Корсунь-Шевченківська операція увійшла в історію Великої Вітчизняної війни як один із блискучих зразків радянського військового мистецтва з оточення та знищення великого угруповання ворога. Її по праву називають «Сталінградом на Дніпрі».
Операція була проведена з 24 січня по 17 лютого 1944 року військами 1-го й 2-го Українських фронтів з метою оточення, прориву оборони та знищення угруповання німецьких військ на корсунь-шевченківському глибокому виступі, що утворився внаслідок наступальних операцій цих фронтів, і вважалася частиною стратегічного наступу радянських військ на Правобережній Україні.
Операцію готували в складних умовах ранньої відлиги та весняного бездоріжжя. Це ускладнювало маневри військ і підвезення матеріальних засобів.
За словами ст. викладача кафедри держуправління ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Івана Войта, до початку 1944 року Червона Армія в ході найжорстокіших і кривавих битв перехопила стратегічну ініціативу і перейшла в наступ. «Це стало можливим завдяки таким значним військовим перемогам 1943 року, як Сталінградська та Курська битви, які знаменували собою корінний перелом у ході Великої Вітчизняної війни. Радянські війська тіснили ворога та відвойовували свої землі. Перед ними стояли великі завдання – зламати опір сильного ворога, повністю вигнати гітлерівців із рідної землі, розпочати визволення окупованих країн Європи, щоб не дати «чорно-коричневій чумі» шансу на відновлення», – пояснив представник історичної науки ПМР.
Протягом зимової кампанії 1944 року значні операції радянських військ розгорнулися на Південному напрямку з метою звільнення Правобережної України та Криму. Однією з таких операцій стала Корсунь-Шевченківська, в результаті якої було оточене велике німецьке угруповання – перше велике оточення німецьких військ після Сталінградської битви.
Його результатом стало неповне знищення двох німецьких корпусів. Розгром танкових сил групи армій «Південь» дозволив слідом провести Умансько-Ботошанську операцію, внаслідок якої було звільнене фактично все Лівобережне Придністров’я.
За офіційними даними, під час боїв противник втратив 55 тис. солдатів і офіцерів убитими та пораненими, понад 18 тис. – полоненими, а також велику кількість бойової техніки та озброєння. Ці відомості в повному обсязі відбивають втрати противника. Так, під час спроби прорвати кільце оточення ззовні, німці втратили лише вбитими 20 тис. солдатів та офіцерів, а також велику кількість технічних засобів боротьби, зокрема 329 літаків, понад 600 танків і більш ніж 500 самохідних гармат.
У результаті проведеної операції було ліквідовано Корсунь-Шевченківський виступ, що створювало сприятливі умови для здійснення нових наступальних операцій та просування до Південного Бугу.
Корсунь-Шевченківська операція –це визначна кампанія, підготовлена в короткий термін і проведена в складних метеорологічних умовах. Вона показала, що Червона Армія повністю опанувала найвищу форму оперативного мистецтва – швидко маневрувати, оточувати й знищувати противника. Радянське командування майстерно використовувало раптовість, нищівність ударів, широке маневрування, вихід на тили супротивника, швидкість дій військ, їх перегрупування, завзятість в обороні та наполегливість у наступу.
У Корсунь-Шевченківській операції брав участь уродженець Придністров’я. 27 червня 1945 року указом Президії Верховної Ради СРСР гвардії старшому лейтенанту Жарчинському Федору Івановичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу посмертно. Жителі ПМР з великою повагою ставляться до свого видатного земляка. Біля школи в селі Рашків Кам’янського району, де він навчався і працював, встановлене погруддя героя, школа носить його ім’я
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото: m.fishki.net
