На початку 2020 року, який Президент ПМР Вадим Красносельський оголосив у нас Роком здоров’я, Уряд республіки затвердив концепцію здорового способу життя населення. Її мета – збереження і зміцнення здоров’я громадян.
Документ разом з іншими заходами передбачає посилення контролю за споживанням алкогольних напоїв, раннє виявлення алкоголізму серед придністровців, його профілактику і лікування. Такого підходу керівництво держави неухильно дотримується.
Потяг до алкоголю є в багатьох людей. Його в народі дуже точно порівнюють зі сверблячкою хвороби кропивниці, яка раптом загасає, але при чуханні знову посилюється і вже цілком опановує вашою свідомістю та поведінкою. За статистикою, у світі щороку від надмірного вживання алкоголю помирає близько трьох мільйонів осіб, що можна порівняти з населенням таких сусідніх держав як Вірменія або Литва. За даними Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального захисту Молдови, 46 тисяч її громадян перебувають на обліку з діагнозом «хронічний алкоголізм».
Відразу зауважимо, у Придністров’ї кількість громадян, які перебувають на обліку, набагато менша – 8 749 осіб, у тому числі менша пропорційно до загальної кількості населення наших країн. Робота з такими хворими у нас ведеться на підставі Закону «Про соціальну реабілітацію хворих на хронічний алкоголізм, наркоманію або токсикоманію». І робота ця настільки важлива і серйозна, що її без натяжки можна назвати антиалкогольним фронтом. Його бійці – придністровські наркологи.
У структуру цього фронту входять наркологічні кабінети, які є при кожній районній/міській лікарні, та наркологічне відділення Республіканської психіатричної лікарні. Командує цією боротьбою, координує дії центру і флангів штаб фронту – Республіканський наркологічний диспансер. Тут, у «штабі», який надає спеціалізовану консультативну та лікувальну допомогу населенню всієї республіки, функціонують відділення наркологічної експертизи та амбулаторне відділення судово-наркологічної експертизи. У них працюють троє лікарів-наркологів і сім медсестер за профілем. Є відділення денного стаціонару на 25 ліжок.
Командує всім Андрій Ротар, завідувач установи. «Зі своїм обсягом роботи ми справляємося. У всякому разі – на сьогодні. Та врахуйте, ми працюємо з хворими. Якщо ж вас цікавить раннє виявлення алкоголізму, на цьому фронті у нас з’являється багато нових союзників –
педагоги освітніх установ, керівники всіх рівнів господарчих суб’єктів, дільничні та даішники з органів внутрішніх справ, нарешті, просто громадські діячі, які виявляють побутових п’яниць», – пояснив він.
Говорячи про різницю між алкоголізмом і пияцтвом, лікар пояснив: «Якщо говорити по-науковому, то такого поняття як «побутове пияцтво» в медицині більше немає. Цей діагноз виключений із сучасної міжнародної класифікації. Тож п’яниць у природі більше немає, залишилися одні алкоголіки. А якщо говорити простіше, то пияцтво – велике соціальне явище. Це непомірне споживання спиртних напоїв, але без клінічних проявів. А от алкоголізм – це вже біопсихосоціальне захворювання. Проведу аналогію з гіпертонією. Тиск іноді з різних причин підвищується у будь-якої людини, але це не означає, що вона гіпертонік. Така ж різниця між пияцтвом і алкоголізмом. Пияцтво – розбещеність, алкоголізм – хвороба».
На думку авторів концепції здорового способу життя населення ПМР, контроль за споживанням алкогольних напоїв у республіці повинен здійснюватися, перш за все, шляхом зміни законодавства. Зокрема, потрібно встановити підвищене оподаткування на виробництво і продаж алкогольних напоїв, а також посилити відповідальність за їх вживання в недозволених місцях. При цьому комплексна боротьба зі споживанням алкогольних напоїв передбачає і заходи щодо зниження їх доступності, а також щодо запобігання рекламі та маркетингу такої продукції.
Дійсно, проблеми зловживання спиртним нині актуальні як ніколи. Обсяг споживаного спиртного у світі зростає з року в рік і виражається у величезних цифрах. Від наслідків алкоголізму страждають усі верстви суспільства і вікові групи, але найбеззахисніші з них –
це підлітки та молодь, майбутні та молоді матері. Тому профілактика алкоголізму залишається на сьогодні однією з актуальних проблем у світі. Основними заходами профілактики алкоголізму є: ведення просвітницької та пропагандистської роботи серед молоді про шкоду алкоголю; суспільне засудження його продажу неповнолітнім особам; адміністративні покарання для осіб, які порушують громадський порядок у стані алкогольного сп’яніння, а також примусове лікування хронічних алкоголіків від згубної пристрасті.
Підсумовуючи сказане, можна зробити простий висновок: не спивається той, хто не п’є. Існує тільки один-єдиний, але надійний спосіб стати алкоголіком – регулярно вживати спиртне. А для того, щоб цього не сталося, потрібно просто забути про алкоголь. Це найкраще вирішення проблеми
Iгор ШЕВЧЕНКО.