Кожен придністровець, який цікавиться життям республіки, поза сумнівом, хоч раз чув про колгосп «Путь Леніна». Колективне господарство з села Хрустова – сучасне багатогалузеве підприємство, яке успішно поєднує кращі аграрні традиції та сучасні тенденції ведення сільгоспбізнесу.
На землях площею в 4 000 га колгоспники вирощують зернові й технічні, овочеві, а також кормові культури, завдяки яким розвивають тваринництво. Багатогалузева структура не тільки забезпечує робочими місцями понад 200 селян, а й допомагає підприємству завжди залишатися в плюсі (що не всім господарствам із вузькою спеціалізацією у неврожайні роки вдається).
Нівелювати збиток від примх природи землеробам допомагають прогресивні технології обробітку культур, помножені на дідівський досвід, який передається з покоління в покоління впродовж століття, відколи існує колгосп. Наприклад, минулого року практично всі поля постраждали від сильного граду. Крижинки, що досягали розміру перепелиного яйця, зменшили урожай наполовину. І навіть за таких несприятливих обставин колгоспники не поступилися в урожайності середнім показникам по Кам’янському району, намолотивши близько 7 000 т пшениці та понад 4 700 т соняшнику.
В економіці є такий важливий показник як «тонна зерна на жителя». Він свідчить про те, що країна здатна забезпечити себе хлібом. Як бачите, одне з передових господарств Кам’янщини покриває потребу 7 000 придністровців у борошняних виробах, а ще воно постачає сировину для харчової промисловості: для виробництва круп, соняшникової олії, м’ясних і ковбасних виробів. На колгоспних фермах на відгодівлі мають близько 700 свиней і вирощують 500 овець. Усю північ республіки забезпечують хрустовчани якісною та порівняно недорогою овочевою продукцією. У сезон заготовок біля колгоспних вантажівок, які регулярно виїжджають на ринки Кам’янського та Рибницького районів, вишиковуються черги за морквою, цибулею, помідорами, баклажанами та солодким перцем. Завдяки 20 га, зайнятим городніми культурами, господарство заробило торік 1 235 000 рублів. Та й баштанники в колгоспі знатні. На порівняно невеликій площі (8 га) умудряються виростити такий урожай кавунів і динь, що минулого року частина його навіть залишилася незатребуваною на місцевому ринку.
Нинішній сезон овочівники розпочали традиційно: в тепличному господарстві (найбільшому в Кам’янському районі) зробили якісний ремонт, установили плівкове покриття. На 1 150 м2 висіяли томати, перець і баклажани. Дочекавшись, коли до необхідної температури прогрівся відкритий ґрунт, посіяли цибулю та моркву. Якщо погода не підведе, буде придністровська північ і з борщовими, та з салатними овочами (які, до речі, збирають уручну – дбайливо та акуратно).
Про погоду так часто згадуємо неспроста. Аграрний сектор давно одержав прізвисько «цех просто неба», тому що багато чого тут залежить від природних чинників, а торішня засуха – чергове тому підтвердження. Восени сіяти довелося в сухий ґрунт, сподіваючись на майбутні опади, які дадуть зерну сили для проростання. Проте ні дощами, ні снігом природа аграріїв не підтримала, й тому озимі культури не змогли накопичити необхідних для повноцінного розвитку речовин. «Стан лише половини з 2 000 га, зайнятих у господарстві пшеницею та рапсом, на сьогодні оцінюється як задовільний, – повідомив голова колгоспу «Путь Леніна» Михайло Пеньковський. – Виправити ситуацію спробували за допомогою внесення мінеральних добрив. Підживлення провели на всьому озимому клинові. Пшеницю удобрили один раз, а рапс, який більше залежить від погодних умов, – двічі».
Нині в господарстві ведуть весняну сівбу. Щодня в полях працюють 7 екіпажів механізаторів. Техніку вони протягом зимових місяців підготували якісно, та й оновлена вона суттєво. Лише за підсумками сезону 2021 року колгосп придбав дві просапні сівалки; два культиватори для міжрядної обробки й один – для вирівнювання зябу; універсальний комбайн зі жниварками для збирання зернових культур, соняшнику, рапсу та кукурудзи; дві жниварки з візками; пневматичний навантажувач зерна. Усього в модернізацію машинно-тракторного парку інвестували більше 8 млн рублів. Тепер польові роботи виконують без простоїв. Уже посіяли понад 1 000 га соняшнику.
У традиційній для хрустовчан сівозміні є також зернові горох і кукурудза. Які площі займуть ці культури, залежить від того, за яким із двох сценаріїв розвиватимуться події. Сприятливий полягає в тому, що підживлення допоможе відновити вегетацію озимини (квітневі дощі дають на це надію). Однак і до варіанту, за яким потрібно буде пересіяти частину озимого клину яровими культурами, в колгоспі теж готові: є високоякісне насіння, необхідні добрива та паливно-мастильні матеріали.
Запаси всього необхідного для успішного старту польових робіт у господарстві традиційно роблять по завершенні чергового року. Реалізувавши вирощений урожай (а з цим проблем не виникає, адже хрустовська продукція завжди високої якості), в колгоспі насамперед розраховуються з усіма податками та виплачують зарплату. Вона, за підсумками 2021-го, перевищує 5 000 рублів у місяць. З 1 січня поточного року всі оклади збільшені на 10 %. До того ж, для стимулювання праці є такі інструменти, як додаткова оплата, яка залежить від підсумків сільгоспроку, і натуроплата, що видається виробленою в господарстві продукцією. Отже, хто добре працює – той і заробляє непогано.
Створюють у колгоспі й умови для плідної праці. Минулого року відремонтували їдальню, для перевезення людей придбали мікроавтобус, суттєво модернізували зернотік, до якого підвели газ і воду. Встановили й новий зерноочисний комплекс, а в найближчих планах – монтаж сушарок, гостру потребу в яких відчули під час збирання кукурудзи, яку привозили на тік із підвищеним рівнем вологості.
Розрахувавшись за всіма позиціями та придбавши все необхідне для безперебійної роботи до збору нового урожаю, колгосп ще має на рахунку близько 8 млн рублів, що дає можливість трудівникам з оптимізмом дивитися в майбутнє. Крім того, господарство, посідаючи лідирські позиції в галузі, не тільки плідно розвиває сільгоспвиробництво, а й інфраструктуру в селах Хрустова і Ротар, допомагає освітнім та іншим соціально-орієнтованим закладам, підтримує жителів. Тобто залишається надійною опорою для населених пунктів, землі яких майже століття дбайливо обробляє, одержуючи вагомі врожаї.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.