Якщо вас раптом наздогнала нудьга, і ви почали серйозно сумніватися у власних силах, то ознайомтеся з біографіями відомих людей з обмеженими можливостями здоров’я.
Вони виявилися сильнішими за життєві обставини, змогли подолати великі проблеми й не тільки максимально наблизити своє власне життя до дійсно повноцінного, а й залишили в історії людства значимий слід. Їхня сила духу і безмежна віра в себе та власні можливості гідні величезного захоплення. Незважаючи ні на що, вони домоглися поставлених цілей і стали успішними людьми.
Едуард Асадов, радянський поет і прозаїк вірменського походження, у 1944 році дістав важке поранення осколком снаряда в обличчя.
Після досить тривалого лікування в госпіталях лікарі не змогли зберегти йому зір. Про ці трагічні події поет пізніше згадував: «Найважчим був вирок лікарів – «Попереду буде все. Все, крім світла». Багато чого довелося прийняти, витримати й переосмислити. Асадов поставив перед собою головну у своєму житті мету і йшов до неї, ні на мить не здавався. Він продовжив писати вірші. У шістдесяті-сімдесяті роки минулого століття його творчість була надзвичайно популярною серед молоді. Всього Едуард Асадов написав і видав 47 книг.
Сара Бернар, французька актриса.
Багато видатних режисерів і театрознавців, наприклад, Костянтин Станіславський, вважали мистецтво Бернар зразком технічної досконалості. У 1914 році після нещасного випадку їй ампутували ногу, проте вона продовжувала виступати. У 1922 році актриса останній раз вийшла на сцену. Їй було вже під 80 років, і вона грала в «Дамі з камеліями», сидячи в кріслі.
Людвіг ван Бетховен, німецький композитор, представник віденської класичної школи. У 1796 році, вже відомий композитор, почав втрачати слух: у нього розвинувся лабіринтит – запалення внутрішнього вуха. 
До 1802 року Бетховен цілком оглух, але саме з цього часу композитор створив свої найвідоміші твори. У 1803-1804 рр. він написав «Героїчну» симфонію, в 1803 – 1805 рр. – оперу «Фіделіо». Крім того, в цей час Бетховеном були написані сонати з 28-ї по 32-у (останню); дві сонати для віолончелі, квартети, вокальний цикл «До далекої коханої». Абсолютно глухий, композитор створив два свої наймонументальніші твори – «Урочисту месу» і Дев’яту симфонію з хором.
Луї Брайль, французький тифлопедагог. У трирічному віці Брайль поранив собі око шорним ножем, від чого в нього розвинулося симпатичне запалення очей, і він осліп.
У 1829 році Луї Брайль розробив використовуваний до теперішнього часу в усьому світі рельєфно-точковий шрифт для сліпих – шрифт Брайля. Крім букв і цифр на основі тих самих принципів він розробив нотопис і викладав музику сліпим.
Ерік Вайхенмайєр, перший у світі незрячий скелелаз, який досяг вершини Евересту. Він втратив зір, коли йому було 13 років, однак здобув вищу освіту, а потім і сам став учителем середньої школи. 
Згодом досяг кваліфікації тренера з боротьби та був спортсменом світового класу. Про подорож Вайхенмайєра на Джомолунгму зняли ігровий телевізійний фільм «Торкнутися вершини світу». Крім Евересту, ця сильна духом людина підкорила ще сімку найвищих гірських піків світу, в тому числі Кіліманджаро, Чоґорі, Лхоцзе, Канченджангу та Ельбрус.
Естер Вергеєр, голландська тенісистка. Вона є однією з найбільш відомих тенісисток-візочниць в історії. Була прикута до ліжка з дев’яти років, коли після операції на спинному мозку в неї віднялися ноги.
Вона 42 рази перемагала на турнірах Великого шлему, чотириразова олімпійська чемпіонка і семиразова чемпіонка світу. В Сіднеї та в Афінах вона взяла першість як самостійно, так і в парі. З січня 2003 року Вергеєр не зазнала жодної поразки, виграла 240 сетів поспіль. У 2002 і 2008 рр. ставала лауреатом премії «Найкращий спортсмен з обмеженими можливостями», яка вручається Світовою академією спорту «Лауреус».
Олексій Маресьєв, радянський льотчик, з історії якого була написана книга «Повість про справжню людину». Все життя він був дуже активним і боровся за права інвалідів. 
У ході Великої Вітчизняної війни Олексій збив 11 літаків ворога: 4 – до поранення і 7 – після. Один із небагатьох, хто пройшов медкомісію після ампутації ніг і почав літати з протезами. Після Великої Вітчизняної війни Маресьєв дуже багато їздив, був почесним громадянином багатьох міст СРСР і світу. Він став живим прикладом того, що обставини можна подолати.
Микола Островський, радянський письменник. У 18 років він дізнався про страшний діагноз – попереду його чекала повна нерухомість. Стан людини, що опинилася в такій ситуації, пережиті ним душевні муки Микола Островський через кілька
років з дивовижною психологічною глибиною передав у романі «Як гартувалася сталь» через образ головного героя – Павла Корчагіна. «Найдорожче в людини – це життя. Воно дається йому один раз, і прожити його треба так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки… І треба поспішати жити. Адже безглузда хвороба або якась трагічна випадковість можуть перервати його».
