Пандемія коронавірусу показала, наскільки людство потребує допомоги волонтерів. Буквально в усьому світі вони допомагали лікарям, які борються за життя пацієнтів, а також пенсіонерам та співгромадянам з обмеженими можливостями.
Волонтер – це людина, яка безкорисливо залучається до суспільно корисних справ, не отримуючи оплати. Отже, її діяльність не можна вважати професійною, тобто такою, що дає засоби для існування. Добровольці витрачають свій особистий час, аби допомогти іншим. Слово походить від латинського voluntaris, що означає «добровільний».
Минулого року лауреатом державного художньо-публіцистичного конкурсу «Людина року – 2020» в номінації «Волонтер року» стала Тетяна Зінов’єва.
Корінна тираспольчанка на початку 2020 року приєдналася до спільної боротьби придністровців проти пандемії. Два десятки років Тетяна працює майстром педикюру. Коли в республіці був запроваджений надзвичайний стан, вона вирішила стати волонтером. За її словами, поштовхом до такого рішення стала новина в соціальному месенджері «Вайбер» про зустріч заступника Голови Верховної Ради ПМР Галини Антюфєєвої з волонтерами. «Я
давно маю власний автотранспорт. Ніякий громадський транспорт навесні 2020 року не працював. Звернулася в республіканську політичну партію «Оновлення» і запропонувала свою допомогу», – розповіла жінка.
Разом із молодими волонтерами Тетяна допомагала пенсіонерам у придбанні товарів, продуктів першої необхідності в Тирасполі, Бендерах та в селах Суклея, Ближній Хутір, Тернівка Слободзейського району.
Важливим питанням була доставка ліків тим, кому вони були вкрай потрібні, особливо для хворих на цукровий діабет. Для доставки їм інсуліну було відпрацьовано цілий механізм. «Оператори приймають заявку, я вранці приїжджаю до штабу, складаю список звернень, планую до обіду маршрут. Разом з іншим волонтером Євгеном Чураєвим відвідуємо поліклініку, де ендокринолог видає безкоштовний рецепт на отримання інсуліну, їдемо в аптеку на вул. Комсомольській, 1, а потім – до пацієнта. Люди дуже вдячні», – розповіла Тетяна Зінов’єва.
Волонтер із великою повагою ставиться до людей, які дбають про безпритульних домашніх тварин. Мешканка Тирасполя зауважила, що волонтерство – це не просто соціальне явище, не звичка чи навичка, яка формується за один день. «Це спосіб життя, свідомо обраний багатьма людьми. Благодійність – це риса, яка прищеплюється людині з дитинства. Тому дуже важливо формувати в молодого покоління готовність до добрих справ», – пояснила наша співвітчизниця.
Тетяна впевнена, що без моральної відповідальності за себе та інших людей працювати волонтером не вдасться. «Відповідальність – це бажання допомогти тим, хто цього потребує, це здатність сприйняти чийсь біль, як свій, це співчуття і людяність. Без альтруїзму волонтерство просто не існує. Чи є у вас той альтруїзм, який якраз і дозволяє ставити благо та інтереси іншої людини вище за свої? Адже витрачаючи час на безпорадну літню людину, відвідуючи дитячий будинок або відділення для дітей з онкологією, ви витрачатимете свій час, який могли б приділити іншому виду діяльності, що приносить гроші. Або просто розважатися, як більшість інших людей», – зауважила волонтер.
До того, що люди похилого віку дуже соромляться просити про допомогу, волонтери майже звикли. За словами Тетяни, самотнім пенсіонерам просто нема звідки чекати підтримки, але й на гарячу лінію вони не телефонують до останнього. «Людям дуже незручно нас напружувати. Нерідко взагалі на гарячу лінію дзвонять не вони, а родичі, які перебувають в іншому місті й допомогти не можуть. Однак для цього є ми, щоб допомагати. Тож пояснюємо, що все гаразд, соромитися не треба. І якщо ще є прохання – обов’язково звертайтеся», – пояснила Тетяна Зінов’єва й розповіла, що для неї великою несподіванкою стала новина про перемогу в конкурсі «Людина року – 2020» у номінації «Волонтер року».
«Це дуже почесне визнання моєї роботи. Вдячна долі, що знайшла нових друзів серед волонтерів. Дуже приємно, що в нас така небайдужа молодь, завжди готова допомогти тим, кому необхідна підтримка. У молодих справді сяють очі, вони переживають нові емоції, досвід, знаходять друзів і навіть кохання», – зазначила волонтер.
Тетяна Зінов’єва і сьогодні готова прийти допомагати людям. Нещодавно вона доставила продукти родині з Тирасполя, яка перебуває на карантині. За її словами, кожен із нас може це робити. Все цілком залежить від бажання людини. Вона впевнена в тому, що з часом кількість волонтерів зростатиме
Олександр ЗАЙЧУК.
Фото автора.