Цукровий діабет: як йому запобігти

Щороку 14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Цього дня народився канадський лікар та фізіолог Фредерік Бантінг. Спільно з Джоном Маклеодом та Чарлзом Бестом Бантінгом він відкрив інсулін (гормон, що регулює вміст цукру в крові або глюкози), за що одержав Нобелівську премію.

Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не лише про кількість хворих на цукровий діабет, а і про те, як можна запобігти розвитку цієї хвороби у багатьох випадках.

У Придністров’ї на сьогодні близько 12 тис. громадян страждає на цукровий діабет. Упродовж останніх років у різних медичних закладах республіки проводилися дні відкритих дверей, на яких громадяни за бажанням могли проконсультуватися у медичних працівників щодо цього захворювання.

За словами лікаря-ендокринолога ДУП «Медицинский центр «ТираМед» Наталії Смокової, цукровий діабет пов’язаний з відсутністю чи нестачею в організмі хворого відповідного гормону. «Інсулін відіграє роль своєрідного «ключа», що забезпечує проникнення цукру з крові у клітини організму людини. Внаслідок відсутності чи нестачі інсуліну вміст цукру в крові перевищує норму. Існує два види захворювання: діабет 1-го та 2-го типу. При цукровому діабеті типу 1 підшлункова залоза не здатна виробляти інсулін. Лікування таких пацієнтів полягає у дієтотерапії та введенні щоденних неодноразових ін’єкцій інсуліну.

При діабеті  типу 2 інсулін в організмі виробляється, та через велику кількість жирових клітин організм його не відчуває (інсулінорезистентність) або підшлункова залоза виробляє інсулін у незначній кількості», – розповіла фахівець.

Таким чином, через нестачу інсуліну цукор у крові залишається вищим за норму, що з часом призводить до розвитку ускладнень. Нині цукровий діабет 2-го типу – це 80 % усіх випадків захворювання на діабет.

Безумовно, людина повинна розпізнавати ознаки цього захворювання, щоб своєчасно звернутися до ендокринолога. До них належать різкі коливання ваги, сухість у ротовій порожнині, постійна спрага і часті сечовипускання, синдром хронічної втоми, постійна сонливість при достатньому часі сну, рани та ранки, що повільно гояться, запах ацетону у видихуваному повітрі.

До групи ризику здебільшого потрапляють: люди віком старші за 45 років; особи, які мають батьків-діабетиків; хворі на артеріальну гіпертензію; громадяни, що ведуть малорухливий спосіб життя; ті, що вживають багато простих вуглеводів і жирів; курці.

Наталія Смокова стверджує, що діабет не є вироком для людини. «Важливо слухати й чути те, що рекомендує лікар і старанно дотримуватися певних правил. Проте все залежить від самодисципліни. Пацієнту потрібно самому контролювати свій стан. Лікар лише консультує та спрямовує», – сказала фахівець.

Людина, яка страждає на цукровий діабет, повинна харчуватися так само як і здорова людина, тільки з певними обмеженнями, підтримувати фізичну активність, відмовлятися від усіх шкідливих звичок. Завдяки цьому особистому внеску мінімізується призначення таблетованих препаратів, а обмінні процеси організму підтримуватимуться на максимально наближеному здоровому рівні.

На думку фахівців Міністерства охорони здоров’я ПМР, ранньому активному виявленню патології на доклінічному етапі слід приділяти основну увагу, оскільки цукровий діабет другого типу перші 7–10 років протікає безсимптомно. Половина пацієнтів із цукровим діабетом дізнається про наявність у себе цієї патології під час обстеження на інші захворювання або коли вже є хронічні ускладнення від цукрового діабету.

Кожна людина здатна зробити все, аби запобігти захворюванню на цукровий діабет. Пропонуємо кілька корисних порад від лікаря.

  1. Харчування має бути дробовим: 5–6 разів на добу невеликими порціями, бажано в один і той же час.
  2. У їжу повинні вживатися складні вуглеводи (злаки, фрукти, овочі), багаті на харчові волокна.
  3. Необхідно зменшити або навіть виключити з раціону прості швидкодійні вуглеводи – солодощі, випічку, солодкі газовані напої, десерти.
  4. Вживання великої кількості клітковини (20–40 г на добу). Їжа повинна містити рослинну клітковину, на яку багаті різні види капусти, морква, редис, зелена квасоля, бруква, болгарський перець, баклажани й несолодкі фрукти.
  5. Обмеження вживання насичених жирів. Слід вживати нежирні сорти м’яса, риби у відвареному, запеченому та тушкованому вигляді, але не смаженому.
  6. Обмеження вживання солі до 3 г на добу через високий ризик артеріальної гіпертонії.
  7. Обмеження вживання алкоголю з урахуванням високої калорійності та негативного впливу на стан печінки (30 грамів на добу).
  8. Повне вилучення продуктів фаст-фуду

Олександр ЗАЙЧУК.

Фото автора.