Головними джерелами інформації з перших днів Великої Вітчизняної війни були газети та радіо.
Газет та інформаційних бюлетенів випускалося безліч: від всесоюзних видань до невеликих листівок. У них друкувалися зведення Радянського інформбюро, накази, історії радянських воїнів, що відзначилися в боях, а також розповіді про передовиків виробництва.
У номері газети «Ленинградская правда» від 21 червня 1941 року писали про гастролі ленінградських артистів, про заводи, які достроково виконали піврічну програму, про вступну кампанію до вишів…
Наступного дня вийшов екстрений випуск газети, що став унікальним документом історії. На першій її шпальті було розміщене повідомлення голови Ради Народних Комісарів СРСР В. М. Молотова про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз.
Ці рядки відомі всім: «Сьогодні, о 4-й годині ранку, без пред’явлення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну… Радянський уряд дав нашим військам наказ відбити напад і вигнати німецькі війська з території нашої Батьківщини. Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами».
У номері, датованому 1 січня 1942 року, в найстрашніші дні блокади Ленінграда, на сторінках газети в новорічному привітанні писали: «Цього дня ми підбиваємо не підсумки мирного будівництва, а підсумки запеклих боїв і битв з німецькими полчищами, які віроломно напали на нашу країну. Минулий 1941-й був роком героїчної, безприкладної в історії боротьби радянського народу з озброєним до зубів ворогом…».
У період Великої Вітчизняної війни газета «Красная звезда» стала однією з провідних загальнонаціональних газет. У редакції тоді працювали: Михайло Шолохов, Олексій Толстой, Всеволод Вишневський, Костянтин Симонов, Андрій Платонов.
«Красная звезда» мала винятковий авторитет в армії й країні. На сторінках газети постійно публікували матеріали про масовий героїзм захисників Вітчизни на фронті та в тилу. Кожен номер був сповнений прагнення вселити в читачів упевненість у перемозі над ворогом, піднести бойовий дух воїнів, надихнути їх на подвиги. Кореспонденти газети, виконуючи редакційні завдання, перебували в місцях вирішальних подій.
У Молдавії під час Великої Вітчизняної війни газети й журнали не видавалися, за винятком газети «Молдова сочиалистэ», яка друкувалася при Політуправлінні Південного фронту, а з грудня 1942 року – в Москві, звідки доставлялася на фронт, у партизанські з’єднання та у східні райони Радянського Союзу, де перебували евакуйовані жителі республіки.
Тільки в 1944 році після визволення Радянської Молдавії була відновлена поліграфічна база республіки й відновився випуск республіканських газет і журналів.
У Тирасполі міська газета «Днестровская правда» була зареєстрована 23 червня 1941 року, а перший випуск її вийшов друком на другий день початку Великої Вітчизняної війни. На жаль, жоден із номерів у друкованому вигляді не зберігся. Нещодавно редакція газети направила запит до Московської державної бібліотеки, звідки одержала копію перших номерів в електронному вигляді. Тепер вони зберігаються в архіві столичної газети.
Усі тексти, опубліковані в її першому номері, були спрямовані на підтримку духу радянського народу і готовність відбити агресію ворога. Ні про що інше, як про початок війни й захист Батьківщини, тоді газети не писали. Були статті, присвячені підготовці до мобілізації, організації оборони, перепрофілюванню народного господарства, спрямованого на виробництво військової продукції. У кожному номері публікувалися зведення від Радянського інформбюро. Газета виходила аж до середини серпня 1941 року, поки в місто не увійшли фашисти. Свою діяльність друковане ЗМІ відновило лише в середині 1947 року. Назва незабаром змінилася на «Сталинский путь», а в 1956 році – на «Днестровская правда».
Головний редактор газети Дмитро Матвєєв у день 80-річчя газети розповів: «Увесь цей час на сторінках газети розповідаємо про значущі події в житті столиці й держави в цілому, а також про придністровців, які щодня роблять внесок у розвиток міста. Можна сказати, що з 1941 року «Днестровская правда» пише літопис Тирасполя».
Коли доблесні радянські війська відкинули противника й вирушили на захід, у газетах друкували матеріали про відновлення зруйнованого війною господарства. Часто в них лунали заклики до народу: допомогти осиротілим дітям, зробити свій посильний внесок у спільну справу.
Сьогодні збережені газети можуть розповісти багато історій, забутих із плином часу.
