Для нинішнього покоління молодих, активних і креативних юнаків та дівчат, які не розлучаються з сучасними гаджетами та черпають інформацію з Iнтернетвидань, дата 5 травня – нічим не примітний день у календарі.
Однак, уже понад сто років журналісти та друкарі відзначають його як професійне свято «День друку». Пов’язане воно з виходом у світ першого номера газети «Правда» в 1912 році.
Для того, щоб газету вчасно (в один день) могли одержати читачі Москви та Ленінграда, з червня 1931 між цими містами запрацювала авіалінія, яка доставляла в Ленінград матриці центральних газет, насамперед газети «Правда». Ленінградські авіатори літали практично за будь-якої погоди. Лінію обслуговувала «поштова ланка» – найкращі льотчики країни. З розвитком технологій газета передавалася з Москви до великих міст СРСР за допомогою фототелеграфу.
Наші дні. Нині, коли у світі панують електронні ЗМІ та Інтернет, неможливо уявити наше життя без паперових газетних видань, без книг, підручників, календарів, карт, плакатів, афіш, бланків документів тощо.
Придністровських журналістів, співробітників поліграфічних підприємств та видавництв, які відзначають своє професійне свято, привітав Президент Вадим Красносельський, зазначивши, що «…у час поширення електронних ЗМІ довіра до друкованого слова, як і раніше, велика, тому що придністровці довіряють перевіреним і надійним джерелам інформації». Також Глава держави подякував усім причетним до цієї дати за відданість справі та професіоналізм.
Відзначив особливу роль засобів масової інформації в житті суспільства й Голова Верховної Ради Олександр Коршунов. Він побажав кожному працівникові цікавих знахідок та ідей, підкорення нових горизонтів.
У нашій республіці широко відоме Державне унітарне видавничо-поліграфічне підприємство «Бендерська друкарня «Поліграфіст».
Ольга Григорівна Матюхіна, головний інженер та одна з найдосвідченіших фахівців установи, розповіла, що в 1945 році, коли друкарня тільки розпочала свою діяльність, працювали на одній друкарській машині, яка навіть не мала двигуна. Увесь набір здійснювали вручну – по одній літері. Нині вже важко уявити, як це всю газету (4 смуги!) так набирати кожного дня. Після набору її всю ніч друкували, а вранці, о 4-й годині, фальцювали (згинали) та упаковували. О 6:30 ранку, ні на хвилину пізніше, тираж забирала пошта, і газета надходила до передплатників.
У 1955-му було придбане нове друкарське обладнання – лінотип, і для його обслуговування запросили молодих спеціалістів – випускників Львівського та Московського поліграфічних інститутів. Ольга Григорівна прийшла в друкарню простою робітницею, а через 2 роки її направили на навчання до Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. У 1969 році вона повернулася з дипломом інженера-технолога поліграфічного виробництва. Цікавий момент, на який звернула увагу фахівець: щоб стати справжнім поліграфістом, треба розумітися в механіці, фізиці та хімії. Молоді слід узяти це до уваги.
За спогадами Ольги Матюхіної, у 70-ті роки на пергаментному папері виготовляли етикетки для підприємств молочної промисловості, друкували газети-малотиражки: «Новатор» – консервного заводу, «Прогресс» – будівельного тресту, «Шелковик» – шовкового комбінату. Державної періодики ще не видавали. Нині друкарня, оснащена сучасними друкарськими верстатами, більшість з яких комп’ютеризована, випускає понад двадцять найменувань газет, кольорову рекламну продукцію, документи державної важливості – паспорти, дипломи, атестати, посвідчення водія, цінні папери, які забезпечені сучасними способами захисту. Одним із напрямів поліграфічного виробництва є випуск підручників та шкільних письмових товарів.
Святковий день усі працівники галузі, серед яких і колектив редакції газети «Гомін», відзначили на робочих місцях
Iрина МАСЛОВА.
Фото ІА «Новости Приднестровья»