У столичній картинній галереї 24 листопада відкрилася виставка робіт відомого придністровського художника Геннадія Зикова.
На вернісажі, присвяченому 90-річчю художника, представлено понад 40 робіт, багато з яких експонуються вперше та мало відомі широкому глядачеві. Більшу частину свого творчого життя Геннадій Михайлович присвятив графічному мистецтву – чорно-білій та кольоровій гравюрі, часто виконаній у складній змішаній техніці. У своїх творах він – тонкий лірик. Іноді, всупереч найскромнішим розмірам, його графічні пейзажі вражають величністю та монументальністю образів, а сюжетні твори відрізняє філігранна майстерність виконання, чудове володіння технікою та яскрава образність.
Один із найбільш значущих його творів – картина «Блокадний Ленінград». Полотно було написано за спогадами художника про той страшний і трагічний час, проведений у місті на Неві з 1941 до 1944 рр. Картина виконана олівцем на папері.
На показі можна побачити серію полотен, присвячених приєднанню Бессарабії до Радянського Союзу у 1940 році.
Роботи Г. Зикова тісно пов’язані з минулим та сьогоденням рідного краю, і в цьому одна з найсильніших сторін його мистецтва. Він брав активну участь у створенні в Тирасполі картинної галереї, краєзнавчого музею, дитячої художньої школи та у відновленні Драматичного театру. Враження про події знайшли свій відбиток у роботі «Будівництво театру». Це новий погляд для сучасників на міські перетворення 60-річної давнини.
Характерна риса художника – це своєрідний метал репортажності, узагальнення, документальної точності та ліричного сприйняття натури. Завдяки спостережливості та пильному погляду дослідника, він створив серію графічних робіт, присвячених рідному місту, його індустріальним районам, новобудовам, тихим затишним вуличкам та міській набережній. Поряд із цим була створена і серія мотивів про природу: «Взимку», «Алея в парку (після дощу)», «Нова набережна». У цих роботах автор прагнув правдиво висловити почуття, які народжуються в людини під час зустрічі з природою, виявити приховану поезію навколишнього світу.
Геннадій Зиков добре знав історію, і що б він не робив, творив, писав – усе історично обґрунтовано, вивірено та правдоподібно. Він є автором діорам і панорам у музеях Кишинева, Тирасполя та Бендер, присвячених громадянській війні та Великій Вітчизняній.
Був у Геннадія Михайловича ще один не менш цінний талант – талант художника-реставратора, завдяки якому ми та наші нащадки можуть побачити унікальні артефакти, знайдені придністровськими вченими під час археологічних експедицій. Він не лише рятував, реанімував, а і гідно репрезентував відновлені знахідки в експозиції Археологічного музею Науково-дослідної лабораторії «Археологія» ПДУ імені Т. Г. Шевченка.
Заслужений працівник культури ПМР Віктор Радованов розповів, що дружив із Г. Зиковим. «Це був чудовий художник. Дивлячись на його роботи, розумієш, що за манерою написання він ні на кого не схожий. Він мав різко індивідуальний почерк. До того ж у нього були золоті руки до всього, наприклад, щоб полагодити щось. Якось у мене в будинку розбилася ваза XVIII століття. Геннадій Михайлович її склеїв так, що не помітиш, що вона взагалі колись падала», – згадує митець.
Зиков був із тієї рідкісної категорії справжніх художників, які весь сенс життя присвячують постійному творчому процесу. На сьогодні роботи Геннадія Зикова становлять не лише культурну, а також історичну цінність.
Всі охочі мають можливість ознайомитися з роботами майстра включно до 12 лютого наступного року
Сергій ЛЕВЧЕНКО.