Про що писали радянські газети 9 травня 1945 року
«Хай живе великий натхненник і організатор історичних перемог радянського народу, наш рідний і улюблений Сталін!», – такими словами починає свій святковий номер 9 травня 1945 року газета «Известия Советов депутатов трудящихся СССР».
«Известия» опублікували текст акта про беззастережну капітуляцію Німеччини й Указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня святом Перемоги: «Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників переможно завершена. Настало довгоочікуване для нас свято Перемоги. Загальна радість вирує на вулицях наших міст і сіл. Перемога! Як солодко і схвильовано лунає велике слово – Перемога! Підписана в Берліні беззастережна капітуляція німецьких збройних сил підбиває останній підсумок кривавої гітлерівської авантюри… Ватажки розбійницької гітлерівської банди розбіглися, як щури, закінчивши своє криваве панування над Європою фарсом із переодяганням… Сьогодні Червона Армія вручає радянському народу найбільшу в історії перемогу. Прийми її, героїчний радянський народе, ти заслужив її честю і славою!».
Газета «Советское искусство» опублікувала не тільки офіційні документи, що свідчили про закінчення війни, а й великий фоторепортаж зі святкування Дня Перемоги в Москві. На сторінках видання весь день 9 травня 1945 року розписаний буквально по хвилинах:
«2 години 10 хвилин. «Увага! Говорить Москва…» «Мільйони людей затамували подих. Почуттям, що об’єднало всіх у цю мить, була безмірна радість. Німеччина капітулювала! Перемога!»;
«4 години. Вночі, в момент історичного повідомлення про капітуляцію Німеччини, на студію кінохроніки з Берліна прибуло більш ніж 10 000 метрів плівки, яка відразу ж надійшла в лабораторію. Це кадри, зняті фронтовими операторами на вулицях поваленої німецької столиці. В одній із майстерень студії монтувалися епізоди останніх боїв за звільнення Відня, в іншій – закінчувалося друкування фільму про Першотравневий парад (до ранку картина була готова і демонструвалася в кінотеатрах, на вулицях і площах Москви)».
Унікальним можна назвати номер «Ленинградской правды» від 9 травня 1945 року, в якому був опублікований акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. «Велика Вітчизняна війна переможно завершена. Сьогодні день всенародного торжества – свято Перемоги! Слава радянському народу, народу-переможцю!» – такими словами відкривається святковий номер газети. Тут же опублікований Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про оголошення 9 травня святом Перемоги».
У Слободзейському історичному музеї зберігається дуже цінний експонат – екземпляр газети «Правда» від 10 травня 1945 року, в якому була опублікована стаття Іллі Еренбурга «Ранок миру». Ось що він писав: «Сталося! Вона перед нами, не слово, не мармур, гаряча, жива, в гімнастерці, злиняла від сонця і дощів, сива від пилу походів, зі стрічками поранень на грудях, найпрекрасніша і найулюбленіша, наша Перемога!.. Європа знайшла великий дар – тишу. Вперше матері можуть спокійно пестити своїх дітей. Тепер усі народи знають, що робили гітлерівці. Це було нехтуванням людської гідності, жахом, здичавінням. І всі народи тепер розуміють, від якої долі врятувала їх Червона Армія. Наш милий, наш добрий народ пішов на всі жертви, тільки щоб не було такого нехтування людини… Якщо судилося Англії породити нового Шекспіра, якщо будуть у Франції нові енциклопедисти, якщо ми дамо людству нового Толстого, якщо втіляться в життя мрії про Золотий Вік, то це тому, що солдати свободи пройшли тисячі верст і над містом темряви поставили прапор вільності, братства, світла… З нами билися рука об руку наші доблесні союзники, й вірність перемогла підступність: фашистська Німеччина капітулювала. Всім народам знайдеться своє місце під сонцем. Житиме і німецький народ, що очистився від фашистської скверни… Ми хочемо випалити страшну виразку, врятувати дітей від повернення коричневої чуми… і багато років потому діти говоритимуть про роки великого горя і великої слави, як про свої джерела: адже ті, що загинули, врятували онуків і правнуків».
Гортаючи старі іноземні газети (французькі, італійські, американські, швейцарські) військової пори, можна побачити й прочитати про те, що сповіщали вони про перемогу СРСР і його союзників антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною. Усі повідомлення пронизані однією темою: «Мир настав»
Олена ДВОРСЬКА.
Фото: https://primgazeta.ru/