ДО 120-РІЧЧЯ ТИРАСПОЛЬСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМЕНІ О. С. ПУШКІНА
Початок ХХ століття ознаменувався для Тирасполя відкриттям першої публічної бібліотеки. На той час у провінційному місті ще не було ні театру, ні музею, які б задовольняли різноманітні духовні й естетичні потреби мешканців. Саме ця культурно-просвітницька установа стала попередником нинішньої централізованої бібліотечної системи Тирасполя.
Від витоків до сучасності
Ця подія стала знаменною датою в культурному житті міста: 19 квітня 1902 року відбулося відкриття громадської бібліотеки з книжковим фондом 1 648 екземплярів, а читачами були 87 чоловік. Городяни проявляли активний потяг до культури, до знань і читання – все це могла дати їм бібліотека. ЇЇ відвідувало від 19 до 30 й більше осіб на день. Найбільшим попитом користувалися твори Л. Толстого, М. Горького, А. Чехова, В. Гаршина, В. Вересаєва, В. Короленка, І. Тургенєва, Майн Ріда, Г. Ібсена. Популярними були й 68 періодичних видань, поміж яких «Вестник Европы», «Мир Божий», «Самообразование» та інші.
Розвиток установи відбувався досить стрімко: у передвоєнному 1933 році вона вже мала читальний зал, а фонд становив 65 тис. книжок.
З серпня 1941 по квітень 1944-го Тирасполь був окупований, а фонд бібліотеки практично знищений чи вивезений. Однак після визволення Тирасполя культурно-просвітницька установа прийняла читачів уже в грудні 1944-го, їх було 3 705 чоловік, городяни жертвували книги та журнали й на початок переможного 1945 року фонд нараховував 7,5 тис. книг.
Доленосним в історії бібліотеки був рік 1966-й, коли за сприяння міністра культури СРСР Катерини Фурцевої розпочалося спорудження нової будівлі за проектом грузинського архітектора Ашкіназі. Коли 7 бібліотек міста об’єдналися в централізовану бібліотечну систему (ЦБС,1974 р.), установа стала Центральною міською бібліотекою, методичним і керівним центром. Фонд становив 141 тис. екземплярів, кількість читачів – 9 303 особи. Урочисте відкриття її в новому приміщенні відбулося 23 грудня 1976-го. Вона мала 3 читальних зали, абонемент, довідково-бібліографічний відділ, зал каталогів, відділ мистецтва з фонотекою, кінозал на 120 місць з кіноапаратурою, двоярусне книгосховище площею 5 000 м2, ліфти, підйомники, телефонний зв’язок між відділами. Почалася найбільш плодотворна діяльність.
Значною подією в ланцюжку років вважається Пушкінське свято поезії (1988 р.), яке згодом стало традиційним. Зростала роль бібліотеки в громадському житті міста: у травні 1990-го у сквері вперше відзначили Дні слов’янської культури, які запам’яталися відкриттям пам’ятника О. Пушкіну (автор лауреат Державної премії СРСР скульптор В’ячеслав Кликов). Постать поета ніби стала оберегом установи: у жовтні 2002-го їй присвоїли ім’я всесвітньо визнаного генія літератури.
Важливим для діяльності ЦБС був і 2004-й –рік ухвалення Закону ПМР «Про бібліотечну справу» і створення бази даних «Електронний каталог». У 2012-му відкритий сайт Центральної міської бібліотеки, а 2015-го вийшов власний професійний журнал «Бібліотечна палітра».
У центрі бібліотеки –завжди людина
Точніше, дві людини: читач і бібліотекар. Як бібліотека не жива без читачів, так не жива і без бібліотекарів. У наш прагматичний вік, зачарований інформаційними технологіями, людина здається легко замінною. Та це зовсім не так. Можна замінити функціонера. Подвижники ж культури, такі, як наші бібліотекарі, незамінні. Лауреатом столичного конкурсу «Визнання-2012» в галузі культури та мистецтва стала Маргарита Стародубова, завідувач консультаційно-методичним відділом. За роботу з молоддю честі переможця в цьому ж конкурсі 2014 року була удостоєна завідувач юнацьким читальним залом Ліна Чудна. Бібліотекарем року-2016 за призове місце в республіканському конкурсі «Популяризація державних символів ПМР» визнана Ольга Чиндяєва.
Про сьогодення книжкового храму
На декілька запитань відповіла директор МУ «Централізована бібліотечна система м. Тирасполя» Тетяна Ряпісова.
– Якою є на сьогодні головна бібліотека міста?
Т. Р.: У цифрову еру, яку часто позиціонують як початок смерті книги й книжкової культури, бібліотеки, що ставлять в основу особистість і освіту, набувають нових інтелектуальних і освітніх можливостей. Нині все більше потрібен доступ до світових електронних ресурсів. Ми підключилися до Російських електронних бібліотечних систем «Znanium.com» та автоматизації бібліотек «Ирбис 64», які пропонують повні тексти навчальних, наукових, довідкових і науково-популярних видань з усіх напрямків, а також сучасні пошукові сервіси.
– Як Ви залучаєте нових і чим утримуєте досвідчених читачів?
Т. Р.: Щоб гіркі слова про девальвацію цінностей, втрату моральних орієнтирів, «деформацію історичної пам’яті» стали просто вигадкою, бібліотека гостинно відчиняє свої двері читачам, дає можливість прийти в її стіни зі своїми ідеями та проектами. Водночас націлює їх на розвиток, основою якого є здобуття і розширення знань. Вона стає майданчиком самоосвіти, де кожна людина пізнає і діє. Наші заходи відповідають вимогам часу та духовним запитам читачів, мають не розважальний, а серйозний формат: круглі столи з цікавими людьми, презентації літератури, виставки художніх робіт, творчі зустрічі з поетами й письменниками, літературно-музичні вечори.
