Маланка та день Василя: історія свята
За народною традицією 13 січня святкується Щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної Меланії, а радше залишок стародавнього дохристиянського звичаю, про що свідчить і давньослов’янський фольклор.
Щедрим він називається завдяки головній страві новорічного столу – щедрій куті. Наші пращури вважали, що щедрий новорічний стіл забезпечить їм достаток та благополуччя на весь рік.
Так історично склалося, що Новий рік в Україні відзначають двічі: в ніч із 31 грудня на 1 січня за новим обрядом та з 13 на 14 січня – за старим. Справа в тому, що український новорічно-різдвяний цикл свят складений за двома системами літочислення – григоріанським календарем, за яким ми живемо сьогодні, та старим юліанським календарем, який відстає на 13 днів. Незважаючи на те, що Україна перейшла на григоріанський календар ще 1918 року, звичаї та традиції старого обряду нікуди не зникли, частково завдяки Православній церкві, яка досі послуговується юліанською системою.
Якщо сучасне свято зустрічі Нового року в більшості українців досі асоціюється з новорічною ялинкою, гучними феєрверками та салатом олів’є, то Старий Новий рік – народно-церковне свято зі старовинними звичаями, побутовими обрядами та багатим фольклором.
Етнографи вважають, що з поширенням на території Київської Русі православ’я свято Маланки та день Василя не зникли, як пережиток язичництва, а дещо змінилися: язичницькі обряди доповнилися християнськими рисами. До такого явища історики застосовують термін «двовірство», що означає поєднання християнства та язичницьких вірувань слов’ян. І так повелося, що свято Маланки стало днем преподобної Меланії, а свято Василя-Безпальчика – днем святого Василя Великого.
І хоча ці свята сьогодні сприймаються більше як світські, а не релігійні, увечері 13 січня в церквах традиційно відбуваються урочисті богослужіння наприкінці Старого року, щоб подякувати Богу за вже отримані блага та попросити про нові на наступний рік.
Традиції Маланки: що готують на Щедрий вечір
Зазвичай на Маланку до святкової вечері починають готуватися ще вранці. Приготування починається з варіння щедрої куті. Загалом кутя ще з давніх-давен має ритуальне значення для українського народу, а на думку етнографа Федора Вовка, її походження сягає навіть неолітичної епохи. На відміну від багатої (готують на Святвечір) та голодної (готують напередодні Хрещення), щедра кутя не повинна бути пісною, то ж до неї можна додавати жирні вершки, смалець та інші скоромні інгредієнти.
Далі можна переходити до приготування інших смачних страв. В Україні на новорічний стіл зазвичай подають пироги, вареники, ковбаси, млинці. Важливо пам’ятати, що вся їжа має бути досить ситною, проте не всі страви для цього годяться. Наприклад, готувати рибу вважається поганою прикметою, адже щастя з дому може відплисти, як маленька рибка.
На столі обов’язково має бути страва зі свинини. У давнину наші пращури запікали порося як пожертвування Василеві, покровителю цих тварин, за що він дарував їм достаток і благополуччя на весь рік. На сьогодні ж в Україні зі свинини традиційно готують холодець, кров’янку, ковбаси, верещаку, сало чи просто фарширують цілу тушку.
За святковим столом обов’язково має зібратися вся велика родина, за традицією одягнена в чистий одяг. Усі повинні попросити пробачення одне в одного та в сусідів, щоб провести весь рік у мирі та злагоді.
Ворожіння на Маланку та Василя
На Маланку українці не лише смачно їдять, а й розважаються, веселяться, проводять давні українські новорічні обряди, зокрема, ворожать та щедрують.
Як правило, гадають здебільшого дівчата, щоб дізнатися, з ким у майбутньому їм судилося провести своє життя. За давнім звичаєм, який у наш час зберігається тільки в деяких селах, коли дівчина починає ворожити, юнак, закоханий у неї, повинен викрасти ворота або хвіртку біля її будинку. Щоб відновити свою втрату, батько дівчини повинен виставити могорич.
У різних регіонах України дівчата гадають по-різному. Ось кілька прикладів ворожінь:
– виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою, такою і буде суджений: якщо собака – злий і сердитий, якщо вівця – тихий і спокійний тощо;
– біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо зерно на місці, то сімейне життя буде щасливим, а якщо кількох зерен не вистачає, то навпаки;
– кладуть під подушку гребінець і перед сном промовляють: «Наречений-ряджений, розчеши мені голову!» Хто присниться, той і судиться;
– перед сном кладуть через миску з водою кілька прутиків з віника і кажуть: «Наречений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці гілочка прилипне до країв миски, то дівчина вийде заміж за того, хто приснився.
Як щедрувати на Щедрий вечір
Жоден Щедрий вечір в Україні не може вважатися справжнім без щедрування. Це давній український новорічний звичай, під час якого люди, як правило, молодь, обходять своїх сусідів та знайомих, щоб щедрівками прославити господарів і побажати їм здоров’я та достатку. За традицією щедрувати починають після заходу Сонця, тобто тоді, коли, за повір’ями, на світ вилазить усяка нечиста сила.
Одним із найвеселіших обрядів щедрування на Маланку є переодягання в різних тварин та фольклорних персонажів. У давнину святкове перевдягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але згодом цей звичай перетворився на веселу розвагу, особливо для молоді.
Як правило, у перевдяганні беруть участь групи юнаків, а дівчата просто обходять сусідів та родичів і співають щедрівки. З колективу вони обирають одного хлопця, який має вдягтися в жіночий одяг та зіграти роль Маланки.
На світанку 14 січня, на свято Василя, в Україні починають посівати зерном. Цей народний звичай колись мав важливе ритуально-магічне значення, оскільки вважалося, що посівання провіщає добробут, щастя та великий урожай на весь рік. Сіяти можуть лише хлопці, бо вважалося, що дівчата щастя не приносять.
Найчастіше посівають пшеницею, можна сіяти житом, ячменем, вівсом, але не горохом, оскільки вважається, що він виник із сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може призвести до горя в сім’ї. Спочатку йдуть посівати до хрещених батьків та родичів, а потім – до сусідів та інших знайомих
Житом, житом із долоні,
По долівці, по ослоні,
Засіваю в вашій хаті –
Будьте дужі та багаті!
Щоб збулося все нівроку –
З новим щастям, з Новим роком!
***
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Не на рік і не на два,
А на многії літа!
***
Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще, ніж торік!
Наталя СИНЯВСЬКА.
Фото: molnet.ru