Нинішнє динамічне життя спричиняє сильне емоційне напруження, ми часто не в змозі розслабитися. Можливо, це стрес? Пропонуємо, на наш погляд, цікаву інформацію на цю тему з розповіді психолога Лілії Крохіної.
Причин є багато. Стрес – це і є емоційне психологічне напруження, до того ж він є складовою частиною людського досвіду. Кожна історична епоха має власні джерела стресу: хижаків, епідемії, війни, природні катастрофи, голод. У сучасному світі нам не потрібно полювати на диких тварин, щоб забезпечити себе харчуванням, і не потрібно тікати від хижака, щоб зберегти власне життя. Однак, стрес підстерігає нас всюди. Його необхідно лише вчасно помітити й проконтролювати, особливо зростання, інакше він буде ще більше накопичуватися. Як саме це зрозуміти? Усвідомити, що з нами відбувається.
Є видимі ознаки стресу. Найхарактерніша з них – м’язове напруження, коли тіло стає немов затисненим, серцебиття пришвидшується, відчуваємо головний біль, тривалу втому.
Причин виникнення стресу теж багато. Темп, у якому ми живемо, вимоги, які нам ставлять на роботі, цілі, які ми собі визначаємо, теж величезні. Ми мусимо багато встигати, а тому десь втрачаємо контроль внутрішнього темпу. Біганина нас сильно втомлює, але ми все ж намагаємося бути успішними, вдосконалюватися, більше заробляти грошей. Часу на відпочинок залишається вкрай мало.
Комп’ютери, різні гаджети теж змінили швидкість нашого життя. Щосекунди до нас надходить багато інформації з кожного куточка світу, ми завжди перебуваємо в соцмережі, онлайн, із телефоном у руках, ми моніторимо все, щоб не пропустити важливого, бути на пульсі подій, інформації. Усе це сильно виснажує.
До чого призводить стрес? До зниження нашої ефективної діяльності та емоційного вигорання. Тепер за одну годину ми виконуємо значно менше завдань. Нам притаманна підвищена дратівливість, свої емоції ми часто зганяємо на комусь. Якщо стреси постійні, це призводить до психосоматичних захворювань – гастриту, діабету, гормональних порушень.
Чи уникати стресу? Стресу не треба боятися. Треба шукати розв’язання питання, що ви особисто можете зробити з тим, що вас стресує. Вибудуйте план дій, шукайте шляхи вирішення стресової проблеми творчо.
Стрес адаптує нас до нових ситуацій, стимулює до розвитку і змінює. Стрес позитивний на першому етапі, адже збільшується кількість гормонів, ми стаємо активні, зібрані й можемо виконати багато справ за короткий час. Однак таке затяжне піднесення теж виснажує. Позитивний стрес дає позитивні емоції й нові виклики, які можуть для вас стати своєрідним уроком.
Як можна позбутися напруження? Найпростіше, що можна зробити, – це фізичні навантаження. Швидка ходьба, біг, вправи, навіть глибоке повільне дихання допоможе позбутися напруження. Якщо розслаблюємо тіло, то мимоволі починає розслаблюватися наша психіка. Тоді легше сприймати події, вирішувати проблеми. Люди розумової праці більше піддаються стресам, ніж ті, що працюють фізично, адже інтелектуальна праця вимагає більшого напруження, а фізичний життєвий компонент не працює взагалі. Стрес виникає суб’єктивно, залежно від того, як ми сприймаємо ту чи іншу ситуацію. Тому треба вчитися легше сприймати те, що нас стресує, думати, що саме ви можете зробити для цього. Це звільнить вас від емоційного виснаження.
Дисциплінувати себе в роботі. Насправді люди здебільшого в певний момент часу можуть виконувати тільки одне завдання або думати про щось одне. Сучасне ж життя вимагає уміння дуже швидко переключатися між різними справами. Це потребує значно більших затрат енергії, ніж тривале виконання однієї справи. Насамперед треба дисциплінувати себе – братися за одну справу, якомога довше виконувати її, щоб уникнути емоційного виснаження. Це не означає відмовитися від кількох робіт, завдань, але виконувати їх треба почергово, визначаючи пріоритети.
Як поєднувати кілька робіт, навчання і роботу? Ми мусимо чітко сказати собі: від тої до тої години роблю те, що найбільше «горить», у наступні дві-три години матиму другу роботу, потім у відведений час відповідаю на листи, після того переглядаю новини, читаю щось цікаве тощо
Важливо, щоб у той час на моніторі не було відкрито кілька віконечок. Кожне нове повідомлення не повинно відвертати вашої уваги від основної роботи, не викликати спокусу щохвилини комусь відписати, щось подивитися, надіслати, бо це дуже виснажує і розбалансовує, особливо в інтелектуальній праці.
У проміжках між різними видами робіт вклинюйте коротенькі перерви: обов’язково встаньте з робочого місця, пройдіться, порухайтеся. Усе це підвищить ефективність вашої праці. Балансуйте між ефективною роботою і відпочинком.
На завершення фахівець зазначає, що в житті кожної сучасної людини присутній стрес і найкращим способом боротьби з ним є здоровий спосіб життя. Якщо ж подолати стрес самотужки не вдається, звертайтеся по допомогу до психолога
Ганна ЛАЗАРЕНКО.
Фото: bsu.edu.ru