Усі, хто колись носив червоні галстуки, як і раніше, 19 травня з особливою теплотою і душевним трепетом згадують своє щасливе дитинство. Саме цього дня в 1922 році народилася піонерська організація. Молодий радянський уряд розпустив скаутський рух як «ворожі залишки царської Росії», а для об’єднання і виховання дітей молодої країни вирішив створити нову організацію, за словами Надії Крупської, «скаутську за формою й комуністичну за змістом».
На теренах всієї великої країни 19 травня 1922 року були створені тисячі піонерських загонів. Їх метою стало виховання вірності радянських дітей ідеалам комунізму і партії, вираженим у девізі: «Піонер, до боротьби за справу Комуністичної партії Радянського Союзу будь готовий!» Відповідь більшість наших читачів напевно пам’ятає: «Завжди готовий!» Піонерами в СРСР були підлітки 9–14 років. Вступ у піонери був важливою віхою в житті кожного нашого школяра, воістину незабутньою подією. Багато придністровців старшого покоління досі пам’ятають той далекий день, коли старші товариші пов’язували їм червоний піонерський галстук.
Зазвичай ця церемонія проводилася або 22 квітня (день народження В. І. Леніна, на честь якого названа організація), або 19 травня (День піонерії). Для всіх учнів носити піонерський галстук було предметом величезної гордості. А піонерський значок був таким же священним атрибутом і символом піонера, як і галстук.
Піонери не були б такими популярними, якби не їхня символіка, атрибутика, ритуали й традиції. Наприклад, галстук піонерів – яскраво-червоний, як благородний символ усього руху. Червоний колір за радянських часів уособлював кров, пролиту в ім’я революції. Трикутна форма галстука теж мала трактування: кожен кут позначав одне з трьох поколінь: комуністів, комсомольців і піонерів.
У Тирасполі перші піонерські загони створювалися при комсомольських осередках заводів і артілей, товариств та інших установ. Вони брали участь у проведенні суботників, допомагали в боротьбі з дитячою безпритульністю, в роботі з ліквідації неписьменності. У 1930 роки об’єднання піонерів почали створювати при школах. Початком організаційного об’єднання піонерів Тирасполя в міську піонерську організацію можна вважати 1937 рік, коли міська влада зробила дітлахам щедрий подарунок – здала в експлуатацію міський Будинок піонерів і жовтенят.
Першою піонервожатою міста стала Софія Шафір, яку по праву вважають однією з засновників організованого піонерського руху в Тирасполі. Її вірною сподвижницею та продовжувачкою справи була Клавдія Семенюк, яка зробила не менш помітний внесок у розвиток піонерського руху. Тираспольські піонери поступово формували свої традиції.
19 травня парад підлітків у червоних галстуках у центрі міста – на площі Конституції – теж увійшов до обов’язкових урочистих ритуалів. Стали традиційними святкові зустрічі піонерів з героями, ветеранами, почесними громадянами. Частим гостем на таких зборах був матрос із броненосця «Потьомкін», почесний піонер Тирасполя Олексій Царьов. Важливою формою морального заохочення школярів вважалося фотографування кращих біля розгорнутого піонерського прапора.
У ході демонстрації 7 листопада 1967 року в головну трибуну міста, біля якої за часів СРСР проводилися паради та інші урочисті заходи, була закладена для нащадків «капсула часу», розкрити яку заповідалося 7 листопада 2017 року. Підписала лист нащадкам і стала однією з головних учасниць закладки послання начальник міського піонерського штабу Ольга Гальченко.
«Мені пощастило бути не тільки директором Палацу піонерів, а ще і гуртківцем, з 1968 року була начальником міського піонерського штабу. Саме мені, як гуртківцю, керівництво довірило закласти капсулу-послання нащадкам, – розповіла Ольга Дмитрівна. – Усе моє життя пов’язане з піонерією та комсомолом: спершу була начальником міського піонерського штабу, потім працювала секретарем міськкому комсомолу, закінчила трудову діяльність директором БДЮТ».
Піонерія в СРСР проіснувала 69 років, і за цей час у її лавах побувало понад 210 млн дітей. Тому про піонерський рух нині можна з упевненістю говорити як про грандіозне за своєю суттю масове історичне явище
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото з особистого архiву О.Гальченко.