27 січня 2018 року Союзу молдаван Придністровської Молдавської Республіки виповнюється 25 років.
Він був заснований у грудні 1992 року на першому організаційному з’їзді представників молдавського народу Придністров’я, а зареєстрований 27 січня 1993 року. Це був період найбільшого сплеску націоналізму в Молдові. І вже з перших днів свого існування Союз молдаван виявив неабияку громадську активність, впевнено зайнявши свою нішу в суспільно-політичному житті республіки.
Під час воєнної агресії Молдови проти Придністров’я в 1990 – 1992 роках його представники були в перших рядах захисників республіки, брали участь у вирішенні питань щодо зміцнення державності та суверенітету ПМР, її міжнародного визнання, прориву інформаційної блокади, збереження рідної мови.
Першим головою Союзу молдаван Придністров’я було обрано викладача Придністровського державно-корпоративного університету Галину Шарманову. На її долю випало складне завдання – організувати молдавський громадський рух і згуртувати його, з чим вона успішно впоралася. Розпочату нею справу у 2003 році гідно продовжив Валеріан Тулгара – другий голова Союзу. Розвиток організації – ось що стало головним завданням усієї його діяльності.
З червня 2017 року Союз молдаван Придністров’я очолює Сергій Санду, головний редактор республіканської газети «Адевэрул Нистрян». Він і став нашим співрозмовником у редакції газети «Гомін».
«Збереження в Придністровській Молдавській Республіці мови та культури споконвічних молдаван дорогого коштує, – сказав Сергій Санду нашому кореспондентові. – Особливо в умовах, коли в Республіці Молдова триває масована атака на все суто молдавське. Тепер, виявляється, і не було такої мови – молдавської – і не має бути такої нації, як молдавани. Так вважають румунські націоналісти за Дністром і Прутом, а ми, молдавани Придністров’я, як і більшість молдаван сусідньої Молдови, вважаємо, що молдавській мові та культурі – бути завжди».
Нагадаємо, що в ПМР, згідно з Конституцією, російська, молдавська й українська мови мають статус офіційних. Причому молдавська мова у нас, на відміну від сусідньої Молдови, зберігає свою споконвічну – кириличну графіку.
Сергій Санду наголосив, що за участі Союзу молдаван Придністров’я за всі ці роки створено державні програми розвитку молдавської мови та культури в республіці, розроблено державні програми навчання молдавською мовою в дитячих садках, школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах. Написано й видано підручники та методичну літературу, словники, дитячі книги та твори класичної молдавської літератури, зокрема придністровських авторів.
Серед книг, виданих за участі Союзу молдаван, особливо варто виділити «Натиск на Схід: агресивний румунізм від початку XX століття до теперішнього часу», яка побачила світ 2011 року. Це унікальний збірник історичних статей, документів і спогадів очевидців – молдаван, росіян, українців та євреїв, які постраждали внаслідок агресивної політики Румунії на територіях України, Молдавії, Придністров’я та Росії.
Нині в ПМР молдавани становлять третину населення, що робить Союз молдаван Придністров’я одним із найбільш масових і впливових республіканських громадських рухів. А до самої організації входять сотні людей різних національностей.
Щороку Союз молдаван проводить величезну кількість заходів, присвячених молдавській культурі та писемності. Серед них – весняний фестиваль мистецтв і великий ярмарок «Мерцишор», конкурс молодих молдавських письменників «Осіннє перо», екологічна акція «Криниця – джерело життя» та багато інших.
«Ми проводимо дуже багато заходів, які зберігають і розвивають молдавську мову в Придністров’ї. І найкраще підтвердження цьому – наша газета «Адевэрул Нистрян», єдина у світі, не побоюся цих слів, що видається молдавською мовою на кириличній графіці», – впевнено сказав Сергій Санду.
Він наголосив, що очолюваний ним республіканський громадський рух активно підтримує тісні зв’язки й ділові відносини з іншими національними громадами та громадськими організаціями республіки, зокрема з українськими та російськими. У рамках гуманітарної допомоги Росії Придністров’ю по лінії АНО «Євразійська інтеграція» побудовано дитячий садок «Бубуруза», який увійшов до складу Республіканського молдавського теоретичного ліцею-комплексу, та молдавську школу в селі Ташлик Григоріопольського району.
Проблеми розвитку національних мов порушив 12 січня 2018 року під час розширеного засідання Уряду Президент ПМР Вадим Красносельський. Він підкреслив, що молдавська мова в нашій республіці розвивається в специфічних умовах. «Молдавська мова в тому вигляді, в якому існує у Придністров’ї, – це унікальне явище, наше надбання і цінність загальносвітового масштабу, – сказав Глава держави. – У Росії та Україні на розвиток державних мов виділяють величезні фінансові кошти. Там є потужна наукова й матеріальна база. Російська та українська мови в нашій республіці розвиваються саме на цій базі. А молдавська мова розвивається тільки в ПМР, і такої бази, як в Україні та Росії, у неї немає».
Президент впевнений, що в Придністров’ї існує державна політика розвитку молдавської мови. Однак її необхідно систематизувати. Потрібно посилити й розвиток електронних та друкованих ЗМІ національними мовами, і молдавською зокрема.
Звичайно ж, не можна в нашій статті не назвати активістів організації: Галину Гурськи, Галину Іщенко і Доріну Габужу (Тирасполь), Ларису Какарчан (Слободзея), Василя Дзенгана (Дубоссари), Світлану Галбен (Бендери), Наталію Думітрашко (Григоріополь), Валеріана Деревчука (Кам’янка).
Найближчим часом Союз молдаван Придністров’я розвиватиме популярні та ефективні проекти, насамперед, соціальні програми, пов’язані з освітою і культурою.
Крім того, на думку Сергія Санду, було б дуже добре, щоб у ПМР був державний орган, який відповідатиме за розвиток національних мов (не тільки молдавської) в освіті та культурі. Його основними цілями та завданнями мають стати підтримка національних мов, розширення сфери їх використання в соціально-політичному і культурному житті Придністров’я. Крім того, це управління має зайнятися питаннями підвищення культури володіння національними мовами, розробками рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення їх літературних норм, правопису й алфавіту, оформлення ними офіційних документів та написання географічних назв.
«Створення такого органу дозволить розв’язувати безліч проблем щодо розвитку національних мов у Придністров’ї, – впевнений голова Союзу молдаван Придністров’я. – Ми не повинні політизувати ці проблеми. Нам потрібно знайти ресурси для їх розв’язання. Для цього нам необхідна державна підтримка в роботі щодо збереження національних мов».
На завершення нашої розмови Сергій Санду наголосив: «Головне надбання нашого громадського руху за 25 років – це збереження споконвічних молдавської мови та молдавської культури на придністровській землі».
Єлизавета ЮР’ЄВА.