У Будинку офіційних прийомів Адміністрації Президента ПМР відбулася зустріч представників громадських національних організацій з керівником нашої держави.
Вадим Красносельський запросив до дискусії представників української, молдавської, російської, болгарської, гагаузької, німецької, білоруської, азербайджанської, вірменської, єврейської, ромської громад.
На початку розмови Президент зауважив, що зустріч зумовлена ситуацією, що склалася останнім часом у Придністров’ї та за його межами, наголосив, що для нього як керівника країни діалог із громадськістю є важливим.
Вадим Красносельський назвав нинішній стан речей досить непростим, відзначив, що республіці, попри всі виклики, треба розвиватися, а придністровському народу – жити. Саме жити повноцінно, а не виживати.
Він звернув увагу, що в республіці, попри національне різноманіття, ніколи не спостерігалося міжетнічних конфліктів. У невизнаній країні панують мир і спокій, жодна нація не домінує над іншою, тут вільно проживають представники 72 національностей.
Вадим Красносельський зазначив, що придністровці співчувають тим, хто опинився в скрутній життєвій ситуації через геополітичні перипетії. І не просто співчувають, а й надають реальну допомогу тим, хто її потребує.
Учасники зустрічі говорили про підтримку біженців, які вимушено прибувають до Придністров’я з України в пошуках тимчасового притулку. Тут вони відчувають себе захищеними, мають де жити, їхні діти навчаються в загальноосвітніх та школах додаткової освіти, відвідують дитячі садочки. Їм на допомогу прийшли всі від старого до малого, незалежно від національності, допомагають речами, продуктами харчування та всім необхідним.
Делегація, очолювана керівником Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Молдові Бетрандом Бланком, яка побувала в місцях проживання українських біженців, відзначила високий рівень організації роботи з усіх напрямків.
Голова товариства української культури «Червона калина» Аліса Коханова наголосила, що придністровці не могли вчинити інакше, бо добре пам’ятають, як три десятиліття тому Україна приймала в себе десятки тисяч громадян нашої республіки, які шукали тимчасового притулку та підтримки. Вона нагадала про встановлену у 2019 році на вокзальній площі Тирасполя меморіальну дошку, що стала своєрідним символом подяки придністровців мешканцям сусідньої держави, які простягли руку допомоги у скрутну хвилину розгулу молдовської агресії.
Президент торкнувся теми неприпустимості використання по відношенню до Придністров’я терміну «Трансністрія». Незважаючи на простий та безневинний переклад – «територія за Дністром», він асоціюється у багатьох з періодом румунсько-фашистської окупації та терміном «холокосту».
Тему продовжив очільник єврейської благодійної організації «Хесед» Юрій Крейчман, який жив в Ізраїлі та проходив там військову службу. Він зазначив, що для ізраїльтян слова «трансністрія» і «холокост» є рівнозначними.
До діалогу приєднався керівник Союзу молдаван Придністров’я Сергій Санду. Він багато років очолював газету «Адевэрул Нистрян» – єдине на сьогодні друковане видання у світі, що випускається молдавською мовою. Громадський діяч підкреслив, що молдавські журналісти та публіцисти споконвіку перекладали й перекладають назву нашої держави як Нистрения.
Президент розповів керівникам громадських об’єднань про нещодавні зустрічі з європейськими дипломатами, про засідання Ради безпеки, що відбулося напередодні, про заходи, що вживаються державою для забезпечення безпеки громадян, зокрема продовольчої. Говорили про блокадні перепони з боку Республіки Молдова, яка не тільки не послабила тиск з огляду на події, що відбуваються, а, навпаки, користуючись геополітичною нестабільністю, посилює блокаду, вдається до все нових інструментів і ресурсів.
Учасники зустрічі нагадали про випадки поширення свідомо неправдивої інформації про мінування соціально значущих об’єктів. Йшлося про залучення в республіку інвестицій та участь у цій роботі громадських організацій. Обговорили деякі плани, пов’язані з підготовкою до великодніх свят та заходів, присвячених Дню Перемоги. Наголошено, що суспільство поступово оживає після пандемії.
Йшлося й про важливість діяльності національних громадських об’єднань. Присутні висловили побажання щодо відкриття в столиці Будинку національностей, у якому могли б по сусідству розміститися офіси всіх національно-культурних громадських організацій, що діють у республіці. Щоб там були зала для проведення заходів, виставок, конкурсів, а також бібліотека, наповнена літературою, виданою мовами всіх національностей Придністров’я.
Вадим Красносельський звернув увагу на той факт, що за дискусійним столом зібралися представники не лише різних національностей, народностей, етнічних груп, а й різних поколінь та сфер діяльності. Президент подякував за небайдужість і конструктивну розмову, ще раз наголосив на значущості прямого та відкритого діалогу з громадськістю.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото прес-служби Президента.