Багато людських доль обпалила афганська війна, яка тривала майже 10 років. Вона забрала життя 15 031 радянської людини, включаючи, крім солдатів і офіцерів Радянської Армії, військовослужбовців КДБ і МВС. Той, хто пройшов цю війну, ніколи її не забуде.
Остання військова частина покинула територію нашого південного сусіда 15 лютого 1989 року. Ця дата вважається днем закінчення афганської війни.
Виведенням військ 40-ї армії керував останній командувач Обмеженим військовим контингентом генерал-лейтенант Борис Громов. За офіційною версією, він останнім перейшов прикордонну річку Амудар’ю й заявив військовим та журналістам, які зустрічали його: «За моєю спиною не залишилося жодного радянського солдата».
У тих бойових діях взяли участь понад дві тисячі придністровців, 54 з них загинули. Відповідно до указу Президента ПМР 15 лютого в республіці є Днем пам’яті та слави воїнів-інтернаціоналістів. Щорічно цього дня у столиці на Меморіалі Слави біля пам’ятника воїнам-афганцям відбувається мітинг-реквієм, як данина пам’яті загиблим на землі Афганістану солдатам і офіцерам. Кожного згадують поіменно і вшановують хвилиною мовчання. Від імені всього придністровського народу вінок до пам’ятника воїну-афганцю покладає керівництво держави.
Про подвиг радянських воїнів в Афганістані нагадують на урочистих церемоніях у всіх містах і районах Придністров’я, де пам’ять про них також увічнена в пам’ятниках і меморіальних дошках. А живі ветерани тієї війни стають почесними гостями урочистих церемоніалів, мітингів-реквіємів, відкриття нових пам’ятних знаків і особливо зустрічей у навчальних закладах. Пам’ятні події в ці дні відбуваються повсюдно – від столиці до найменших сіл.
Цього року, на 33-ту річницю виведення радянських військ з Афганістану, зважаючи на небезпечну санітарно-епідеміологічну обстановку, пов’язану з пандемією коронавірусу, урочисті масові заходи не проводитимуться. Однак кожен із нас має право прийти до меморіальних місць самостійно, помовчати, згадати щось своє, особливо дороге і важливе, покласти квіти.
Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам у Тирасполі є найважливішою складовою частиною Меморіалу Слави. Він був відкритий 15 лютого 1995 року й відтоді став центром пам’ятних заходів у республіці, пов’язаних з афганською війною. Його повна назва: «Синам Вітчизни – вої-
нам афганської війни 1979 – 1989 років». Автор пам’ятника – одеський скульптор Олександр То-
карєв, архітектор – наш місцевий житель Олександр Нарольський. Бронзова постать втомленого воїна символізує солдата, що виконує свій військовий обов’язок. 17 серпня 2010 року пам’ятник був підданий акту вандалізму. Варвари викрали частини скульптури: кисть і фрагмент передпліччя. Лише завдяки талантові фахівцівреставраторів монумент цілком відновлений.
Минулого року 15 лютого на території Оперативної групи російських військ у Придністров’ї відбулося відкриття ще одного меморіального комплексу воїнам-інтернаціоналістам, присвяченого 32-й річниці з дня виведення радянських військ з Афганістану. У центрі комплексу – меморіальна плита з висіченими іменами військовослужбовців 14-ї гвардійської загальновійськової армії, які воювали у В’єтнамі, Афганістані, Анголі та інших гарячих точках нашої планети. Лівий бік пам’ятника стилізований під Бендерську фортецю, правий – під Московський Кремль.
«Звичайно, в цьому житті все змінюється, але не змінюється одне – пам’ять про всіх тих, хто, не замислюючись, віддав своє життя за межами Вітчизни. А Московським Кремлем і Бендерською фортецею ми хотіли підкреслити, що неважливо, де ми служимо, в Росії чи Придністров’ї, служба – вона єдина. Тільки тут нам потрібно ще більш чітко та злагоджено діяти, тому що ми є гарантами миру», – сказав на відкритті монумента начальник ОГРВ у Придністров’ї полковник Дмитро Зеленков.
Не можна оминути той факт, що в 1990 – 1992 рр., під час збройної агресії Молдови в Придністров’ї, понад 80 % воїнів-афганців були в перших лавах тих, хто став на захист молодої республіки. Захищаючи свободу і незалежність ПМР, 27 з них віддали своє життя. Це яскравий приклад небайдужості воїнів-інтернаціоналістів до нашої держави, яка повністю розкриває їхнє бажання відстоювати наші ідеали.
Кілька років тому, під час зустрічі Президента ПМР Вадима Красносельського з активом Придністровської асоціації ветеранів війни в Афганістані, Глава нашої держави підкреслив: «Лише нині доходиш думки, в чому був сенс вашого подвигу. Виконуючи свій інтернаціональний обов’язок у ті роки в Афганістані, ви, по суті, захищали Радянський Союз. Тому тільки тепер можна зрозуміти й осмислити ваш подвиг, ваші жертви. Жертви – це завжди важко, але ця жертва була не марною»
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото прес-служби Президента.