– Чи можна скласти правильне поняття про розум і характер людини, оглянувши її бібліотеку?
Т. Р.: Це як «Скажи, що читаєш, і я скажу, хто ти». Потрібно завжди починати із себе: читаєш ти – читають і твої діти! У цьому випадку книга стає членом сім’ї, і тоді вже не виникають запитання: «Що читає молодь?» або «Чому молодь читає мало»? Смаки й світогляд можна формувати з дитинства, але час вносить свої корективи… Нині бібліотека – в місті, селищі, селі – у цифрову еру повинна перетворитися на потужний інформаційний центр, стати майданчиком самоосвіти, творчої й розумової праці.
Дійсно, установа має локальну мережу, доступ в Інтернет, електронну скриньку, використовує у своїй роботі сучасні технічні досягнення. На сьогодні комп’ютерами оснащені практично всі відділи та філії, створені електронний каталог та власні інтернет-ресурси. Щоб не відставати від вимог часу і зробити бібліотеку більш привабливою для молодого покоління читачів, тут все більш широко застосовують інтерактивні, театралізовані форми роботи. Адже з допомого сценічної вистави можна наочно й більш емоційно та дохідливо розповісти про письменника, його творчість, а також створити гарний настрій.
Організовуючи інтерактивні ігри, бібліотекарі завжди наголошують, що вони мають засновуватися саме на літературних творах, які треба прочитати. Це надзвичайно важливо, оскільки справжня література дає людині цілісне і глибоке розуміння і сприйняття життя у світі. Сьогодні він дуже бурхливий, різноманітний, суперечливий і навіть небезпечний.
Дерево життя зеленіє…
Доводиться констатувати, що фонди столичних бібліотек (381 400 екз.) досить зношені й мало відповідають інтересам і запитам читачів. Поповнюються ж вони завдяки благодійним акціям і самим читачам. Через фінансові причини гальмуються й інші можливості розвитку установи. Сюди можна додати й проблему підготовки кадрів, їх не готують заклади республіки, тому колектив поповнюють фахівці суміжних спеціальностей.
«І все ж, попри всі труднощі та негаразди (чого варта тільки пандемія коронавірусу) ми живі, потрібні, розвиваємося, крокуємо вперед, у незвідане майбутнє, не забуваючи при цьому кращі традиції славного минулого.
У бібліотеках столиці нині працюють люди різних поколінь, різних поглядів і професійних підходів, але об’єднані любов’ю до своєї справи, безкорисливо віддані їй», –резюмувала Тетяна Ряпісова.
Не заросте народна стежка
«Бібліотеки – найважливіше в культурі. Якщо є бібліотеки, якщо їх очолюють не випадкові люди, а професіонали, то культура не загине в такій країні», – говорив академік Дмитро Лихачов тим, хто визначає нині долю культури. Таку думку цілком поділяє колектив бібліотеки-ювіляра, висловивши її вустами директора: «На нас сьогодні покладена чимала відповідальність за формування майбутнього, ми покликані сприяти духовному прогресу, заснованому на зв’язку часів і поколінь, на просвіті й творчості».
Натхненна безкорислива праця колективу оцінена не тільки читачами, а й керівництвом нашої держави. У привітанні з нагоди ювілею начальник Державної служби з культури та історичної спадщини ПМР Марія Кирмиз зазначила:
«Дорогі працівники Центральної міської бібліотеки імені Пушкіна! Від імені Державної служби з культури та історичної спадщини Придністровської Молдавської Республіки щиро вітаю вас зі знаменною датою – 120-річним ювілеєм. Як одна з найстаріших бібліотек республіки, Центральна міська бібліотека імені Пушкіна пройшла шлях становлення від першої громадської бібліотеки міста до сучасного центру освіти й дозвілля, стала справжньою скарбницею найкращих зразків вітчизняної та світової культури, бібліотечний фонд якої включає близько 500 тис. примірників, серед них унікальні видання XVII–XIX ст. Діяльність бібліотеки збагачує духовне зростання та інтелектуальний світ читачів, формує культурну потребу у прочитанні кращих зразків сучасної літератури».
Протягом багатьох років бібліотека активно співпрацює з Тираспольським об’єднаним музеєм, спілками письменників і художників Придністровя, міськими літературними об’єднаннями «Взаємність» і «Світоч», громадськими організаціями та навчальними закладами міста.
Своєю працею фахівці сприяють формуванню творчої, гуманно орієнтованої особистості, підвищенню ролі молоді в житті суспільства, її соціальній адаптації, зміцненню зв’язку та наступності поколінь.
Марія Андріївна щиро подякувала працівникам установи «…за відданість своїй улюбленій справі, любов до читачів, за благородну місію зі збереження історичної та культурної спадщини, залучення молодого покоління до культури, освіти, знань, до вічних духовних цінностей» і побажала «…реалізації цікавих задумів та ідей, успіхів у їхньому втіленні в життя, багатих книжкових фондів, вдячних та відповідальних читачів, порозуміння, творчої співпраці з усіма спільнотами та нових досягнень!
Нехай книга завжди залишається вірним другом, а бібліотека – надійним пристанищем цих друзів».
У рамках відзначення ювілею працівники бібліотеки підготували заходи для різних категорій читачів: книжково-ілюстративну виставку «Бібліотека: прогулянка в часі»; відео-подорож «Бібліотека Тирасполя: століття XXI»; бібліотечний урок «Слово у словниках: пошукова експедиція»; ювілейний вечір «Є храм для книг – Бібліотека»; відеоролик «Тираспольская библиотека от истоков до современности». Матеріали шукайте за адресою biblioteka-pmr.ru
Олена СТЕФАНЮК.
Фото: tirasadmin.org