Масляна або Масниця – веселе і смачне народне свято закінчення зими та зустрічі весни. Воно відоме майже всім європейським народам, тільки з різними назвами. Цього року Масляний тиждень відзначається з 28 лютого по 6 березня включно.
Назва свята пов’язана з тим, що протягом тижня перед Великим постом із раціону харчування виключали м’ясні продукти, а яйця та молочні – вживали.
Насправді Масляна є язичницьким святом, яке згодом було змінене Православною церквою. До цього люди відзначали проводи зими та настання весни. Наші предки слов’яни вважали Сонце Богом. Тоді й виникла традиція пекти круглі коржі, що своєю формою нагадують сонце. Вважалося, що, з’ївши таку страву, людина отримає часточку сонячного світла і тепла. Уже згодом коржі замінили млинцями.
Що готували цього дня?
За однією з версій, на Масляну в Україні готували вареники, оскільки вони давно є українською обрядовою стравою. Звичайно, вареники історично популярніша ритуальна страва для українців. Пояснювали це тим, що вареник формою нагадує Місяць, а початок Великого посту зазвичай орієнтовно починається поряд із днем Весняного рівнодення. В останній тиждень перед постом вареники готували різними способами. Один із найпопулярніших – вареники-смаженики з сиром. (Рецепт подамо нижче).
За іншими переказами, на Масляну все ж таки готували обрядовий хліб у формі круга – млинець. Млинці в язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масляної та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Млинці готувалися в круглих глиняних сковорідках із зубчастими краями та прокресленим по глині хрестом – знаком Сонця. Здавна говорили «Без млинця – не Масниця».
Як святкували?
У перший день Масляного тижня ходили в гості до рідних. Діти каталися на крижаних гірках, а молодь влаштовувала посиденьки окремо від дорослих. У цей день пекли перший млинець і з’їдали. Під час з’їдання першого млинця варто було пом’янути покійних рідних.
Другий день Масляної наші предки присвячували оглядинам. Юнаки та дівчата в цей день доглядали собі пару. Грати весілля можна тільки після Великодня, а до цього часу молоді придивлялися одне до одного.
У третій день накривали стіл вдома і святкували в колі близьких людей.
У цю дату мама дружини запрошувала свого зятя «на млинці». Вважалося, що чим багатший стіл у тещі, тим міцнішою буде молода сім’я.
Четвертий день Масляної знаменний ярмарками та базарами, тому люди ходили на центральну площу міста, де були встановлені лавочки з продуктами, й відбувалися різні розваги.
У п’ятий день зять накривав стіл для своєї тещі. Теща приходила разом із подругами, щоб показати, який у неї турботливий зять.
На шостий день дружина запрошувала додому родичів чоловіка на посиденьки та смачно їх годувала. Особлива увага приділялася зовицям, тобто сестрам чоловіка. Їм треба було що-небудь подарувати.
Останній день Масляної – «Прощена неділя». Люди просили вибачення у всіх рідних і друзів за всі різкі слова, щоб очистити душу перед Великим постом. Також потрібно було обов’язково пробачити всі образи. У неділю доїдали млинці. Масляна завершувалася спалюванням солом’яного опудала зими.
Що не можна робити в Масляну?
Не можна різати млинці ножем – це погана прикмета. Можна їсти їх руками або виделкою. Не можна скупитися, відмовляти в допомозі рідним. Якщо спати вдень будь-якого дня Масляної, то болітиме голова.
Прикмети погоди на Масляну
Погана і мокра погода обіцяє ранню весну. Багато бурульок на дахах – до багатого врожаю. На Масляному тижні похолодало – літо буде прохолодним. Синички голосно співають – весну віщують. Як сонце сходить рано, то й весна рання буде.
Тепер обіцяний рецепт: вареники-смаженики
Напевно, кожна господиня має свій рецепт вареників: на кефірі, сироватці, на заварному тісті, на парі. Та чи готували ви вареники у сковороді? Спробуйте, вам смакуватиме.
Готуються вони досить швидко і без мороки. Не потрібно з каструлями тягатися, чекати допоки вода закипить, марлю в’язати… Головне ж – смачно, бо вареники виходять, як пух. Звісно, «смажені» вареники – то жарт, бо насправді вони в сковорідці варяться.
Отже, для приготування вам знадобиться: 500 мл кефіру, дрібка солі, чайна ложка соди, борошно (приблизно 1 кілограм).
Замісіть тісто: у теплий кефір додайте сіль, потім борошно з содою, усе перемішайте. Борошно підсипайте в 3-4 заходи. Соду додавайте тільки в борошно, а не в кефір, бо тісто не буде таким пухким, а воно має бути м’яке, не забите.
Приготуйте начинку.
З сиром можуть бути й солодкі, й солоні.
Тепер виліпіть варенички й починайте «смажити». На дно порожньої чистої сковорідки покладіть складену учетверо марлю. Її не треба в’язати, просто покласти й усе. Залийте
100 – 150 г води у сковорідку, складіть туди варенички, накрийте кришкою і варіть 5 хвилин.
Оскільки вода у сковорідці швидко википає, влийте ще. Аби зварити всі вареники, знадобиться один літр. Повірте, такі варенички готуються дуже швидко, а мороки – мінімум.
Варіант дуже смачних млинців
Візьміть молока теплого – 500 мл, борошна – 225 г, яєць – 3 шт., цукру – 40 г, вершкового масла – 40 г, дрібку солі, рідкий екстракт ванілі – 2 ст. л.
Спершу змішайте борошно з сіллю, зробіть всередині ямку і вбийте яйця, ретельно змішуючи, не додаючи більше нічого. Розмішайте, підливайте потроху тепле молоко, додайте розтоплене вершкове масло та екстракт ванілі. Все знову вимішайте. Це можна зробити вінчиком для збивання.
Відтак випікайте млинці, наливаючи тісто на суху сковорідку без масла. З цієї кількості продуктів виходить 17 млинців. Вони м’якенькі та смачні ще й наступного дня.
Їжте на здоров’я!
Христина ЖУРАВЕЛЬ.