Вранці 30 березня в Рибниці відбулися пам’ятні заходи, присвячені 78-й річниці визволення міста від німецько-румунських фашистських окупантів.
Городян привітав Президент Придністров’я Вадим Красносельський. У своєму зверненні до жителів він нагадав, що фашисти принесли на рибницьку землю велике горе: масові винищення людей, тортури, пограбування та свавілля. «Ми ніколи не забудемо безсмертний подвиг радянського воїнства. Ми завжди будемо пишатися нашою спільною перемогою. Шановні ветерани та мешканці міста! Від щирого серця бажаю вам миру, здоров’я і добробуту!» – сказав Глава республіки.
У Рибниці з самого ранку за традицією глава держадміністрації Віктор Тягай, голова Ради народних депутатів Вадим Лозовський, інші члени апарату управління, представники громадських організацій та городяни поклали квіти до пам’ятного знака генерал-майору Костянтину Цвєткову.
Урочистий захід продовжився біля Вічного вогню на міському Меморіалі Воїнської Слави. Пам’ять рибничан, загиблих на фронтах і під час німецько-румунської фашистської окупації, а також пам’ять радянських воїнів-визволителів вшанували хвилиною мовчання.
Виступаючи перед присутніми, Віктор Тягай нагадав, що понад вісім тисяч жителів міста і району пішли на фронт захищати свою Батьківщину, а з полів битв не повернулося 3 649 осіб. У місті за два роки та вісім місяців (968 днів) окупації жертвами нацизму стали близько восьми тисяч жителів. Тільки в гетто, створеному в місті фашистським режимом, було закатовано понад три тисячі осіб. Віктор Вікторович закликав пам’ятати про жертви цієї війни, шанувати пам’ять радянських воїнів визволителів і трудівників тилу, а також привітав присутніх зі святом визволення міста, побажав миру і висловив надію, що покровитель Рибниці Архістратиг Михаїл захищатиме його жителів від усіляких негараздів.
Голова Ради народних депутатів Вадим Лозовський привітав усіх з 78-ю річницею визволення міста: «Нестримно лине час, і от сьогодні серед нас залишився всього один ветеран Великої Вітчизняної війни. Раніше, коли я вчився у школі, 9 травня ми з квітами шикувалися в живий коридор, з площі до обеліска йшли ветерани, й здавалося, що дзвін їхніх бойових нагород було чути до Берліна». Вадим Юхимович сподівається, що і наше покоління, і наступні, так само, як і переможці тієї війни, гаряче любитимуть свою Батьківщину й шануватимуть пам’ять і традиції своїх предків.
На мітингу цього року дійсно був присутній лише один ветеран – 99-річний Філіп Софронович Оловягін. Він поділився своїми спогадами, засудив будь-яку війну і закликав людей до миру.
Нагадаємо, що Рибниця була звільнена від німецько-румунських фашистських окупантів 30 березня 1944 року в ході Умансько-Ботошанської операції. 78 років тому, в березні, радянські війська продовжували громити фашистів і наблизилися до Рибниці. Місто було важливою стратегічною точкою, оскільки тут через річку Дністер пролягали залізнична і шосейна дороги, тож його захоплення давало можливість швидкого прориву в Бессарабію.
Саме тому німці прагнули втримати Рибницю за всяку ціну, адже її втрата загрожувала серйозними наслідками для всієї німецько-румунської групи військ під Одесою. Тому в середині березня німці спробували зміцнитися в північних районах Придністров’я, закривши бронетехнікою прохід на Воронково, Гершунівку і станцію Колбасна.
З військових зведень тих днів можемо дізнатися, що частини 41-ї гвардійської стрілецької дивізії у взаємодії з 25-ю танковою бригадою 29 березня 1944 року, форсувавши останню водну перешкоду в районі села Великий Молокиш, захопили Сарацею та Єржово. Щоб уникнути втрати Рибниці, німці кинули проти бригади важкі танки та близько батальйону піхоти. Врятувало ситуацію те, що до Великого Молокиша на той час зі сходу підійшла 31-а танкова бригада, яка прорвалася в районі Кодима. Радянські бійці, врешті-решт, подолали цей оборонний рубіж противника, зайняли села Сарацея, Єржово, Шмалена, Ульма й о шостій годині ранку 30 березня штурмом заволоділи районним центром і великою залізничною станцією Рибниця.
Завдяки діям рибницьких підпільників на залізничній станції міста вдалося розмінувати та зберегти склади зі спорядженням, пальним і припасами. Переслідуючи противника, радянські війська продовжили наступ, і вже до 4 квітня Рибницький район був звільнений від окупантів.
Вітаючи рибничан з цією світлою датою, доречно процитувати слова Вадима Лозовського, сказані ним на мітингу біля Вічного вогню: «Нам необхідно пам’ятати про події Другої світової, бо якщо ми про це забудемо, то історію перепишуть за нас».
Дмитро АКIНIН.
Фото автора.