28 січня в Тирасполі було відкрито пам’ятник жертвам Голокосту. У церемонії відкриття взяли участь голова Верховної Ради ПМР Олександр Щерба, заступник голови Уряду Олексій Цуркан, державний радник Президента Ганна Волкова, керівники інших органів влади, представники єврейських громад Придністров’я і Молдови, а також інших громадських організацій.
Щорічно 27 січня відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 73 роки тому радянські війська звільнили в’язнів табору смерті Освенцим. У багатьох країнах світу встановлено меморіали та відкрито музеї, присвячені Голокосту.
«22 червня 1941 року розпочалася Друга світова війна. Страшна війна, яка забрала понад 40 мільйонів життів. З них близько 6 мільйонів – євреї – люди похилого віку, діти, жінки, які загинули в концтаборах: були закатовані, спалені, розстріляні. 22 червня – це день народження моєї мами. Коли почалася війна, їй було 5 років, і завдяки моєму дідусеві, який був на той момент військовослужбовцем, їм вдалося врятуватися. Приблизно в середині липня він посадив бабусю і маму в товарний поїзд і відправив углиб Радянського Союзу. Всю війну вони прожили в Узбекистані, а в 1945 році повернулися в Тирасполь. З Тирасполя також евакуювався мій батько, потрапивши під бомбардування в Одесі. Все життя він проносив у собі два осколки: у голові та спині. Відкриття сьогодні пам’ятника жертвам фашизму в Тирасполі – це пам’ять про всіх тих, хто не зміг врятуватися. У держави, яка не пам’ятає свого минулого, немає майбутнього. І я хочу сказати, що нинішня підтримка влади – це показник того, як держава ставиться до свого минулого і як оцінює ті історичні події, які не повинні піддаватися ревізії», – розповів Олександр Білінкіс, голова єврейської громади Республіки Молдова.
Смерть мільйонів людей ніколи не дасть нам право забути про жертви страшної війни. Наш обов’язок, наш святий обов’язок – зробити все, щоб не зотліла пам’ять про них і не повторювалася трагедія і події, про які навіть через десятиліття тужить увесь світ.
«Через наші долі, через долі наших батьків, братів і сестер протікали всі знакові та значущі події XIX й XX століть, тому що завжди тут жили великою інтернаціональною сім’єю. Тому горе ближнього було спільною бідою. Щоб таке не повторилося, нам треба про це пам’ятати. Тим більш, що нам, придністровцям, довелося пережити це на початку 90-х, коли знову почала проростати гідра націоналізму», – зазначив голова Верховної Ради Олександр Щерба.
Директор єврейського громадського благодійно-культурного центру «Хесед» Анна Кондращенко зазначила, що дуже багато людей не дожили до цього дня: це колишні в’язні гетто, ветерани війни, трудівники тилу. За її словами, тільки тепер стало зрозуміло, що це була біда не тільки нашого народу, а людей усього світу.
«Пам’яті безвинно убієнних у роки фашистської окупації міста Тирасполя 1941–1944 рр.» – саме ці слова викарбувані на гранітному камені. Почесне право відкрити пам’ятник надали Олександру Білінкісу і колишній ув’язненій фашистського конц-табору Сусанні Лебедєвій.
На завершення заходу в пам’ять про загиблих до пам’ятника були покладені камені, квіти й запалені свічки. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх жертв фашизму.
Олександра СТАНІЛЄСКУ.