Роботи з очистки (санації) русла та берегів Дністра, замовником яких є Міністерство сільського господарства та природних ресурсів ПМР, розпочалися з 7 грудня. Вони проводяться, насамперед, для омолодження річки та для запобігання її замулюванню.
До виконання замовлення залучили відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Бендерський річковий порт», кошти на «оздоровчі» процедури Дністра в розмірі 380 тисяч рублів виділив Республіканський екологічний фонд.
Начальник служби експлуатації ВАТ Олександр Бринзан розповів, що санація починається з виходу техніки на воду й обстеження ділянки. Буксир з баржею та плавучим краном кілометр за кілометром рухаються вздовж річки. На дні виявляють викорчувані пні, спиляні стволи, корчі, тобто, затоплену деревину, яка значно знижує пропускну спроможність ріки. Тому русло необхідно чистити щороку, особливо після повеней.
За тиждень, що минув від початку очищення, з Дністра вже витягли понад 170 тонн деревини, це становить приблизно 130 м3. Роботи на ділянці загальною протяжністю 17 км планують завершити до 20 грудня.
Деревину порт передасть Мінсільгоспу, а міністерство, у свою чергу – державній адміністрації Слободзейського району для розподілу між громадянами, які потребують палива.
Олександр Бринзан – людина з великим досвідом роботи, професіонал високого рівня. Він закінчив Горьківський інститут інженерів водного транспорту (нині Волзький державний університет водного транспорту). За розподілом у 1980 році був направлений на роботу в річковий порт міста Бендери. Фахівець пригадує, що в ті роки Дністер був глибоководною рікою, якою ходило до 120 самохідних суден та 50 барж. Тільки в Бендерському порту дислокувалося близько 27 буксирів та 27 пасажирських суден.
Річкою транспортували великі вантажі, здійснювали пасажирські перевезення з одного населеного пункту до іншого, відбувалися традиційні прогулянки вихідного дня. Навіть до селища Затока, що в Одеській області, можна було за 5-6 годин дістатися теплоходом «Ракета» на підводних крилах. Життя вирувало.
Фахівець зазначив, що роки серйозно змінили стан водної артерії нашого краю, хоча вона продовжує жити, радше виживати, й уже зовсім не так бурхливо, як раніше.
Дністер бере свій початок у Карпатах на висоті 760 м над рівнем моря біля с. Вовче, Турківського району Львівської області на схилах гори Чентіївка та впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Довжина його складає 1 362 км. Площа водозбору – 72 000 м2. У списку найдовших річок він перебуває на 121-му місці з-поміж 194 водних артерій світу.
Дністер належить до зарегульованих річок, тобто таких, що набули істотно нових рис, значно змінилися через низку інженерних заходів, спрямованих на її господарське використання. Протягом останніх 50 років у басейні Дністра відбулися великомасштабні перебудови природного водного режиму: будівництво Дубоссарської ГЕС, спорудження в Україні Дністровського комплексного гідровузла.
Відомо, що у світі зі 177 найбільших річок лише третина не мають гребель чи інших споруд на своєму головному руслі. Всього 21 велика річка вільна у своїй течії від витоків до гирла. Більшість таких річок на сьогодні залишилася в Азії, Південній та Північній Америці. В Австралії та Океанії їх три, в Європі, включаючи територію на захід від Уралу, тільки одна велика річка – Печора в Росії – залишається вільною від витоків до моря. За прогнозами Всесвітнього водного форуму, кожну четверту найбільшу річку світу буде зарегульовано в найближчі 15 років.
Нинішні екологічні проблеми басейну Дністра полягають у деградації (через виснаження та забруднення) водних ресурсів басейну; у незадовільному санітарно-екологічному та гідрологічному стані водного басейну; вони посилюються через осушення заплави, розораність водозборів та недостатню кількість лісових насаджень на берегах басейну, а також через зменшення різноманітності водних біоресурсів.
Коштом Республіканського екологічного фонду кілька років тому вже здійснювалася санація русла та берегів річки Дністер у районі набережної міста Рибниця та у Слободзейському районі.
Заходи щодо очищення русла та водоохоронної смуги річки Суха Рибниця, безіменного струмка села Малий Молокіш були здійснені коштом цільового бюджетного територіального екологічного фонду Рибницького району.
Мінсільгоспприроди ПМР та його територіальні управління щорічно проводять природоохоронні, компенсаційні заходи, спрямовані на мінімізацію негативних впливів на водний басейн ріки Дністер. Санація – один із таких заходів, що вже став традиційним
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото з вiдкритих джерел.