінчити й видати серію книг «Абетка у віршах» такими мовами, як російська, українська, молдавська, англійська та французька. З дев’яти задуманих книг на сьогодні вже видано три, залишається випустити ще шість. Другий мій задум – видати велику, серйозну книгу «Моїм друзям, моїм крокам, моїм мріям». І нарешті, як учитель, хочу допомогти своїм колегам-педагогам, яким для надання кваліфікаційної категорії необхідні друковані роботи про їхню майстерність. Дуже хочу налагодити випуск періодичного «Педагогічного огляду», в якому можна було б друкувати статті з напрацьованого роками досвіду наших кращих учителів, вихователів, викладачів закладів професійної освіти».
Що ж, шановна Людмило Петрівно, нехай усі Ваші задуми, ідеї, найсміливіші плани стануть, як на «мудрому колесі огляду», мостом із задуманого в реальність
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото з вiдкритих джерел.