Доля НЕ ЗЛАМАЛА його

Особистий приклад – найкраща мотивація. Iсторії сильних духом людей, які досягли успіхів та визнання, надихають і допомагають повірити в себе. Герой нашої рубрики «Рівні можливості» Валерій Заїм є відомим параспортсменом, який навчився повноцінно жити, довів собі й нам, що інвалідність –не вирок.


Народився Валерій 12 серпня 1966 року в селі Нові Боросяни Молдавської РСР. З дитячих років його нестримно вабив спорт. У віці 13 років хлопець ударився головою об лід, травма спричинила атрофію зорового нерва. З часом почав падати зір. На сьогодні Валерій Заїм – інвалід першої групи по зору, який уже довгий час займається легкою атлетикою.

За часів існування Радянського Союзу, деякі категорії інвалідів усе-таки могли жити більш-менш повноцінним життям. Найчастіше таку можливість їм надавали спеціалізовані підприємства, і яскравим прикладом тому було навчально-виробниче підприємство «Рассвет» у Тирасполі, де працювали слабозорі та незрячі. Валерій Заїм згадує проведені там роки з добрим почуттям, оскільки на підприємстві дбали про людей, надавали можливість проявити себе в різних галузях культурно-дозвільної діяльності та, зрозуміло, у фізкультурі та спорті. Звичайно, інваліду заняття спортом потрібні насамперед не для рекордів, а як потужний інструмент фізичної та, що ще важливіше, психологічної реабілітації. У цьому сенсі перемоги на змаганнях теж мають велике значення, як і визнання їхньої важливості державою та суспільством.

Першим тренером Валерія став Анатолій Горін, який мав великий досвід виховання як звичайних спортсменів, так і параспортсменів. За 8 років тренер підготував 12 чемпіонів Радянського Союзу серед слабозорих та сліпих.

У 1989 році Валерій став чемпіоном Молдавської РСР із легкої атлетики у змаганнях зі стрибків у висоту, зі стрибків у довжину та з п’ятиборства.

У лютому 1991 року 25-річний параспортсмен став переможцем першості СРСР з легкої атлетики у стрибках у висоту в закритих приміщеннях.

На чемпіонаті світу в столиці Німеччини Берліні (1994) придністровський слабозорий легкоатлет здобув 3 місце, був бронзовим призером.

Вершиною ж своєї спортивної кар’єри Валерій називає участь у Паралімпійських іграх. Так, у 1996 році в Атланті він зайняв п’яте місце у стрибках у висоту та в п’ятиборстві.

У 2000 році придністровець брав участь у наступних XI Паралімпійських іграх у Сіднеї. «В Австралії ми виступили дещо гірше, оскільки підготовка була слабшою. Проте ми все-таки потрапили у фінал, я посів 7-ме місце зі стрибків у висоту. В ті роки важко було відібратися на ігри такого рангу. Нині шлях до Олімпу став іще важчим: дуже складна процедура, тому що необхідно бути ліцензованим у міжнародному паралімпійському комітеті. Після цього треба виконати норматив до Паралімпійських ігор лише на офіційних чемпіонаті світу чи Європи. Вдячний долі, що двічі довелося бути учасником головного спортивного свята для людей з обмеженими можливостями», – розповів Валерій Заїм.

З 2001 року Валерій працює в ДУ «Республіканський спортивний реабілітаційно-відновлювальний центр інвалідів». Упродовж 17 років він як інструктор-методист допомагає людям – інвалідам з вадами зору. На сьогодні він інструктор у тренажерному залі. За словами параспортсмена, у коло його службових обов’язків входить реабілітаційно-відновлювальна робота серед інвалідів. «Ми завжди раді бачити людей з обмеженими можливостями, які хочуть покращити своє здоров’я. Важливим завданням є підготовка кваліфікованих спортсменів, здатних протягом Паралімпійського та Сурдлімпійського циклів досягти результатів рівня міжнародного класу, а також спортивного резерву серед інвалідів. Велика подяка Президенту ПМР В. Красносельському за допомогу і відкриття у 2020 році нової будови нашого центру. Тут є все необхідне для занять спортом», – пояснив параспортсмен.

За словами керівника ДУ «Республіканський спортивний реабілітаційно-відновлювальний центр інвалідів» Георгія Чебана, Валерій Заїм є успішною людиною, яка усього добилася завдяки наполегливій праці. «Майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Переможець та призер змагань різного рівня. Валерій у нашому центрі реалізує свій особистий і здобутий під час змагань досвід у процесі реабілітаційно-відновлювальної роботи зі спортсменами. Він – чудовий організатор. Користується великою довірою з боку колективу», – розповів Георгій Павлович.

Валерій Заїм є чудовим сім’янином. Має дружину Вікторію. З нею він виховав трьох доньок та одного сина, які вже стали дорослими. Має онука.

У вільний час Валерій не нудьгує – він любить музику, співати пісні. За словами нашого героя, він має музичну освіту, свого часу закінчив музичну школу. Улюбленими композиціями є українські, молдавські, пісні різних народів.

Сам він називає себе щасливою людиною, оскільки успішно реалізував дитячі мрії як у спорті, так і в людському житті

Олександр ЗАЙЧУК.

Фото: novostipmr.com