Нинішня влада Молдови вирішила пред’явити Російській Федерації рахунок для відшкодування «збитків» від військової присутності Росії в Придністров’ї. Як повідомив 19 січня в інтерв’ю латвійському виданню LATVIJAS AVIZE спікер молдовського Парламенту Андріан Канду, «рахунок» обчислюватиметься мільярдами доларів.
Російських військових, які перебувають у Придністров’ї, Андріан Канду назвав «окупаційними силами» й обурився тим, що вони проводять спільні навчання з «так званою армією Придністров’я». Російські військові підрозділи, за його словами, становлять загрозу безпеці й перебувають у ПМР «незаконно», так само як в Абхазії, Південній Осетії та на Сході України».* Молдовський спікер додав, що Кишинів і далі порушуватиме це питання на всіх міжнародних майданчиках і сподівається дійти до ООН.
Нагадаємо, Оперативна група російських військ (ОГРВ) і російські миротворці перебувають на території ПМР згідно зі статями 2 і 4 Угоди «Про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова», підписаної в 1992 році главами Росії та Молдови – Борисом Єльциним і Мірчею Снєгуром – за присутності першого Президента ПМР Ігоря Смирнова. Відповідно до статті 8 цієї Угоди чинність документа може бути припинено або «за згодою сторін», або «в разі виходу з неї однієї з договірних сторін».
Водночас, попри постійні спроби піддати сумніву і дискредитувати мандат Росії на виконання миротворчої місії у Придністров’ї та вимоги вивести звідси російські війська, що звучать уже протягом кількох років, про свій вихід із вищезазначеної Угоди Кишинів досі не оголосив.
Член комітету Ради Федерації Росії з оборони та безпеки Олексій Пушков прокоментував цю заяву так: «Понад 60% жителів Придністров’я – це росіяни й українці, які ще до розпаду СРСР прагнули до відділення Лівобережжя Дністра від Молдавської РСР, оскільки побоювалися, що Правобережна республіка хоче приєднатися до Румунії. У 1992 році влада Молдови спробувала силовим шляхом вирішити проблему Придністров’я, та зазнала поразки. Відтоді ПМР є незалежною державою, хоча й невизнаною».
О. Пушков наголосив, що претензії Молдови абсолютно безпідставні, оскільки ніякої окупації не було ніколи. А якщо Молдова наполягатиме на своєму, то цілком може позбутися російського ринку збуту. «У Молдові хочуть отримати від Росії мільярди доларів за міфічну «окупацію Придністров’я»? Типова логіка паразитів: вигадати привід і кричати «дайте гроші!» Потуги, приречені на провал. Нехай навіть не думають. Так можна взагалі російського ринку позбутися і залишитися ні з чим», – написав політик.
«Гадаю, що Росія має право виставити Молдові зустрічний рахунок. Російські миротворці виконують у цьому регіоні найважливішу функцію, запобігаючи неминучому в разі їх відсутності серйозному збройному конфлікту, що, безсумнівно, пов’язано з чималими грошовими витратами», – підтримав Олексія Пушкова колега по Раді Федерацій Франц Клінцевич. При цьому він висловив жаль, що Молдові платити нічим. «Ця країна – банкрут», – констатував сенатор.
Президент Молдови Ігор Додон також вважає заяву Андріана Канду «недалекоглядною й небезпечною». У своєму інтерв’ю ТАСС (ТАРС – телеграфне агентство Радянського Союзу) він сказав, що напередодні намічених на кінець 2018 року виборів Парламенту Молдови керівнича в республіці Демократична партія намагається виставити себе головним захисником інтересів США та ЄС. «Однак бажання сподобатися Вашингтону і Брюсселю у такий спосіб недалекоглядне й небезпечне», – додав Ігор Додон. Стратегічне партнерство з Росією, за його словами, – це запорука збереження молдовської державності, а російська миротворча операція – гарант збереження миру на Дністрі.
У свою чергу, Андріан Канду наприкінці минулого тижня заявив, що влада Молдови планує найняти міжнародну юридичну компанію для підрахунку «збитків» від військової присутності Росії в Придністров’ї.
Та Молдова не враховує, що Росія та Придністров’я можуть виставити їй «зустрічний позов» за витрачені СРСР кошти на розвиток союзної республіки й за збитки, завдані ПМР під час збройної агресії 1992 року. До недавніх пір було досить багато охочих отримати від Росії компенсацію за «радянську окупацію». Однак тільки-но російська сторона заявляє про те, що рахувати витрачені Радянським Союзом кошти на розвиток союзних республік і допомогу колишнім партнерам по соціалістичній системі – справа марудна, проте все-таки реальна, войовничий запал поляків, прибалтів, грузинів та інших любителів «компенсаційної» арифметики одразу ж кудись зникає.
Варто сказати, що стосовно до Молдови ніхто поки що підрахунками суми компенсації не займався, проте тільки кілька кишинівських заводів всесоюзного значення, побудованих не коштом Молдови, потягнуть на досить круглу суму. Потрібно, звичайно, обов’язково врахувати й кошти, витрачені на перетворення провінційного Кишинева на сучасне європейське місто, на створення інфраструктури всіх інших населених пунктів нинішньої Молдови. Те, що за роки молдовської незалежності все це занепало, це, звичайно ж, не є вина Росії. Більш того, якщо Росія піде на принцип, то вона цілком може виставити рахунок за знищення підприємств, які виробляли комплектувальні для російських виробництв.
Крім того, Молдова досі ні на копійку не відшкодувала збитків, завданих Придністров’ю під час збройної агресії в 1992 році. За офіційними даними, ці збитки перевищили понад 10 мільярдів радянських рублів. Тільки в Бендерах було зруйновано 60 житлових будинків, 15 об’єктів охорони здоров’я та 19 об’єктів освіти, пошкоджено 46 підприємств міста. Збитки могли стати й більшими, якби тоді не втрутилася Росія.
Причому виставлення Кишиневом рахунку Москві – далеко не єдиний відверто недружній крок Молдови відносно Росії. Кремль від відповідних дій поки що зупиняла наявність у РМ проросійського Президента. Як буде тепер? Адже терпіння не безмежне, і в Москві вже напевно розібралися, хто є хто.
У свою чергу, Президент ПМР Вадим Красносельський, коментуючи цю тему в інтерв’ю «Независимой газете», заявив, що придністровці вважають Об’єднану групу російських військ у Придністров’ї єдиним гарантом миру в республіці. «ОГРВ – основа миротворчої операції в регіоні: батальйон миротворців формується зі складу оперативної групи. Тим паче, що є таке нерозв’язане питання, як склади боєприпасів колишньої 14-ї армії, розташовані на території Придністров’я. Якщо там щось вибухне, дістанеться і Молдові, й Україні. І це могло б статися, якби не ОГРВ, яка охороняє ці склади», – наголосив Вадим Красносельський.
Для довідки:
Відповідаючи на запитання про те, чи не збирається молдовська влада пред’явити Росії рахунок і за «радянську окупацію», Андріан Канду сказав, що це більш чутливе питання, тому що в Молдові суспільство розколото щодо радянського минулого. «Та наші люди постраждали від депортацій, голоду та інших злочинів, скоєних комуністичним режимом. Можливо, ми ще раз створимо комісію для обчислення збитку», – додав він.
Проблему розглянула
Марія ЧЕРКАШИНА.
*У Південній Осетії та на Сході України ні підрозділів, ні тим паче частин російської армії немає.