За дорученням Уряду ПМР Державна служба екологічного контролю та охорони навколишнього середовища розглянула питання про приєднання республіки до Мінаматської конвенції про ртуть.
Міжнародна угода про ртуть, іменована як «Мінаматська конвенція», набула чинності 16 серпня 2017 року. Свою назву вона дістала завдяки місцю, де була прийнята вперше – це Японія, місто Мінамата. Конвенція має велике історичне значення, адже саме там у 1956 році сталося найбільше в історії людства отруєння ртуттю. Хімічний завод кілька десятиліть скидав отруйні відходи в море, що не могло не змінити екологічну ситуацію як для риби, так і для людей, які вживали її в їжу.
Таким чином почалася перша ртутна епідемія. На жаль, її підсумками став летальний результат приблизно для 40 % від усієї кількості жителів містечка, які звернулися по лікарську допомогу. Попри все це, завод працював ще протягом 12 років, продовжуючи забруднювати й труїти навколишнє середовище.
Аналогічні події залишають глибокий слід не тільки в пам’яті, але і на здоров’ї наступних поколінь. Наприклад, однойменну назву має і синдром отруєння «гримучим сріблом». Клінічними симптомами його є серйозні порушення моторики, значні погіршення зору і слуху, утрудненість мови, параліч і можлива смерть.
Конвенція закликає, в першу чергу, забезпечити безпеку життєдіяльності та збереження здоро-
в’я. Приєднання до неї багатьох країн дає можливість організувати належний контроль за небезпечною токсичною речовиною.
Сучасні заходи, що вживаються для гарантування безпеки, є наслідком недбалого ставлення до навколишнього середовища в минулому. Ніякі матеріальні компенсації не повернуть здоров’я і не відновлять пошкоджень, завданих природі.
Угода декларує контроль за штучним забрудненням ртуттю та її сполуками. Сама Конвенція містить широкий список заходів, пов’язаних з організацією контролю за виробництвом, використанням, викидами, безпечним зберіганням і транспортуванням небезпечної речовини.
Конвенцію підписали 128 країн. З 2020 року вона забороняє виробництво, експорт та імпорт декількох різновидів продукції, в якій є ртуть, у тому числі електричних батарей, електричних вимикачів і реле, деяких видів компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ), люмінесцентних ламп із холодним катодом або з зовнішнім електродом, ртутних термометрів і приладів вимірювання тиску.
За даними Управління екологічної безпеки ПМР, Мінаматська конвенція про ртуть актуальна і для нашої республіки. Наприклад, Російська Федерація взяла на себе відповідальність за виконання необхідних заходів і вже з 2020 року ввела великі обмеження на використання у виробництвах ртуті. Незабаром ртутний термометр зникне як аптечний товар, а потім і з будинків громадян, оскільки навіть невелика кількість «гримучого срібла» таїть у собі небезпеку.
Тим часом найважче чекає ще попереду. На сьогодні головна мета спільноти – домагатися ефективного виконання «Мінаматської конвенції». Ця угода може стати впевненим кроком на шляху до розв’язання цього питання, оскільки в тимчасовому зберіганні в республіці перебувають металева ртуть і ртутні продукти, які втратили свої спожив-
чі властивості, але залишаються токсичними.
Успішна співпраця зі світовою спільнотою може допомогти у вживанні ефективних заходів щодо зниження обороту ртуті в Придністров’ї
Олександра ТИМКО.
Фото: goldenmed.ru