Розум – це здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування цього світу.
Брати СТРУГАЦЬКІ
Радіація – один із, на жаль, уже звичайних факторів навколишнього середовища, невіддільна частина нашого життя. Минуло 36 років після аварії на ЧАЕС, однак за час, що минув, проблема радіаційної безпеки не втратила своєї актуальності.
Іван Драч – людина свого часу. Його хвилювало все, що так чи інакше стосувалося долі України. Тому й чорнобильська трагедія не могла залишитися поза увагою митця. Так зародилася поема «Чорнобильська Мадонна».
Перед поетом постало нелегке завдання –написати про цю трагічну подію так, щоб втілити образ, який глибоко хвилює, мучить його. І він знаходить вихід: треба не стільки відобразити сам факт чорнобильської трагедії, як висловити своє бачення її, те потрясіння свідомості, що вона викликала, відповісти на вічні моральні та філософські запитання.
Поема Івана Драча – незвичайний твір як щодо змісту, так і за формою. Прагнучи передати багатоликість народної біди, автор наводить факти, портрети, передає розповіді учасників ліквідації аварії, вловлює її закордонне відлуння, використовує біблійні образи.
Паспорт твору
Рік написання – 1987. Жанр – поема. Тема – зображення жахливих наслідків подій, які сталися на ЧАЕС, крізь призму людського горя. Ідея – нагадати людству про те, що через свої гріхи, через недбале ставлення до природи, до самих себе трапляються катастрофи, що виносять людину за межі існування. Паралельно з руйнуванням екології руйнується свідомість особистості, нищиться її психологічна цілісність.
Композиція
Поему побудовано на роздумах про моральну складову трагічних подій. Твір складається з 25 окремих розділів, поєднаних тематично, хоч і різних за жанром. Наприклад, «Пролог» – це лірика; вставка «З канадської листівки «Мадонна атомного віку» Василя Курилика, 1971» – проза; «Хрещатицька мадонна» – балада; «Солдатська мадонна» – схожа на міф; «Баба в целофані» –поєднує трагічне й смішне.
Так досягається всебічне охоплення фактів і проблем, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою, яка торкнулася всієї Землі.
На відміну від інших авторів, поет не вдається до перебігу жахливих подій, а прагне висвітлити їх крізь призму людського горя, показати понівечену долю людини на перехресті конкретного життя та всесвітньої історії. Поема-мозаїка «Чорнобильська Мадонна» постала як спокута й прозріння. Несумісні поняття Чорнобиля і Мадонни автор поєднав у співі-плачі про страшну драму. З сюжетів-пазлів у поемі складається багатопланова структура, в якій алегорія поєднується з прямою мовою, саркастичні й трагічні ноти – зі сповідальними, вибудовується естетично пережита правда.
Можливо, ця фрагментарність – найбільш відповідна до змісту форма, через яку автор і зміг видобути зі зболеного серця слова.
Цікавий факт із біографії Iвана Драча: він є одним із небагатьох, хто поквапливо не вивозив після вибуху на АЕС своїх дітей із Києва. Його син Максим, на той час уже випускник медінституту, брав участь в евакуації потерпілих та наданні їм першої допомоги. Сам теж зазнав опромінення. Тому особистим болем, батьківською тривогою відгукнулася в серці поета глобальна катастрофа. «Чорнобильська Мадонна» – це голосіння й покаяння, скорботна «материнська пісня з чоловічої душі» невеликого міста над Прип’яттю.
Чому «Чорнобильська мадонна»?
Назва поеми стає зрозумілою одразу після прочитання епіграфів, які відображають моральні засади життя, основи світогляду українського народу: священне ставлення до матері й засудження негідної поведінки щодо неї. Художня своєрідність поеми насамперед виявляється в багатстві символіки. Головний образ-символ дав назву поемі. З давніх-давен людство створило чимало образів Божої Матері, що захищали, оберігали в різних ситуаціях. Іван Драч у поемі створює образ Матері Божої, який зазнає цілої низки перевтілень: Солдатська мадонна, Атомна мадонна, мати генерала тощо. Подаючи образи Матері Божої у земних втіленнях, поет розв’язує проблему совісті, її невідворотного суду й відповідальності людства за майже загублений світ. Біблійні образи допомагають читачам збагнути вселенський розмір лиха й усвідомити його. Поет згадує про Ісуса-спасителя, про царя Ірода, якого людство проклинає за жахливий злочин. Саме через ці образи поет розкриває моральні проблеми, пов’язані з Чорнобильською трагедією.
