Карантин триває, пандемія ще не закінчилася. Нині ми долучилися тільки до першої хвилі його послаблення. Повертатися до звичного життя варто поступово, не поспішаючи, щоб цей процес не тиснув на вже звичний уповільнений ритм. До того ж, ми вже призвичаїлися до затишку своєї оселі, неабияк відвикли від вільного простору, скупчень людей. Як і куди виходимо з карантину?
- СИЛА ЗВИЧКИ
Упродовж карантину в нас сформувалися певні звички, навіть дещо змінився стиль життя.
Тобто ми лише тепер звикли до умов карантину, а тут уже знову приходимо на роботу, бачимо багато людей і можемо ловити себе на тому, що тісне спілкування швидко втомлює, та й думки про зручний диван виринають у свідомості частіше. Коли зустрічаємося з друзями, думаємо: «А чи варто обійматися?» Виходимо в торговельні центри й теж замислюємося: «Може, не варто?»
Яке рішення?
Отже, як і на початку карантину, коли ми дистанціювалися від усіх, тепер нам знадобиться зворотна звичка – на посткарантинну соціалізацію. Щоб виробити її, необхідно дати собі час. Ви, напевно, помічали, що коли захоплені роботою, творчістю й отри-
муєте задоволення від процесу, то у вас менше бажання, наприклад, безперервно їсти. Принцип «заміщення» слід оптимізувати, тому зміна звички вимагає бажання, рішучості та наполегливості. Встановлюйте собі конкретні цілі!
Адаптивність
Аналізуйте навколишнє середовище. Тільки через його адекватне сприйняття з’явиться вміння залишатися собою, цілісною особистістю. До того ж, адаптивність –це здатність «підлаштовувати» навколишню дійсність до своїх етичних і моральних уявлень і переконань. Якщо людина вміє адаптуватися, то вона набагато легше переносить зміни в житті, адекватно зорієнтується в будь-якій ситуації. Адаптивним людям також властива висока емоційна стійкість, урівноваженість. Вони готові до змін, і ті їх не лякають, а надихають.
- СУМНIВИ
Люди, які звикли аналізувати обставини свого життя, після завершення карантину однозначно зловлять себе на думці: наскільки безпечний світ, який мене оточує? Кому довіряти? Яка інформація є правдивою і переконливою, а яка фейком? Де шукати достовірну інформацію? Чи виконав карантин свої завдання? Чи не стане гірше? Чи в безпеці я й моя родина? Інші ж замисляться над тим, чи доречним був карантин, адже з’явилося багато «теорій змови».
Головне – спиратися на критичне мислення та інформацію, яку нам надає Всесвітня організація охорони здоров’я. ВООЗ робить акцент на двох тісно пов’язаних аспектах: налагодження комунікації з населенням і заходи щодо подолання негативних соціальних наслідків епідемії. Без економічної допомоги люди не відгукуватимуться на комунікацію, а без чіткої та прозорої комунікації медичні заходи не дадуть результату.
Оберіть кілька офіційних джерел, з яких черпатимете інформацію, завжди опирайтеся на здоровий глузд. Ось речі, варті того, щоб їх дотримуватися: дистанціювання; уникання скупчення людей; особиста гігієна і захист.
Ми розуміємо, що ймовірність захворіти, на жаль, є в кожного. Проте вона знижується, якщо турбуватися про себе.
- ЗАГАЛЬНА НАПРУЖЕНIСТЬ I СТРАХИ
Додають тривоги побутові умови: гаманці в багатьох «схудли», а ще до кінця не зрозуміло, як довго триватиме епідемія, чи будуть повторення суворих карантинних умов. Науковці акцентують увагу, що їм не вистачає інформації, щоб усе пояснити.
Через погані стосунки в парі зростає рівень клінічної депресії в матерів (такий вид депресії притаманний жінкам, які нещодавно народили – й до однорічного віку дитини). Про це свідчать результати досліджень, тож не бійтеся звертатися по допомогу. Говорити про свій стан потрібно.
