Понад 70 років у всьому світі відзначається Міжнародний день захисту прав людини. У Придністров’ї він офіційно внесений до календаря святкових та знаменних дат згідно з указом глави держави.
Цей день має свою передісторію: 10 грудня 1948 року на Генасамблеї ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини. Звертаючись до громадян Придністров’я з нагоди чергової річниці ухвалення документа, Вадим Красносельський нагадав, що та подія стала воістину епохальною. Створена в 1990 році республіка, ґрунтуючись на положеннях своєї Конституції, впевнено рухається «…обраним шляхом всебічного забезпечення політичних, громадянських, економічних, соціальних і культурних прав людини. У нас немає альтернативи демократії, немає і не може бути місця расизму, ксенофобії, націоналізму, екстремізму».
До невизнаного Придністров’я прикута увага міжнародної спільноти, зокрема, старшого експерта ООН з прав людини Томаса Хаммарберга. За підсумками чергового візиту до ПМР, який відбувся в період з 28 травня до 1 червня 2018 року, він представив доповідь, присвячену питанням дотримання прав людини в Придністров’ї.
Відомий експерт вважає, що одним із позитивних аспектів стало зростання уваги громадянського суспільства до процесу просування прав людей з обмеженими можливостями та підвищення поінформованості про ці права. На його думку, сталися позитивні зрушення в запобіганні та розв’язанні проблем людей зі статусом ВІЛ/СНІД та туберкульозом, а також пов’язаних з гендерною рівністю, домашнім насильством тощо.
Гендерна рівність. Томас Хаммамберг знає не з чуток, що жінки у всьому світі стикаються з нерівністю в соціальній, економічній та політичній сферах життя, а також повсюдно відчувають на собі таке широко розповсюджене явище як насильство в сім’ї.
У Придністров’ї жінки не можуть поскаржитися на обмеження своїх прав, оскільки працюють на багатьох керівних посадах, посідаючи гідні місця поряд із чоловіками. Вони є міністрами, директорами навчальних закладів і підприємств, перебувають в органах законодавчої та виконавчої гілок влади. Отже, можна запевнити, що такого поняття як «гендерна нерівність» в нашій державі не існує.
Дещо інша ситуація з домашнім насильством, яке зачіпає не тільки жінок, а й їхніх неповнолітніх дітей. У розмові з директором столичного центру «Жіночі ініціативи» Наталею Савчиною, вдалося дізнатися, що влада ПМР подбала про захист жінок, які страждають від агресивних чоловіків: було відкрито кризовий центр-притулок для тих, хто пережив домашнє насильство. Такі жінки перебувають під опікою держави, їм надають медичну допомогу, з ними працюють психологи та юристи.
З чоловіками-насильникам також ведеться відповідна робота. Правоохоронці встановлюють ступінь їхньої провини за нанесення шкоди здоров’ю жінки, притягають до кримінальної чи іншої відповідальності. Наталя радить жінкам, що зазнають насильства в сім’ї, не зволікати, а негайно звертатися до кризових центрів. Держава завжди підтримає і допоможе.
Про людей з обмеженими можливостями. У Придністров’ї за останні роки проведена значна робота щодо підтримки інвалідів. Для зручності їхнього пересування містом будуються пандуси, створено «Карту доступності», щоб люди з інвалідністю, перш ніж вирушити будь-куди, ознайомилися наскільки та установа, яку вони планують відвідати, пристосована саме для них. Вони мають можливість працевлаштуватися, навчатися в освітніх закладах, здобувати бажану освіту, брати участь у громадському житті республіки та в спортивних змаганнях для параспортсменів. Для них у нас створені сучасні спортивно-реабілітаційні центри, яких немає навіть у наших сусідів – Молдови та України.
У республіці приділяється значна увага боротьбі з ВІЛ/СНІД, туберкульозом та іншими важкими захворюваннями, такими як гепатити, наркоманія та алкоголізм.
У заключній частині своєї доповіді 5 лютого 2019 року Томас Хаммамберг зауважив, що «…під час візиту у 2018 році політичні переговори – як двосторонні, так і у форматі «5+2» – просунулися і зумовили розв’язання деяких важливих питань у галузі прав людини, згаданих у звіті від 2013 року, таких як визнання документів про освіту та функціонування молдавських шкіл, що використовують латинську абетку, на лівому березі. Важливо зберегти цю позитивну тенденцію та ще більш виражено внести правозахисні аспекти до процесу молдо-придністровського врегулювання з урахуванням очевидних можливостей цього підходу для сприяння заходам щодо зміцнення довіри». Свої зауваження експерт довів до відома Управління Верховного комісара ООН з прав людини та системи Організації Об’єднаних Націй загалом «для того, щоб заохочувати їхню активну підтримку та участь у здійсненні рекомендованих дій».
У якому стані перебуває нині переговорний процес у форматі «5+2» ми всі бачимо. Можливо, панові Хаммамбергу варто було б нанести ще один візит до Придністров’я, щоб переконатися, чи відповідають його сподіванням дії нашої сусідки Молдови
Iрина МАСЛОВА.