Дідусь підійшов до ліжка онука, полоскотав його щоку своїми сивуватими вусами й весело сказав:
– Ну, Іванку, піднімайся! Пора вставати!
Хлопчик швидко відкрив очі й побачив, що дідусь одягнений незвично: замість повсякчасного темного костюма на ньому військовий кітель. Ваня одразу впізнав цей кітель – дідусь сфотографувався в ньому в травні 1945 року в останній день війни в Берліні. На кітелі зелені погони з маленькою зеленою зірочкою на червоній вузькій смужці, а над кишенею легенько подзвонюють медалі на гарних різнокольорових стрічках.
На фотокартці дідусь дуже схожий, тільки вуса в нього зовсім чорні-чорні, а з-під козирка кашкета визирав густий хвилястий чуб.
– Іване-богатирю, піднімайся! У похід збирайся! – весело гудів над його вухом дідусь.
– А хіба сьогодні вже неділя? – запитав Ваня. – І ми підемо в цирк?
– Так. Сьогодні неділя, – дід показав на листок календаря. – Тільки особлива неділя.
Хлопчик подивився на календар: «Яка така особлива неділя?» – подумав він. На листку календаря назва місяця, число було надруковане червоною фарбою. Як завжди. «Можливо, сьогодні День Перемоги? Тож свято це буває навесні, в травні, а зараз ще зима… Чому дідусь у військовій формі?»
– Ти ж гляди гарненько, – сказав дідусь і підняв Ваню на руки, підніс до календаря і запитав:
– Бачиш, який місяць? – І сам відповів:
– Лютий. А що в цьому місяці було багато-багато років тому, в 1943 році? Забув? Ех ти, Іван – солдатський онук! Я тобі казав, і не раз. І торік, і позаторік… Ну, пригадав?..
– Ні, – чесно зізнався Ваня. – Я ж тоді був зовсім маленьким.
Дідусь пустив онука на підлогу, сів навпочіпки і показав на жовту начищену медаль, яка висіла на кітелі першою після двох срібних – «За відвагу» і «За бойові заслуги». На кружечку медалі були викарбувані солдати з гвинтівками. Вони йшли в атаку під розгорнутим прапором. Над ними летіли літаки, а збоку мчали танки. Вгорі, біля самого краю було викарбувано: «За оборону Сталінграда».
– Згадав, згадав! – зраділо вигукнув Іванко. – Ви розбили фашистів на Волзі…
Дідусь розгладив вуса і, задоволений, пробасив:
– Молодець, що згадав! Не забув, значить. От сьогодні ми й пройдемо з тобою тими місцями, де розгорталися запеклі бої, де ми зупинили фашистів і звідки погнали до самого Берліна!
Дідусь з онуком ішли зимовим сонячним містом. Під ногами поскрипував сніжок. Повз проносилися дзвінкі трамваї. Важко шаруділи великими шинами тролейбуси. Одна за одною мчали машини… Привітно кивали пішоходам засніженими гілками високі тополі та широкі клени… Сонячні зайчики відскакували від блакитних вікон нових будинків і жваво стрибали з поверху на поверх.
Вийшовши на широку Привокзальну площу, дідусь і хлопчик зупинилися біля засніженої клумби.
Над будівлею вокзалу в блакитне небо підіймався високий шпиль із золотою зіркою.
Дідусь окинув поглядом залізничний вокзал, площу, нові будинки, й події далеких воєнних років знову пригадалися йому… молодшому лейтенанту запасу, воїну-ветерану.
* * *
Тривала Велика Вітчизняна війна. Гітлер змусив брати участь у війні проти нас інші вже завойовані країни – своїх союзників.
Ворог був сильний і небезпечний. Радянським військам довелося тимчасово відступати, віддавати ворогові наші землі – Прибалтику, Білорусію, хлібну Україну та квітучу Молдавію…
Фашисти прагнули захопити Москву. Вже в біноклі розглядали столицю… День параду призначили…
Однак радянські солдати розбили ворожі війська під Москвою взимку 1941 року.
Зазнавши поразки під Москвою, Гітлер наказав своїм генералам влітку 1942-го прорватися до Волги та оволодіти Сталінградом. Вихід до Волги й здобуття Сталінграда могли забезпечити фашистським військам успішне просування на Кавказ, до його нафтових багатств.
Крім того, захоплення Сталінграда розділило б фронт наших армій надвоє, відрізало б центральні області від південних, а головне, дало б можливість гітлерівцям обійти Москву зі сходу і оволодіти містом.
* * *
Перекинувши на південний напрямок 90 дивізій, усі резерви, створивши перевагу в живій силі й техніці, фашистські генерали в середині липня 1942 року прорвали оборону нашого Південно-Західного фронту та рушили на Сталінград.
Радянське командування зробило все, щоб затримати ворога.
Терміново були виділені дві резервні армії. Вони стали на шляху гітлерівців. Між Волгою і Доном був створений Сталінградський фронт.