- ДIТИ ТА ЯКIСТЬ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ
Шкільний рік майже завершився, а от дискусії між батьками та вчителями, вчителями та керівництвом школи не припиняються. Чи є дистанційне навчання ефективним? Чи здобули діти ті знання, які дадуть змогу продовжувати вчитися без перешкод з 1 вересня? Тривога може вилитися в те, що батьки почнуть наймати репетиторів, щоб дитина і влітку вчилася та надолужувала втрачене, закріплювала матеріал. Вони старатимуться перевіряти знання дітей, перегинаючи палицю.
До нас прийшло усвідомлення, що процес передачі знань, процес навчання включає живе спілкування. Саме спілкування наживо забезпечує розуміння як інтелектуальне, так і поведінкове. Є труднощі в тому, що мережеві технології навчання відрізняються від живих, і, відповідно, тепер викладачі стрімко перенавчаються. Це наша нова реальність, до якої варто поставитися уважно, зберегти набутий досвід та осмислити його.
Який висновок?
Двомісячне навчання в дистанційному режимі вашої дитини – абсолютно не привід перетворити канікули на жахливу пору, коли у вашого школяра не буде вільного часу на особисті бажання і справи. Якщо хочеться весь час «вантажити» дитину завданнями, варто усвідомити, що так можна відбити бажання вчитися. Однак тривога нікуди сама собою не подінеться, тож зробіть завдання для дитини цікавими, об-
лиште формальний підхід. Маленька підказка: читання цікавої літератури – найкращий помічник.
- НЕБАЖАННЯ ВИХОДИТИ З КАРАНТИНУ
Так! І таких людей досить багато. Іноді вони пишуть у соцмережах: «Я під час карантину почуваюся класно. Можливо, це «мій» спосіб життя?», «Я відкрила нові можливості, хочу продовжувати навчатись онлайн», «Відкрив для себе своїх близьких із кращої сторони». Багато людей знайшли себе саме в цьому режимі, відкрили нові можливості й хочуть продовжити такий спосіб життя.
Як бути?
Просто: нікого не засуджувати. Ми всі – різні, й карантин це довів. Ми все сприймаємо по-різному, відчуваємо по-різному, діємо по-різному. І для кожного є особиста стратегія виходу з карантину, яка відповідає його власному темпу життя. Прискорювати чи гальмувати когось не варто – є ризик погіршити стан людини, змусити її відчувати провину чи сором.
Для тих, хто хоче вийти з карантину, але боїться змін, є порада. Створіть собі план поступового виходу з карантинних обмежень з огляду на ті переваги, які ви дістали за час перебування вдома. Встановіть дедлайни для поступового виходу. Знайдіть можливість працювати дистанційно, не втрачаючи ефективності. Обговорюйте свої нові можливості з керівництвом. Доведіть справою, що ви можете працювати за новими правилами.
- ПЛАНИ НЕ ЗДIЙСНИЛИСЯ
На початку карантину було стільки заплановано: вивчити чи «підтягнути» мову, переглянути фільми, на які не вистачало часу, прочитати мотивувальну літературу…
Що ж тепер?
Якщо на сьогодні ви здорові – вітаю, це і були ваші плани! Якщо на сьогодні ваша родина не постраждала – теж вітаю, це досягнення! Ви ще зможете разом подивитися серіали й позустрічати світанки. Якщо на сьогодні у вас є робота – ви просто мегакрута людина! Чи це не найкраща мотивація?
- ФIНАНСОВI ПРОБЛЕМИ
Багатьом із нас довелося переглянути свої фінансові звички. Важко тим, хто втратив роботу. Непросто змінювати свій особливий матеріальний і духовний уклад життя… Проте варто це зробити!
Як саме?
Згадайте: ми та наші батьки переживали й гірші часи. Варто переглянути свої доходи, зробити аудит, скласти план дій. Багато хто вже зміг досить легко відмовитися від усього зайвого. Погодьтеся, в кожного таких речей назбирається чимало. Настав час усвідомленого споживання. Виявилося, що це не так уже й важко – дбати не тільки про доходи, а й про витрати. Навіть природа подякує нам.
Не бійтеся змінювати напрямок роботи. Те, що часом здається «кінцем усього», може стати вдалим стартом. Навчайтеся нового! Криза може бути й часом можливостей, і поштовхом до змін. Найчастіше втрачають роботу ті, хто за неї не дуже тримався. Обговорюйте з керівництвом свою мотивацію, будьте щирими й не обманюйте себе
Сільвія РОГУТ.
Фото: unifeht.net