Наука охоплює всі сфери життя людини на Землі. Значення її розвитку величезне та неоціненне. Чи рухає наука прогрес? Безперечно, принаймні активно сприяє цьому руху.
Яку роль відіграє наука в сучасному житті? Це все одно, що запитати: яку роль відіграє в житті людини повітря. Дихати ним потрібно, без нього – ніяк! Так і наука.
Щодня ми бачимо довкола себе речі, до яких звикли. І навіть не замислюємося, скільки праці та зусиль було вкладено, щоб їх вигадати. Телефон, автомобіль, папір, ручка, інтернет… Усе це з’явилося завдяки людині, якій спала на думку певна ідея й яка успішно її реалізувала. І ця людина –вчений.
Багато вчених – невиправні романтики. Їх часто зовсім не цікавить, скільки часу та сил буде покладено на те чи інше наукове дослідження. Вони готові працювати понаднормово, їх захоплює сам процес.
Професійне свято науковців – День науки. В урочистостях беруть участь професори, академіки, дослідники, викладачі, аспіранти, кандидати та доктори наук, чиновники міністерства освіти.
Мета свята – привернути увагу громадськості до наукового прогресу.
Iсторія свята
День, в який уся наукова спільнота знаходить для себе час на свято, має давні традиції. Він прив’язаний до дати заснування першої Російської академії наук. За новим стилем це сталося 8 лютого в рік 1724-й від Різдва Христового за височайшим повелінням государя-імператора Петра I.
Великий внесок зробила Академія і в організацію першого державного музею в Росії – «Кунсткамери». Цей музей було засновано у 1714 році. Петро I, який уболівав за процвітання Вітчизни, прикладав усі сили для розвитку науки, сам придбав перші експонати та створив «кабінет рідкостей». На сьогодні «Кунсткамера» – це Музей антропології та етнографії імені Петра Великого Російської академії наук.
У 1925 році установу Петра I перейменували на Академію наук СРСР. За радянських часів День науки відзначали третьої неділі квітня. На жаль, на початку 90-х років ХХ століття традиція відзначати День науки перервалася. Серія політичних, соціальних та суспільних подій призвела до припинення існування СРСР. Багато науково-дослідних інститутів закривалися…
Після проголошення Придністровської Молдавської Республіки розпочався новий етап у розвитку науки в нашому краї. Відразу ж виникла потреба у створенні науково-освітньої установи, оскільки подальша розбудова держави вимагала кваліфікованих кадрів для різних галузей народного господарства. З метою їхньої підготовки 21 вересня 1990 року постановою Верховної Ради ПМР заснований Тираспольський державно-корпоративний університет (ТДКУ), нині – Придністровський державний університет ім. Т. Г. Шевченка.
Основна частина наукової та конструкторської роботи університету здійснювалася в його лабораторіях. Відповідно до рішення Верховної Ради ПМР 12 березня 1991 року заснована перша науково-дослідна лабораторія історії Придністров’я під керівництвом доцента М. В. Бабілунги. Результатом її діяльності стали наукові, навчально-методичні та суспільно-політичні видання. Роботи мають високу наукову значущість і здобули визнання як у ПМР, так і за її межами.
Рішенням Ученої ради ПДКУ ім. Т. Г. Шевченка 1992 року було відкрито низку науково-дослідних лабораторій (НДЛ), кількість яких за рік зросла вдвічі. До 2001-го у 34 НДЛ університету налічувалося понад 290 співробітників, у тому числі 28 докторів наук та 77 кандидатів наук.
Указом Президента ПМР І. М. Смирнова від 3 лютого 2000-го було встановлено дату святкування Дня науки – 8 лютого.
Традиційно цього дня науковцям вручають нагороди, удостоюють почесних звань. До свята приурочують конференції та семінари, влаштовують виставки та покази наукових фільмів. Часто на цю дату призначають захист дисертацій, тому що здобути кандидатський або докторський ступінь у День науки почесно та престижно. У навчальних закладах організовують просвітницькі події, інтелектуальні ігри та вікторини. У засобах масової інформації транслюють новини про винаходи вчених та їх упровадження в життя.
Свято придністровських науковців
Збереження та примноження наукового потенціалу Придністров’я є одним із пріоритетів Стратегії розвитку ПМР. Для досягнення цієї мети державна влада використовує різні механізми: від збільшення фінансування фундаментальних і прикладних досліджень до підготовки наукових кадрів для країни в зарубіжних вишах і наукових центрах. У рамках державної науково-технічної політики упроваджується законодавство, що стимулює наукоємні галузі, енерго- та ресурсозберігаючі технології. А щоб у науки було не лише сьогодення, а й майбуття – створюються найкращі умови для самореалізації активної, ініціативної, талановитої молоді.
Президент ПМР Вадим Красносельський 8 лютого направив привітання придністровським ученим, відзначивши, що наука відіграє величезну роль у житті суспільства, забезпечуючи його поступальний розвиток, будучи реальним двигуном прогресу.
«Наукові розробки знаходять своє застосування в промисловості та аграрно-промисловому комплексі, на транспорті, в будівництві та зв’язку, в медицині та народній освіті. Придністровські вчені успішно розвивають фундаментальну науку, активно ведуть прикладні дослідження. Високий рівень науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, експериментальних розробок є вагомим внеском у соціальноекономічний потенціал ПМР, – підкреслив Глава держави. – Придністровці по праву пишаються науковими здобутками флагмана нашої науки – Придністровського державного університету, Придністровського НДІ сільського господарства, Ботанічного саду, заповідника «Ягорлик».
