У Придністров’ї з 14 січня 2022 року новий міністр просвіти. Ним стала Світлана Iванишина, директор (віднині вже екс) Бендерського теоретичного ліцею імені
Л. С. Берга. Таке кадрове рішення прийняв Президент ПМР Вадим Красносельський, яке оформив 12 січня своїм указом. Для того, щоб ми могли уявити, що принесе республіці цей хід Глави держави, необхідно дізнатися, хто ж вона така – Світлана Миколаївна Iванишина. Що ж, почнімо знайомитися.
Зазначимо, що новий глава Міністерства просвіти народилася 12 серпня 1960 року в смт Вапнярка Вінницької області УРСР у родині службовців. Свою педагогічну діяльність розпочала в 1983-му після закінчення історичного факультету Одеського держуніверситету ім. І. І. Мечникова. За розподілом була направлена на роботу в середню школу № 8 м. Бендери вчителем історії та суспільствознавства. З 1990 року працювала в Бендерському теоретичному ліцеї на різних посадах: учителем історії та суспільствознавства, завідувачем кафедри, керівником міського методоб’єднання. У 2012 році її затвердили керівником освітнього закладу.
Як вона цього домоглася? На це запитання Світлана Миколаївна відповідає нам так: «Для того, щоб тебе поважали, потрібно це заслужити. А щоб заслужити, треба дуже багато працювати над собою й не вести політику подвійних стандартів. Простіше кажучи, якщо я не люблю, щоб на мене підвищували голос, я теж не повинна підвищувати голос на інших. Якщо я вимагаю поводитися культурно, гідно, вимагаю охайного зовнішнього вигляду, то я сама повинна відповідати цим критеріям. Якщо я навчаю когось громадянськості та патріотизму, то і сама повинна володіти цими рисами. Тоді все вийде».
Про педагогічне покликання вона розмірковує філософськи: «Учитель – це місія. Призначення, яке несуть творчі, духовно наповнені люди, для яких ця місія приємна». Ще глибше Світлана Миколаївна визначає місце керівника в народній освіті, серед яких, як я розумію, і директор школи, й міністр просвіти: «Керівник сьогодні – це раб рабів Божих*. Раб – від слова «робота». Це робота без вихідних, без відпустки, в постійній величезній відповідальності, у постійному моральному і фізичному напруженні. Не всякий цей тягар витримає. Та водночас здоровий кар’єризм потрібно, безумовно, вітати, потрібно йти таким людям назустріч. Якщо людина відчуває в собі сили та можливості досягти більшого і робить для цього зусилля, вона заслуговує і розуміння, і поваги».
У 2010 році Світлана Іванишина стала переможцем Республіканського конкурсу «Кращий працівник системи освіти ПМР» у номінації «Кращий учитель системи основної та середньої (повної) загальної освіти». У 2011-му її праця була відзначена першим місцем у міжнародному конкурсі «Учитель Руського світу» в рамках проекту «Краща російська школа за кордоном». У 2014 році вона перемогла в республіканському конкурсі «Людина року – 2014» у номінації «Педагог року». 2019-го за активну громадянську позицію, підвищення професійних досягнень та публічне визнання особистого внеску в розвиток громади стала переможцем міського конкурсу «Бендерський п’єдестал». Її учні 300 разів ставали кращими на олімпіадах, оглядах, конкурсах різного рівня. Вона – член Громадської палати ПМР.
Світлана Іванишина неодноразово вшанована державними нагородами: Грамотою Президента ПМР, медаллю «За трудову доблесть», орденами «Трудова слава» та «За заслуги» II ступеня. Вона нагороджена почесним знаком «Відмінник народної освіти ПМР» і удостоєна почесного звання «Заслужений працівник ПМР». Має грамоти держадміністрації та міськради, Міністерства просвіти республіки.
«Це результат багаторічної, часом болісної, та все ж радісної праці, – підбиває Світлана Миколаївна підсумок результатів своєї роботи, – який приносив мені задоволення, гордість від успіхів ліцею, яким я керувала, щастя від успіхів моїх учнів, підтримку моїх батьків, ну, і, звичайно, колег по роботі».
Заступник Голови Уряду Станіслав Касап представив нового главу відомства колективу Міністерства просвіти 14 січня. У своєму «першому» слові до колег міністр Іванишина сказала: «Освіта сьогодні – це не якась відокремлена галузь діяльності. Нині, в століття інформатизації, цифровізації, глобалізації, вона як ніколи впливає на всі ділянки суспільного життя. І завдання, які поставили перед нами Президент і держава, стоять дуже складні. Та я впевнена, що величезний колектив системи народної освіти республіки, в тому числі й колектив нашого міністерства, їх виконає».
На сайті Бендерського теоретичного ліцею 15 січня з’явилася стаття «Час змін», в якій були такі рядки: «Ми любимо і цінуємо Світлану Миколаївну за те, що вона відрізняється незвичайною працьовитістю і цілеспрямованістю. Людина творча, креативна, вона зуміла перетворити ліцей на справжній рай, де знання, високі моральні чесноти, розвиток творчих здібностей стали головними напрямками ліцейської освіти. Однак ми анітрохи не сумніваємося, що ці риси її особистості, безсумнівно, приведуть до успіху всі її починання в новій роботі, а, отже, підуть на користь усій галузі республіки».
Один з її випускників, журналіст телеканалу ТСВ, Максим Кир’язов сказав: «Світлані Миколаївні притаманні новаторство імператриці Катерини ІІ, працездатність і працьовитість радянського міністра культури Катерини Фурцевої, твердість і сталь характеру прем’єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер. Якщо їй поталанить сполучити ці риси на своєму новому робочому посту, то вона буде відмінним міністром».
Зовсім недавно, 26 січня, новий міністр була учасницею програми Першого Придністровського телеканалу «Питання дня». І на головне запитання ведучого «Що в першу чергу Ви зміните в системі народної освіти? І чи будете (змінювати)?» відповіла: «Те, що ми будемо змінювати, що будемо робити, закладено в Посланні Президента. Сказати про це краще, ніж сказано там, не можна. Вадим Миколайович позначив у ньому головні напрямки розвитку нашої системи. Інформатизація, цифровізація, розвиток комунікативних технологій, підвищення якості освіти, впровадження нових педагогічних технологій, практико-орієнтоване і дуальне навчання, громадсько-патріотичне виховання, волонтерський рух. Останнє соціалізує наших дітей, робить їх кращими, залучає до суспільної галузі, суспільних відносин. Звичайно ж, ми розвиватимемо матеріально-технічну базу. Ось куди ми будемо рухатися. Так, буде важко, адже все це непросто, але ми до цього готові».
* Раб рабів Божих – один із титулів Папи Римського
Олександр ЮШИН.
Фото: minpros.info