Художнє осмислення чорнобильської трагедії Традиційна Мадонна – це Мати Божа з дитям на руках, яка знає про майбутню долю сина і все ж не відвертає його з дороги до розп’яття заради порятунку людства. Мадонна І. Драча – то зболена, збожеволіла матір, якій так і не вдалося народити свого хлопчика, свого сина. Це Чорнобильська матір, що пройшла усі кола пекла і спустилася до останнього. Вона – та, кому навіть у божевіллі не дароване благо забуття, бо судилося їй іти Києвом, колишучи ляльку замість дитини, й питати, чи народиться в неї син. Страждання її – надлюдські. І ніщо вже не зможе повернути її до нормального життя. У І. Драча цей образ знайшов таке втілення:
Марія, Марія…
Та Марія не та.
Та зродила Христа,
Ця – анцихриста.
Поетова Мадонна – це мати, яка зродила сина, що став причетним до вибуху на Чорнобильській АЕС – страшної трагедії людства. Тому вона несе в собі докори сумління і велику відповідальність за своїх дітей, внуків, за долю людства. Тому й карається, споглядаючи цю руїну. Ось красномовні факти.
Солдат «з будівельного батальйону розповідає, як вони, ліквідовуючи наслідки аварії, побачили, що «…на пісочку неторканому якась боса жіноча стопа». Хто ця жінка, яка щоночі тут з’являється? Куди приходить вона?
«Синам на зло» зосталася серед тої проклятої віхоли «баба в целофані». Щоб врятуватися від радіації, вона і корову вдягла в целофан та синові чоботи. Але
Де знайти кілометри целофану
На рукотворне Київське море
Чи бодай на Десну зачаровану,
З якої Київ п’є воду?..
Не хоче залишати свою оселю та йти в город «…до внуків помирати» й мати генерала. Не може вона відірватися серцем від дорогих місць,
Де бусол і криниця, де кіт її й корова, і де усе, що сниться…
Сама, «…як на вербі листок», зосталась у спустошеному селі бабуся. Лежить у кутку на тапчані й просить молодих мисливців, чужих онуків, її поховати. Сини ж бо всі «розповзлися, чортма і невісток», усе село втекло. Вона має все, зібрала на похорон і поминки: «самогон в кутку», і хліб, і цвяхи, і хустки, і молоток. Яка сумна картина!
Як не каратися жінці-матері, коли внуки так негідно поводяться в час горя народного. Біля рукотворного Кременчуцького моря сини хліборобські, онуки чи правнуки – п’яні розпусники збиткуються над древньою пам’яткою – скіфською бабою. Скіфська мадонна – пам’ятка далеких часів – «плакала чорними слізьми», бо горіла на кострищі з гумових шин, политих бензином.
Внук генералової мами Вовка з компанією мародерів грабує в покинутих хатах старовинні ікони, збиткується «над віками».
А ось по Хрещатику йде боса сива Катерина. Від неї всі сахаються, бо, народивши мертву дитину, вона збожеволіла і несе кудись «з лахміття ляльку».
Є у творі монолог чорнобильської трактористки:
Кожен день я ковтаю пилюку
З чорнобильськими радіонуклідами,
Прошу єдине – бодай не брешіть.
Мені ще треба родити…
Усі вони – Чорнобильські Мадонни, так трагічно змальовані І. Драчем.
Хто ж винен у трагедії? Великі злочинці минулого, каже поет, мали імена, нинішні ж – анонімні: «На лаві підсудних їх лише шестеро».
А де ж сьомий? Ним міг бути будь-хто з нас: учений, державний діяч, поет. Автор мужньо говорить, що не вони найголовніші винуватці, а ті, хто займає найперші посади в науці, в державі. Адже вони запевнили людство у стопроцентній гарантії безпеки:
За мудрість всесвітньо дурних академій
Платим безсмертям – життям молодим.