З міста евакуювали жінок, дітей та літних людей. Навколо зводили фортифікаційні оборонні споруди. На шляху фашистських танків стали сталеві іжаки, траншеї та надовби.
На кожному заводі організували робітничі батальйони добровольців-ополченців. Удень вони збирали танки, виготовляли снаряди, а після зміни готувалися до захисту міста.
Фашистські генерали отримали наказ – стерти з лиця землі місто на Волзі.
У сонячний день 23 серпня 1942 року тисячі літаків з чорними хрестами обрушилися на Сталінград.
Хвиля за хвилею «Юнкерси» та «Хейнкелі» скидали на житлові квартали міста сотні бомб. Палали зруйновані будівлі, до неба здіймалися величезні вогняні стовпи. Усе місто було оповите димом – заграву палаючого Сталінграда було видно на десятки кілометрів.
Після нальоту фашистські генерали доповіли Гітлерові: «Місто зруйноване!»
Фашистам удалося прорватися на околицю міста, до тракторного заводу і до Дубового яру. Там їх зустріли батальйони робітників: добровольці, чекісти, зенітники та курсанти військового училища.
Бій тривав увесь день і всю ніч. Гітлерівці в місто не увійшли.
Володимир БОГОМОЛОВ.
Я вітаю діда й тата…
Я вітаю діда й тата
З чоловічим справжнім святом!
Хто Вітчизну боронив –
Привітання заслужив!
Прадід мій пройшов війну –
Я вклоняюся йому.
В мирний час служив мій дід,
Захищав кордон, як слід!
Тато до армійських лав
Зовсім нещодавно став.
Відслужив належний рік,
Як достойний чоловік.
Нині будем святкувати.
Дід почне розповідати,
Як у армії служив,
Всіх згадає, з ким дружив.
Прадід про війну розкаже,
Потайки сльозу змахне.
Фотографії покаже
І невесело зітхне…
Щось смішне про службу
в війську
Пригадає тато звісно!
Всі ті спогади й байки
Буду слухать залюбки!
Треба швидше підростати
І професію обрати,
Щоб у армії служити
І Вітчизну боронити!
Наталія КОЗЛЕНКО.
Медична сестра
У Люди є брат, трохи старший за неї. Тож і гратися їй доводиться з хлопцями, бо і в сусідів кругом самі хлопчиськи.
Возять вони самоскида, і Людмила возить. Гудуть, наче справжні літаки, й вона гуде. Бігають і татакають, як отой чапаєвський кулемет, і дівчина татакає. І падає, коли Павлик-ватажок скомандує:
– Лягай, ти вбита!
Вона падає і лежить, хоч шишки й колються. Бо вона – солдат.
Через плече в Люди – санітарна сумка з червоним хрестом і півмісяцем. А в ній є зеленка, вата й бинти. Хто з хлопців подряпається чи поколеться, медсестра одразу помаже. Якщо кров іде, то й забинтує. Найчастіше спостерігачів, бо вони на дерева лазять.
Раптом упав Павлик, її командир. Застогнав, як поранений, а до нього ніяк не підповзти, бо ворожий кулемет – Микола Чугуй – татакає.
– Ну, коли так, я тебе зараз гранатами закидаю. –
Дівчинка пробралася між кущами і, закидавши шишками ворожого кулеметника, вигукнула:
– Миколко, ти вбитий!
А він не втихає. Татакає і татакає. Каже:
– Я твої гранати назад відкинув.
– Тоді ось тобі: тах-тах. Я тебе з пістолета поранила, перекидайся.
І він послухав, перекинувся. Люда стрибнула з-за куща. Захопила ворожий кулемет і повернула його проти ворога. Тоненький голос дівчинки татакає й татакає. Вона вигукує хлопцям, що вони вбиті. Хлопчики падають. Ворожа атака відбита.
– Молодець, медична сестра, – почула Люда поруч себе Павликів голос. – Я вас нагороджую орденом.
Андрій БОНДАРЧУК.
Кросвордик на тему «ТВАРИНИ»
По горизонталі: 4. Гіпопотам.
- Самець качки. 8. Хижа тварина, що живе в південних країнах і живиться переважно падаллю. 9. Велика хижа морська риба ряду акулоподібних із плоским тілом і вузьким хвостом. 10. Маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах. 13. Хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими крилами. 14. Хижий ссавець родини єнотових. Живе переважно в гірських лісах Гімалаїв.
- Тварина, що живиться рослинною їжею.
По вертикалі: 1. Віслюк. 2. Напівмавпа, яка у природі мешкає лише на острові Мадагаскар та на деяких сусідніх островах. 3. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. 5. Велика морська тварина-ссавець із ряду китів. 6. Кільчасті черви. 11. Двостулковий морський молюск. 12. Самець вівці. 15. Водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю.
Фото: aif.ru