Ольгу Бурдужу, історика, вчительку української мови та літератури столичної СШ № 16, не можна назвати людиною байдужою: вона всім цікавиться, бере участь у громадському життя міста, є учасницею багатьох конкурсів та олімпіад.
Поштовхом до написання замальовки про нашу колегу послужила її участь в акції «Машина часу. Історичний рух» для придністровських учителів історії. Історичне шоу «Ранковий фреш» на Радіо 1 проводилося спільно з Туристичною агенцією «Жара». Наша героїня заохочена сертифікатом учасника.
Ольга обрала для дослідження тему «Бендерська трагедія: свідчення придністровських літераторів-очевидців», використавши «Замальовки з натури» бендерчанки Світлани Мазеріної – письменниці, члена Спілки письменників Придністров’я.
Будучи свідком воєнних подій 1992 року, автор занотовувала все, що бачила на вулицях розстріляного міста. За кожною замальовкою – маленький сюжет, реалістичний репортаж про події того важкого жорстокого періоду.
В одному з них вона розповіла, як її вразив вчинок немолодої жінки, що кинулася до будівлі рідного заводу, охопленого вогнем, щоб врятувати заводські документи. В іншому – як аварійні служби намагаються хоч на деякий час поновити електро- та водопостачання, розуміючи, що після нічних обстрілів їхня робота буде зведена нанівець.
Мандруючи містом, Світлана бачила біля Будинку книги кількох жінок, які були зайняті, на перший погляд, зовсім безглуздою роботою – прополкою бур’яну на клумбах та поливом троянд. Здивована, задавала собі питання: «Вони комусь потрібні, ці троянди, під час війни? Навіщо за ними доглядати в такий час, коли життя людей під загрозою?» І сама ж відповідала: «Троянди – це символ миру, тому робота жінок – це своєрідний ритуал, психологічна допомога людям».
Ці та багато інших замальовок Світлани Мазеріної про події Бендерської війни – яскраві, влучні, символічні, пронизливі, вони «дихають» життям, передають неприємно-солодкуватий присмак, якого відчайдушно хотілося позбутися простим придністровцям у далекому 1992 році. Це нагадування нинішній молоді, що таке війна, прохання не забувати про ті страшні події та не допустити нової біди.
Ольга розповіла, чому обрала саме тему Бендерської трагедії: для неї важливо, аби учителі використовували під час уроку ще й додатковий матеріал – вірші, нариси, оповідання. Тоді діти (через емоції, викликані яскравими творами) легше запам’ятовуватимуть матеріал. Події, що відбувалися в Бендерах, назавжди залишаться в пам’яті людській і молодого покоління зокрема. Це історія нашого краю, яку варто шанувати.
Небайдуже ставлення вчительки до роботи викликає у колег неабияку повагу до неї. Стелла Бай, начальник Тираспольського УНО, вважає Ольгу Георгіївну надзвичайно трудолюбивою і творчою людиною, такою, що завжди знає, як саме можна вплинути на особистісне зростання учнів та учителів. «Учителька надзвичайно відповідальна, позитивна, творча особистість, яка постійно перебуває в пошуку, вміє планувати свою роботу. Зацікавленість обраною справою підтверджується її участю і перемогами в міських та республіканських олімпіадах, конкурсах, фестивалях. Сама зростає як професіонал, мотивуючи колег та учнів на досягнення мети. Разом із вихованцями вона розробляє нові цікаві проекти, програми, спонукаючи їх до самопізнання та самовдосконалення», – говорить Стелла Геннадіївна.
Колеги по роботі – учителі української мови та літератури столичних шкіл – Ольга Шаповал, Ніна Котовська, Ніна Шуляк в один голос стверджують, що Ольга – дуже порядна людина, вміє співчувати, добра за своєю натурою, щира та відповідальна. Вона – фахівець високого рівня, допомагає, консультує, ділиться здобутими знаннями та досвідом, очолює не лише методоб’єднання, а й республіканську науково-методичну раду з української мови, є провідним методистом кафедри загальноосвітніх дисциплін та додаткової освіти Інституту розвитку освіти та підвищення кваліфікації. Ольга Георгіївна слідкує, щоб учителі вчасно готували та подавали документи на атестацію, має креативне мислення, підштовхує своїх колег до самовдосконалення. Вона не дає засидітися на одному місці, з нею цікаво працювати.
Голова товариства української культури «Червона калина» Аліса Коханова рада, що Ольга є членом Правління організації, береться за написання сценаріїв до свят, залучає таких же молодих педагогів до роботи, усвідомлюючи при цьому, що діяльність на громадській ниві не приносить фінансових прибутків.
Любов Фетісова, головний редактор газети «Гомін», каже, що Ольга серйозно ставиться до підготовки інформаційних матеріалів для просвітянської сторінки «Джерело». Її матеріали насичені цікавими фактами, написані грамотно, доступною мовою, їх використовують учителі під час проведення уроків з української літератури. У кожній такій роботі – відповідальність, уважність, глибоке поринання в зміст обраної теми.
Відомо, що ім’я Ольга походить від скандинавського «Хельга», і в перекладі означає «мудра», «свята». Нехай не свята, але мудра – це точно про неї, нашу Ольгу Бурдужу. Побажаємо ж їй цікавих конкурсів та подальших перемог.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото автора.