Відкрите звернення керівників національних громад Придністров’я до Президента Республіки Молдова

Шановна пані Санду!

До Вас звертається багатонаціональний придністровський народ в особі керівників національних громад Придністров’я.

Причиною нашого звернення став той факт, що у своїх публічних виступах Ви постійно маніпулюєте інтересами народу, який живе в Придністров’ї. Ви кажете, що думка політичного керівництва нашої республіки Вам не цікава, і важлива тільки думка людей.

Враховуючи Ваше бажання, ми, представники придністровського народу, звертаємося до Вас особисто.

За 31 рік незалежного розвитку в нашій державі сформувався багатонаціональний придністровський народ, що складається з представників 72 народностей і національностей. У нашій країні мають рівний статус три офіційні мови: російська, молдавська та українська, діють дитячі садки, школи та ліцеї, які дають освіту не тільки офіційними, але і багатьма іншими національними мовами. Століттями історично сформована в нашому краї національна самобутність різних культур і традицій, що взаємодіють на основі миру, злагоди та взаємної поваги, підтримується на державному рівні.

Саме тому нині ні в кого немає сумнівів у тому, що в нашій державі сформувалася єдина спільність –багатонаціональний придністровський народ зі своєю ідентичністю, заснованою на рівності офіційних мов, взаємопроникненні культур та історичних традицій, які повноцінно розвиваються в сучасних умовах.

Цей фактор принципово відрізняє нас від мононаціональної Молдови, яка в перших законах і постановах парламенту й у своїй Декларації про незалежність від 27 серпня 1991 року проголосила румунську мову державною. Республіка Молдова пішла шляхом відмови від молдавської самобутності, політично створюючи для себе ідентичність румунського народу, що проживає на території історичної Бессарабії.

Таким чином, у державі, в якій юридично не існує молдавської мови, але є тільки румунська, й усі молоді покоління не вивчають історію Молдови, а історію румунів, за 30 років сформувалася ідентичність румунського народу, яка докорінно відрізняється від ідентичності багатонаціонального придністровського народу. До того ж, завдяки нашій мультикультурній основі, саме в Придністров’ї збереглася історична молдавська мова на споконвічній кириличній графіці.

Пані Санду, для Вас, напевно, не секрет, що ще у 2008 році молдавська мова була виключена з міжнародного класифікатора мов ISO, а країні було присвоєно румунський код мови. І жоден керівник Молдови нічого не зробив для того, щоб виправити цю лінгвістичну, етнокультурну й історичну несправедливість, повністю політично погоджуючись із цим рішенням.

Ваші декларації про якийсь «єдиний народ», що живе на обох берегах Дністра, не відповідають дійсності. Ви або самі глибоко помиляєтеся, або навмисно намагаєтеся ввести в оману міжнародну спільноту, тому що громадяни Молдови, а тим більше громадяни Придністров’я, чудово розуміють реальну ситуацію і знають правду.

Пані Санду, Президент Придністров’я щоразу закликає Вас до прямого спілкування, але саме Ви знаходите якісь приводи для того, щоб ухилитися від відповідального мирного політичного діалогу, посилаючись на все що завгодно, тільки не на думку придністровців. Для кожного з нас це вкрай дивна позиція.

Якщо Ви дійсно хочете почути думку людей, то ознайомтеся з сімома референдумами, проведеними в Придністров’ї, де народ висловив свою думку з усіх життєво важливих питань існування Придністров’я. Останній такий референдум проводився 17 вересня 2006 року, в результаті якого переважна більшість проголосувала за незалежність Придністровської Молдавської Республіки.

Ми, представники придністровського народу в особі керівників різних національних громад, повністю підтримуємо законно обраного Президента, Верховну Раду та Уряд. Якщо хочете говорити з придністровським народом –говоріть з тими, кого наш народ обрав і кому довірив управління державою.

На сьогодні ми всі переживаємо складний період: пандемію, конфлікт на території України – ці процеси сильно впливають на Придністров’я і на Молдову. Нам хотілося б, щоб у цей важкий час у керівництва Молдови було хоч якесь адекватне, гуманне розуміння і прагнення перестати обмежувати придністровський народ. А що ми бачимо насправді? Затримання поставок ліків, медичного обладнання, продуктів, добрив, незаконне вилучення вантажів, обмеження для придністровського автотранспорту, блокування банківської діяльності та роботи підприємств, включаючи металургійний завод у Рибниці, на якому працює майже три тисячі осіб. Хіба важко зрозуміти, що ці обмеження масово порушують права та інтереси всіх людей, що живуть у Придністров’ї?

Пані Санду, закликаємо Вас тверезо оцінити реальну ситуацію, усвідомити, що у наших народів історично склалася різна ідентичність, що за 31 рік роздільного існування Придністров’я і Молдови як двох рівноправних правонаступників МРСР ці відмінності тільки посилилися. У нас склалися різні державно-правові системи та владні інститути, ми обрали діаметрально протилежні вектори стратегічного розвитку.

Ми впевнені, що Ви особисто добре розумієте цю реальність. Інакше як пояснити той факт, що, подаючи офіційну заявку на вступ Молдови до Європейського Союзу, Ви навіть не спробували дізнатися думку майже півмільйонного населення Придністров’я. Це означає, що вже тепер Ви дієте в режимі політичної реальності існування двох різних держав – Молдови та Придністров’я, і двох народів, що мають абсолютно різну ідентичність.

Тоді спробуємо діяти послідовно і відповідально. Попри всі наші відмінності, ми впевнені, що є одне, що об’єднує не тільки нас, але і всі народи землі – це прагнення до миру. Забезпечмо ж мир, стабільність і добросусідські відносини між нашими народами.

Пані Санду, ми просимо почути нас! Просимо Вас і у Вашій особі керівництво Молдови відмовитися від будь-яких методів економічного удушення Придністров’я. Адже за три минулих десятиліття цей підхід не сприяв урегулюванню конфлікту, а навпаки, ще більше нас розділив.

Ми закликаємо Вас виконати вже підписані угоди Молдови з Придністров’ям, а всі проблеми, що залишаються, вирішувати демократичним шляхом прямих переговорів.

Фото: novostipmr.com