З газом жарти погані

Досвід сусідів – України та Грузії – нинішнього президента РМ Майю Санду нічому не навчив. Вона вирішила, що європейська єдність – це справа свята, а газ у трубі – то справа звичайна. Всі помічають, коли світла немає, але ніхто не помічає, коли воно є. Тому російські політологи зробили свій дотепний висновок: «Майя Григорівна захотіла і на «Кримській платформі» покататися, і на газовій трубі посидіти».

Нинішньої осені глава Молдови, нарешті, помітила, що газ закінчується так само стрімко, як і контракт її країни з «Газпромом». Вона ж, як та бабка з байки Крилова, – «…літо краснеє проспівала й озирнутися не встигла…» Та ж як добре було влітку: Майя Санду від душі поспілкувалася на антиросійські теми з західними лідерами, зажадала виведення російських військ із Придністров’я і стала учасницею Ялтинської конференції в Києві, де назвала Крим «…окупованою територією України».

Представник «Газпрому» Сергій Купріянов розповів, як Молдова просувається на своєму європейському шляху. Вона вимагає ціну на газ, як у Німеччині чи Угорщині, а ще краще таку, якою вона була у 2008 році. При цьому її керівництво підтримує закриття «Північного потоку – 2», а про свій борг (без ПМР) взагалі спробувало забути. Чомусь у Кишиневі досі думають, що на сході – «все навколо колгоспне, все навколо моє». Це на заході слід поводитися пристойно, в скатертину не сякатися, руки об штори не витирати й борги вчасно платити. Росії ж можна пригрозити транзитом газу в Придністров’я. Тоді вона все пробачить. «Дякую» сказав, і того досить.

Та коли екс-міністр економіки Молдови Олександр Муравський повідомив, що його країна просто не в змозі погасити борг ні за один раз, ні за найближчі 3 роки, Майю Григорівну здолало одне з одвічних російських питань: що робити?

Директор Фонду енергетичного розвитку РФ Сергій Пікін здивувався: «А що, власне, у Молдови викликає подив? З чого раптом Майя Санду вирішила, що вона вся така в бантиках, і «Газпром» їй продаватиме газ за 290€ в той час, як він коштує 1 000€?» «Якщо влада Молдови думає, що закуповуючи газ за вищою ціною в Європі, в кінцевому рахунку, зможе заощадити, оскільки не доведеться погашати свій борг перед «Газпромом», то це помилка», – написав він. Однак віце-прем’єр РМ Андрій Спину наполегливо гнув своє: «Молдова домагатиметься від «Газпрому» справедливої ціни на газ, яка розраховується за формулою, пропонованою іншим країнам, що мають з російською газовою компанією довгострокові контракти».

На цьому тлі «Газпром» висловив своє нерозуміння, дізнавшись про намір Кишинева ліквідувати підприємство «Молдова-газ», на якому, власне, висять борги країни «Газпрому» за вже поставлене блакитне паливо. Та й сама компанія «Молдова-газ», м’яко кажучи, не зовсім молдовська. 80 % потреб РМ в електроенергії покриває Молдавська ДРЕС, яка, як відомо, розташована на території Придністров’я і працює на російському газі. Отже транзитний шантаж Кишиневом Росії не допоміг би на переговорах з «Газпромом». Та й не так давно на всіх рівнях, починаючи з першої особи РФ, був даний ясний сигнал, що (якщо громадянам Росії і російським миротворцям в ПМР загрожуватиме небезпека) матінка Русь своїх в біді аж ніяк не залишить.

У серпні 2021 року заступник глави Адміністрації Президента РФ Дмитро Козак прилетів до Кишинева на переговори з президентом РМ Майєю Санду. Вони обговорювали питання взаємної торгівлі, транспортної блокади Придністров’я, ліквідації складів з боєприпасами в селі Колбасна. Доречно було б обговорити й газове питання. Проте глава молдовської держави вирішила про це промовчати, щоб після переговорів з’їздити до Києва і там покататися на «Кримській платформі».

Київ узявся допомогти сусідці й заявив, що готовий поставити 15 млн кубометрів газу, але за умови, що до кінця зими Кишинів усе поверне.

У Києві мабуть розуміють, що у них самих така діра в запасах газу на цю зиму, що 15 млн кубометрів туди, 15 млн сюди, на загальний стан справ взагалі ніяк не вплине. Питання тільки в одному: де Україні взяти такий обсяг блакитного палива?

23 жовтня офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов заявив, що російська енергетична компанія може повністю відмовитися від поставок газу в Молдову, якщо Кишинів не погасить борг і не домовиться про умови нового контракту. Тоді ж Купріянов вказав, що, за підрахунками «Газпрому», борг РМ за поставлений газ становить $433 млн, а з урахуванням прострочення платежів загальна сума заборгованості (пені) збільшується до $709 млн. Тож Молдові, хоч і дуже не хотілося, але довелося йти назустріч російській газовій компанії.

Уже 29 жовтня сторони досягли основної домовленості щодо формули ціни на газ і аудиту боргу, що утворився в компанії «Молдова-газ». Крім того, сторони зобов’язалися вести подальші переговори стосовно до встановлення графіка платежів. Договір підписали віце-прем’єр Молдови Андрій Спину і голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Андрій Спину назвав і ціну на блакитне паливо.

«Була прийнята формула ціни, яка заснована на певному співвідношенні цін на газ і нафту на ринку. У листопаді ціна буде приблизно $450 за тисячу кубометрів, а далі вона формуватиметься в залежності від ціни на газ на біржах», – пояснив він. Отже, нова ціна у два рази перевищує ту, що Молдова платила за газ раніше, але й у два рази дешевше за нинішні ринкові ціни.

Майя Санду відразу ж заявила, що задоволена контрактом з російською газовою компанією. Вона зазначила, що газ буде дорожчий, ніж раніше, через що доведеться підвищувати тарифи в країні. При цьому їх підвищення буде не настільки великим, якби Республіка Молдова купувала газ за ринковою ціною. Відповідно до нового контракту 1 листопада 2021 року газ до Молдови пішов.

Однак більш розумні голови відразу зрозуміли, що ціна для РМ на російський газ в майбутньому може зрости до $500-600 за 1 тисячу кубометрів. ТАСС повідомило, що з урахуванням зміни ситуації на ринку газу, ці метаморфози можуть привести до дворазового збільшення ціни для Молдови. Тож хто виграв від нового контракту?

Відомий фахівець із цін на газ, провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки та Фінансового університету (РФ) Станіслав Митрахович висловив свою думку кореспонденту Радіо Business FM (Москва): «У будь-якому випадку $450, якщо брати ціну за останні роки, це все одно досить висока ціна. Молдові буде непросто її заплатити. Я думаю, що один із мотивів такої ціни був у тому, щоб не допустити енергетичного колапсу в РМ і не діставати безліч інформаційних випадів на адресу «Газпрому», що, нібито, він у всьому винен, він там все заморозив. Чи можна було діяти більш жорстко? Мабуть, дійсно, можна було бути більш жорсткими, вимагаючи від Молдови напружитися, перестати фінансувати армію, витратити гроші на виплату боргу і закупівлю газу.

Однак для «Газпрому» принципово було, що Молдова погодиться заплатити за старі поставки. Це $709 млн, з яких близько 60 % – тіло боргу, а решта – пені. Причому це борг саме Кишинева.

За умовами нового контракту Кишинів поки лише проведе аудит свого боргу. Тобто перевірить, як він міг утворитися і чи відповідає цифра істині».

Павло ОСТАПЕНКО.

Фото з вiдкритих джерел.