Франклін Делано Рузвельт, 32-й президент США (1933 –1945). У 1921 році він тяжко захворів на поліомієліт.
Попри вжиті протягом багатьох років спроби перемогти хворобу, Рузвельт залишився паралізованим і прикутим до інвалідного візка. З його ім’ям пов’язані дуже важливі сторінки в історії США – встановлення і нормалізація дипломатичних відносин з Радянським Союзом і участь Сполучених Штатів Америки в антигітлерівській коаліції.
Ліна По, Поліна Горенштейн – балерина, танцівниця. У 1934 році вона захворіла на енцефаліт, повністю втратила зір, її розбив параліч. Після трагедії почала займатися ліпленням, і вже в 1937 році її роботи з’явилися на виставці в Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна. 
У 1939 році Ліну По прийняли в Московський союз радянських художників. Її роботи є в колекціях Третьяковської галереї та інших музеїв країни, а головне зібрання скульптур – у меморіальному залі Ліни По, відкритому в музеї Всеросійського товариства сліпих.
Мігель Сервантес, іспанський письменник. Сервантес відомий насамперед як автор одного з найбільших творів світової літератури – роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський».
У 1571 році він, перебуваючи на військовій службі у флоті, взяв участь у битві при Лепанто, де був серйозно поранений пострілом з рушниці, через що втратив ліву руку. Пізніше він написав: «Позбавивши мене лівої руки, Бог примусив мою праву працювати сильніше і сильніше».
Юрій Тинянов, російський радянський письменник, драматург, літературознавець і критик. Він змолоду страждав на розсіяний склероз, який призвів до часткової втрати працездатності. Тяжка хвороба дуже 
знизила його науково-практичну активність. Однак ця мужня людина, подолавши фізичний біль, створила низку відомих творів, наприклад, романи «Пушкін», «Кюхля», «Смерть Вазір-Мухтара», кіносценарії «Шинель», «Поручик Кіже», повісті «Підпоручик Кіже», «Чернігівський полк чекає», «Малолітній Вітушишников», переклав дві книги німецького поета Гейне.
Стіві Вандер, американський музикант, співак, композитор, мультиінструменталіст, аранжувальник і продюсер. Втратив зір у грудному віці. У кисневий бокс, куди поклали дитину, було подано занадто багато кисню. 
Результат – пігментна дегенерація сітківки ока і сліпота. Його називають одним із найбільш видатних музикантів нашого часу: 22 рази отримував премію «Греммі»; фактично визначив популярні стилі «чорної» музики – ритм-ендблюз і соул середини XX століття. Ім’я цього музиканта увічнене в «Залі слави рок-н-ролу» і в «Залі слави композиторів США». За свою музичну кар’єру Вандер записав понад 30 альбомів.
Стівен Хокінг, англійський фізик-теоретик, космолог і астрофізик, автор теорії про первинні чорні діри, директор з наукової роботи Центру теоретичної космології Кембриджського університету. У 1962 році в нього почали проявлятися ознаки бічного аміотрофічного склерозу, які призвели до паралічу.
Після діагностики хвороби в 1963 році лікарі вважали, що жити йому залишилося лише два з половиною роки, а після операції на горлі в 1985 році він ще і втратив здатність говорити. У нього рухалися тільки пальці правої руки – ними вчений керував своїм кріслом і спеціальним комп’ютером, який міг за нього говорити. «Перспектива рано померти змусила мене зрозуміти, що життя варте того, щоб його прожити», – написав він у своїх спогадах. Всупереч важкій хворобі, Хокінг вів активне життя. У 2007 році здійснив політ у невагомості на спеціальному літаку, збирався здійснити політ на космоплані.
Рей Чарльз, американський музикант, людина-легенда, автор понад 70 альбомів, один із найвідоміших у світі виконавців музики в стилях соул, джаз і ритм-енд-блюз. Осліп у семирічному віці, імовірно, внаслідок глаукоми. 
Рей Чарльз – найзнаменитіший сліпий музикант сучасності. Він був нагороджений 12 преміями «Греммі», потрапив у зали слави рок-н-ролу, джазу, кантрі та блюзу, в зал слави штату Джорджія. Його записи були включені в Бібліотеку Конгресу США. У 2004 році журнал «Rolling Stone» поставив Рея Чарльза під номером 10 свого «Списку безсмертних» – ста найвидатніших артистів усіх часів. Френк Сінатра назвав Чарльза «єдиним справжнім генієм у шоу-бізнесі».
Люди з обмеженими можливостями, які досягли успіху в наш час і в минулі століття, можуть стати прикладом для кожного з нас. Їхнє життя, праця, робота – то величезний подвиг. Погодьтеся, як іноді важко подолати перешкоди на шляху до мрії. А тепер уявіть, що для них ці бар’єри були нездоланними та непереборними. Однак всупереч труднощам, вони зуміли перемогти себе, зібрати волю в кулак і вирішити свою долю, заслужити людське визнання. Назвати поіменно всіх достойних у невеликій статті просто нереально. Історії цих людей повинні стати для кожного з нас еталоном, символом волі, хоробрості й цілеспрямованості. У важкі моменти життя, коли опускаються руки, коли здається, що весь світ проти вас, згадайте про цих героїв і рухайтеся далі до своєї мети.
«Поки людина не здається, вона сильніша за свою долю», – сказав Еріх Марія Ремарк.
Олександр ПЕТРЕНКО.