З Днем науки мешканців республіки, причетних до наукової діяльності, привітали голови Уряду Олександр Мартинов та Верховної Ради Олександр Коршунов, міністр просвіти Світлана Іванишина, які відзначили, що «…наука завжди була і залишається головною рушійною силою науково-технічного прогресу, важливою складовою національного багатства. У сучасних умовах ефективний розвиток економіки, промисловості, сільського господарства, медицини, освіти та всієї соціальної сфери нашої держави можливий лише за умови успішного впровадження наукових досягнень у повсякденну реальність».
Відсвяткували День науки й у головному науковому центрі ПМР – Придністровському держуніверситеті ім. Т. Г. Шевченка. На сьогодні тут працюють понад 300 докторів і кандидатів наук та понад 15 наукових лабораторій. На честь свята в онлайн-режимі виш провів республіканську науково-практичну конференцію вчено-викладацького складу. Представники наукової спільноти виступили з доповідями. Теми наукових праць найрізноманітніші – від досліджень у галузі археології до видання другого тому Червоної книги Придністров’я.
Свої вітання професорам, докторам, кандидатам наук, аспірантам, співробітникам та викладачам адресували представники органів державної влади. «У ПМР останніми роками розроблено зовсім інший підхід до розвитку науки, – наголосила заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва. – Адже всі ми розуміємо, що в сучасних умовах зміцнення вищої школи та наукової інфраструктури стає найважливішою запорукою, гарантією розвитку нашої республіки. Копітка наукова праця, знання і талант спрямовані на вдосконалення та покращення процесів, що дозволяють суспільству бути більш розвиненим та сучасним».
Перший віце-прем’єр Уряду Тетяна Кірова відзначила, що держуніверситет є локомотивом у впровадженні сучасних методів навчання та роботи в нинішніх умовах. Незважаючи на перехід в онлайн, ПДУ, як і раніше, ефективний майданчик для розвитку вітчизняної науки й освіти. «Реформування торкнулося не лише внутрішніх процесів, а і вигляду університету. Ми знаємо, що під особистим контролем Президента і завдяки Фонду капвкладень удалося суттєво перетворити інфраструктуру університету. Упевнена, що ці фінансові інвестиції забезпечать рішення багатьох стратегічно важливих завдань у галузі освіти, науково-дослідної діяльності. І це, безумовно, принесе свої плоди щодо стійкого економічного зростання нашої держави», – наголосила Т. Кірова.
В усіх країнах світу наука є потужним ресурсом економічних перетворень, найважливішою складовою національного багатства, і це об’єктивна реальність. На сьогодні серед пріоритетних напрямків –штучний інтелект, генетика, нові матеріали, джерела енергії, цифрові технології.
«Наука є одним із показників якості освіти у вищих навчальних закладах та в принципі в будь-якій системі освіти. Багато в чому завдяки ентузіазму та самовідданій роботі наших учених вдалося не тільки зберегти, а й суттєво примножити унікальний потужний потенціал нашої республіки. Я вас запевняю, що якби не було таких зусиль держави, всього суспільства, то наука в ПМР просто випарувалася б. Сьогодні ж вона є одним із найпотужніших ресурсів розвитку нашої держави. Наше завдання – зберегти той потенціал, яким ми володіємо, – наголосив ректор ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Степан Берил. – Однак зберегти його можна лише розвиваючи. Ми проводимо спільні дослідження з науковцями в академіях наук Росії та інших держав. Наші вчені роблять вагомий внесок у галузеву науку та у формування міжнародного іміджу університету і нашої молодої держави».
У рамках онлайн-конференції говорили про те, що придністровські вчені продовжують славні традиції, здійснюють актуальні наукові дослідження на замовлення держави. Вони проводять фундаментальні та прикладні розвідки, одержують підтверджені на міжнародному рівні результати.
У рамках Тижня науки з 1 по 8 лютого у науково-структурних підрозділах держуніверситету відбулися різноманітні тематичні заходи: міжнародні конференції, круглі столи, наукові семінари та презентації. Окрім цього, учасникам науково-практичної конференції показали короткометражний фільм про головні наукові досягнення 2021 року та концепцію розвитку наукової діяльності ПДУ.
День науки у світі
В Україні «на підтримку ініціативи відомих учених, наукових установ, а також професійних спілок» День науки був проголошений Указом Президента від 14 лютого 1997 року і відзначається третьої суботи травня. У 2022 році він припадає на 21 травня.
У Білорусі це свято приходиться на останню неділю січня.
У Киргизстані День науки святкують 10 листопада, в Казахстані – 12 квітня, в Туркменії – 12 червня.
Існує і загальний, міжнародний день науковців з альтруїстичною назвою – Всесвітній день науки за мир і розвиток, який був заснований ЮНЕСКО. Він відзначається
10 листопада.
ЦІКАВІ ФАКТИ
- Софія Ковалевська (1850 – 1891) – російський математик, перша жінка-професор.
- У 1869 році російський учений-хімік Дмитро Менделєєв винайшов періодичну таблицю хімічних елементів. Існує легенда, що вчений побачив таблицю уві сні. Проте автор стверджував, що працював над цим винаходом близько 20 років.
- Американський фізик Джон Нельсон із Університету штату Арізона зазначив, що кількість різновидів сніжинок визначається числом із 768 нулями. Ідентичних сніжинок у природі не існує.
- Найвищий показник рівня IQ зазвичай буває у фізиків-теоретиків. У Білла Гейтса та Стівена Хокінга рівень тесту інтелектуальних здібностей становив понад 140 балів.
- У Москві роблять спеціальний тест ДНК, який дає можливість дізнатися про свою національність, етнічне походження та відстежити генетичне дерево
Лариса ЛЕГКУН.
Фото: novostipmr.com