У Тирасполі презентували експозицію «Iсторія в картинах», присвячену 60-річчю столичної картинної галереї. Це унікальна можливість побачити своїми очима рідкісні та найцінніші полотна з фондів МУ «ТОМ» і МОЗ ДО «ДХШ імені О. Ф. Фойницького».
Мистецтвознавці виконали величезну роботу: побудували маршрут через епохи, наповнені значними історичними подіями. Куратором виставки виступила старший науковий співробітник картинної галереї, мистецтвознавець Катерина Буліпопова.
Історію в картинах вдалося передати завдяки роботам таких талановитих майстрів живопису: О. Фойницького, М. Руденка, М. Гамбурда, Є. Кілдеску, Є. Чарикова, В. Куліченка, Є. Іовіци та багатьох інших.
Професійне мистецтво живописців Лівобережжя бере свій початок у XX столітті. Олександр Фойницький разом із провідними художниками України ще в довоєнний час писав картини, які відбивають життя молдавської республіки. Вони й послужили основою для створення в 1962 році Тираспольської картинної галереї. На сьогодні сформоване об’ємне зібрання творів образотворчого мистецтва (живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва).
«Наша художня колекція – найбільша в Придністров’ї. Також приємно, що фонд на 95 % складається з подарованих, безоплатно переданих художниками робіт», – зазначила завідувач галереї Майя Браду.
Рухаючись виставковим залом, ми плавно переходимо до зображень громадських просторів 1960–1970 рр. Це час грандіозних будівництв, великих мрій і неймовірної згуртованості. Перед відвідувачами відкривається панорама того, як виростали будівлі, знайомі погляду кожного придністровця.
«Світле майбутнє» було за «Будівництвом Молдавської ДРЕС» 1959, зображеним на картині І. Єршова, «Споруджуваним бавовняним комбінатом» Н. Балака, ескізами майбутніх будівель державного університету і драмтеатру, зробленими рукою О. Фойницького, «Новими будинками Колкотової балки» Є. Чарикова.
Художники того часу розкривають тему народного господарства через зображення картин збирання врожаю, мітинги та збори робітників. Такі сюжетні замальовки в живописі середини XX століття викликають теплі асоціації та спогади: «Збирання хліба» і «Рідний хутір» 1960–1970 рр., «Збір урожаю» 1930, «Збирання яблук» 1964. Усі ці картини відображають радість трудящих, об’єднаних реалізацією великих проектів та устремлінням уперед.
Від великих будов і колгоспних просторів спостерігається перехід до більш особистих тем. Культурні тренди впливали на приватне життя людей. Так виникло ціле мистецтво життя інтелігентного тираспольчанина 1960–1970 рр. У побуті радянської людини були популярними невеликі за розміром натюрморти, графічні та пейзажні мініатюри, прості портрети.
Мистецтво не терпить монополії, тому в експозиції представлені також і роботи талановитих любителів. Зображення Тирасполя на картині «Зимовий двір» 1962, С. Кетрушки вперше було розміщене на виставці. Невідомому автору вдалося передати свої почуття глядачеві без детального промальовування та академічної будови малюнка. Як зазначає куратор виставки Катерина, це тепла робота й одна з її найулюбленіших.
Свобода самовираження 1990-х – початку 2000-х завершує історичний маршрут. У цьому залі головною картиною стала «Зима» А. Казаку. Нечіткі форми, кольорові натяки на рамі та впізнавані символи вимагають інтелектуальних зусиль для власного тлумачення. Справжня перевірка смаку для публіки. Тому діапазон думок тут дуже широкий: від «вона не варта пильної уваги» до «шедевр, одна з кращих робіт виставки».
Прогулятися історичними художніми маршрутами республіки зможете і ви. Таку прекрасну можливість – ще раз подивитися на знайомі місця, нехай і зображені маслом на полотні, ви матимете аж до 23 квітня.
Надія САМСОНОВА.
Фото автора.