Ярослав Мудрий здобув славу видатного державного діяча та полководця, згуртував розрізнені племена в єдину Русь, заснував багато міст. За його задумом у Києві та Новгороді були закладені величні храми святої Софії. За часів правління князя Київська Русь набула розквіту.
Ярослав був сином великого Київського князя Володимира Святославича та полоцької князівни Рогніди. Ще в юності, 987 року, батько призначив його Ростовським князем, а в 1010-му після смерті Вишеслава, старшого сина Володимира Святославича, Ярослав став Новгородським князем.
Після кончини батька, князя Володимира, між братами розпочалася боротьба за київський престол. Спочатку Київ захопив Святополк, убив братів, князя ростовського Бориса, смоленського Гліба та древлянського Святослава. Після перемоги над Святополком Ярославу довелося боротися з братом Мстиславом, тмутороканським князем. У цій боротьбі переміг Мстислав, але 1036 року він помер, тоді вся Руська земля з’єдналася в руках Ярослава.
Ярослав Володимирович Мудрий був одружений з дочкою шведського конунга Олава, Інгігердою. У давньоруських літописах згадується два імені дружини Ярослава – Ірина та Ганна. Мабуть, Інгігерда отримала ім’я Ірина під час хрещення, а ім’я Ганна вона прийняла під час постригу в черниці.
У роки правління Ярослава Мудрого (1019 – 1054) Київська Русь досягла свого розквіту і стала однією з найсильніших держав у Європі. Для зміцнення своїх володінь Ярослав Мудрий побудував кілька нових міст, Київ був захищений кам’яною стіною, а головна міська брама названа «Золотою».
Зовнішня політика Ярослава Мудрого була гідна сильного монарха, спрямована на зміцнення міжнародного авторитету Русі. Він здійснив кілька вдалих військових походів проти фінських народів, Литовського князівства, Польщі. У 1036 році Ярослав здобув остаточну перемогу над печенігами, найбільш очікувану для Вітчизни, а на місці битви збудував церкву святої Софії.
За правління князя Ярослава відбулося останнє зіткнення Русі з Візантією, внаслідок чого був підписаний мирний договір, підкріплений династичним шлюбом. Його син Всеволод одружився на грецькій принцесі Ганні.
Династичні шлюби сприяли зміцненню миру та дружби між державами. Князь Ярослав Мудрий мав трьох дочок та шістьох синів. Старша дочка Єлизавета була дружиною норвезького принца Гаральда. Друга дочка Ярослава Мудрого Анна одружилася з французьким королем Генріхом I. Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андрія I. Троє синів Ярослава Мудрого, Святослав, В’ячеслав та Ігор, були одружені з німецькими принцесами.
Внутрішня політика Ярослава Мудрого була спрямована на підвищення грамотності населення.
Він збудував безліч храмів, церков, монастирів. З будівництвом храмів виникли архітектура і живопис, поширилися перейняті з Греції церковні наспіви. Київська Русь за Ярослава Мудрого помітно перетворилася.
Княжіння Ярослава Мудрого залишило свій слід в історії Росії ще однією великою справою – виданням «Руської правди», першої збірки законів. Крім того, при ньому з’явилося зведення церковних законів «Номоканон», або «Кормча книга». Отже, реформи Ярослава Мудрого охоплювали широке коло проблем – політичних, релігійних, освітніх.
Помер Ярослав у віці 76 років (1054). За любов до книг, церкви та за свої богоугодні діяння він заслужив прізвисько Мудрий. Ярослав не здобував нові землі зброєю, але своє, втрачене в усобицях, повернув, багато зробив для зміцнення російської держави
Сергій ЛЕВЧЕНКО.