Гнівно автор викриває «словоблудів», які все це дружно славили, суворо оцінює і власну необачність: «Вас-бо славив дурний вертопрах». А славити не варто було, бо на всіх нас лежить відповідальність за погублений світ. На своїх руках «сива чорнобильська мати» несе «хворе дитя», і це хворе дитя – наша планета, наша земля, наше людство.
Значення поеми
Цей твір – заклик, нагадування пам’ятати про наслідки своїх вчинків, відповідати за все, не гідне людини.
«Чорнобильська мадонна» увійшла до книги «Храм сонця». Храм (за тлумачним словником) – це галузь, царина якихось духовних цінностей.
Сонце – в розумінні І. Драча – це мірило любові, надії, ніжності, правди, всього чистого. Це скоріше не астрономічна одиниця, а мірило морально-етичної оцінки.
Отже, чому автор вносить твір у збірку «Храм сонця»? Він хоче цим показати Чорнобильську трагедію не як констатацію фактів, а як нагадування того, що було, і щоб ніколи не повторилося подібне горе. Тому життєве кредо І. Драча:
Жити. Творити. Світ берегти.
Світити людині на цілі світи.
Холонуть зірки. Але чуйно і зірко,
Лиш ти не холонь-бо
Людинонько-зірко!
У своїй поемі «Чорнобильська мадонна» І. Драч стверджує, що жоден з людей не має ніякого права знищувати природу, вкорочувати вік людей, позбавляти свій народ майбутнього. Усі ми разом маємо бути відповідальні за цю страшну катастрофу, невільниками якої ми стали. Щоб ніколи більше не повторилася ця страшна трагедія, не дзвонили сумно дзвони Чорнобиля, не божеволіли від жаху наші матері, а народ жив із вірою в майбутнє. Та для цього треба чітко з’ясувати, що людина – мудрий господар на цій землі, господарювати ж треба з розумом і по совісті, залишаючи по собі квітучі сади, а не мертві зони з купою каміння. Іван Драч у своїй поемі був до кінця вірний правді подій.
Як провести інтегрований урок про Чорнобильську трагедію
Тема Чорнобиля може стати основою для уроку з української мови. Вона ідеально підходить для вивчення та повторення числівників у 6-му класі.
На початку уроку поставте так зване велике запитання: для чого ми щороку згадуємо цю дату, цю трагедію? Після обговорень наприкінці заняття знову озвучте його: хай учні поділяться своїми думками.
Відмінкові форми числівників
«Чорнобиль у цифрах» – саме під таким заголовком можна подати текст, у якому треба замінити цифри на слова-числівники у відповідному відмінку та узгодити з ними іменники, записані в дужках в однині називного відмінка. Наприклад:
Чорнобильська катастрофа сталася у 1986 році. Після вибуху евакуювали 47 500 (житель) Прип’яті. Зараз у зоні відчуження проживають 140 (особа) так званих самопоселенців. Приблизно 7 (мільйон) людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію.
На той час ЧАЕС з її 4 (блок) забезпечувала 10 (відсоток) від потреб України в електроенергії. А уряд хотів побудувати ще 2 (енергоблок), але так і не встиг.
Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка дістала близько 70 (відсоток) радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили в суму, що дорівнює 235 (мільярд) доларів США.
Синтаксис
У такому уривку можна запропонувати розставити вже вивчені розділові знаки чи зробити синтаксичний розбір певного речення, наприклад: «Приблизно 7 мільйонам людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію».
Аналізуючи його, учні повторюють однорідні члени речення, яку синтаксичну роль можуть виконувати числівники, правопис власних назв тощо. Якщо ви вже почали вивчати займенники, можна змінити конструкції речень у наведеному тексті так, щоб там з’явилися займенники різних розрядів.
Головна мета цих уроків – навчити школярів дбайливого й розумного ставлення до нашого довкілля
Галина КРИЖАНIВСЬКА.
Фото: moskva.bezformata.com