Люди цієї професії, як правило, залишаються в тіні. Про них мало пишуть у газетах, їх нечасто побачиш на екрані телевізорів. Такою є специфіка їхньої служби, й при цьому вони з честю та гідністю виконують свій обов’язок – забезпечують безпеку держави, не допускаючи ніяких зазіхань на її таємниці та секрети.
Співробітники Міністерства державної безпеки ПМР 16 травня відзначили ювілейну дату. Вони з повною самовіддачею служать державі, не вимагаючи для себе нічого, навіть ненормований графік роботи для них є звичним, адже кожен розуміє, яку відповідальність несе перед Батьківщиною та громадянами.
Формування придністровських органів держбезпеки відбувалося в складний період, коли розвалився Радянський Союз, розпочався розгул націоналізму, тривала політична боротьба за незалежність молодої Придністровської Молдавської Республіки.
Супроводжувалося все це блокадами, диверсіями та збройними провокаціями з боку Молдови. Необхідність створення структури, яка б захищала державу від внутрішніх і зовнішніх загроз, була продиктована самою історією. Початок такій роботі був покладений першим Президентом ПМР Ігорем Смирновим у рамках Комітету Верховної Ради з оборони, який очолював Володимир Риляков.
«Напади на підстанції, а потім їх підриви. Обстріл швидкої допомоги, яка везла вагітну жінку. Зухвалі й жорстокі теракти: вбивство державних діячів Миколи Остапенка та Олександра Гусара – в таких умовах доводилося працювати МВС. У його структурі був оперативний відділ, який вів боротьбу зі злочинністю та диверсантами. Керував ним Володимир Антюфєєв (тоді в нього був псевдонім Вадим Шевцов). Однак така діяльність для МВС неспецифічна, і тому гостро постало питання про створення спеціалізованого підрозділу, який займався б безпосередньо безпекою», – поділився спогадами Володимир Маркович.
«Ми створювали державу не для того, щоб показати, що це можна ось так запросто зробити. Ми будували державу як інструмент захисту життя людей усіх національностей, народностей і збереження СРСР. Ми розуміли, що повинен панувати тільки закон і ті канони, які не можна переступати: бережи землю, свою рідну мову і державу. Ми взяли прообраз, прототип, з того ж Радянського Союзу. І завданням органів державної безпеки було припинення навіть спроби руйнування державності Придністровської Молдавської Республіки», – зазначив, згадуючи той час, перший Президент ПМР.
Указ «Про створення Республіканського Управління безпеки ПМР» 16 травня 1992 року підписав Ігор Смирнов. Очолив його Володимир Антюфєєв – уродженець Новосибірська, кадровий офіцер, кавалер ордена «За особисту мужність». Він, кандидат політичних наук, пройшов шлях від оперативника до начальника відділу карного розшуку виконкому м. Риги. Офіцер був свідком розпаду СРСР: за службовим обов’язком Володимир Антюфєєв опинився в епіцентрі політичних подій, що охопили пострадянські держави, каталізатором яких стала Прибалтика. Він брав активну участь у придушенні акцій протестів у Ризі, а в 1992 році волею долі знову опинився там, де був необхідний, – у Придністров’ї, де теж велася боротьба з націоналізмом.
Діяльність зі створення структури почалася практично з нуля. Головна мета полягала в тому, щоб знайти людей, здатних розв’язувати завдання щодо забезпечення державної безпеки. І такі знайшлися. Активним учасником заснування придністровської спецслужби був і державний політичний діяч Андрій Манойлов. Він допомагав підбирати кадри й у формуванні майбутнього МДБ.
«Структура була сформована з відставних офіцерів військової контррозвідки, які служили в 14-й армії, офіцерів Ризької міліції, співробітників МВС Придністров’я, перш за все з відділів карного розшуку Бендер і Тирасполя. До штату Управління державної безпеки також увійшов батальйон «Дельта», сформований із воїнів-афганців. Я командував цим батальйоном на Бендерському напрямку. У боях ми втратили тоді декого з наших товаришів, але батальйон усе ж таки гідно виконав своє завдання. Таким був початок», – розповів перший керівник МДБ ПМР Володимир Антюфєєв.
Початок діяльності Республіканського Управління безпеки Придністровської Молдавської Республіки був успішним. У травні 1992 року встановили коло осіб, причетних до вбивства О. Гусара і М. Остапенка, а вже на початку червня 1992 року вдалося виявити й затримати членів терористичної групи «Бужор». Спільно з органами Прокуратури ПМР і карного розшуку була беззаперечно доведена вина молдовських терористів не тільки у вбивстві придністровських державних діячів і знищенні об’єктів життєзабезпечення народного господарства, а і в організації інших злочинів.
З ліквідацією групи Ілашку загроза для Придністров’я не зникла. Молдова відмовилася від організації терористичних актів і приступила до відкритих бойових дій.
«У період бойових дій 1992 року основними напрямками нашої роботи були контррозвідувальна й антитерористична діяльність. З плином часу загрози зберігалися, тому планомірно зміцнювали й розвивали підрозділи, які забезпечували цей вид діяльності, а також додавали у функціонал розв’язання й інших завдань», – поділився спогадами ветеран придністровської спецслужби Геннадій Россіхін.
Верховна Рада 8 вересня 1992 року прийняла постанову про перетворення Республіканського Управління державної безпеки в міністерство. Главою відомства залишився Володимир Антюфєєв. Нова сторінка в історії МДБ розпочалася зі створення територіальних підрозділів з новими кадрами професіоналів. Пізніше до складу міністерства увійшли прикордонні органи, великий внесок у створення яких зробив професор Академії з проблем безпеки, оборони та правопорядку, генерал-майор Юрій Колосков.
Саме він запропонував установити кордон по лінії адміністративного поділу колишньої МРСР, розробив проект Тимчасового положення про охорону державного кордону ПМР, яке було затверджене Верховною Радою. У листопаді 1992 року прикордонники приступили до охорони кордонів республіки.
У березні 1993 року при відомстві був сформований Окремий резервний прикордонний козацький полк – унікальний підрозділ, аналогів якому немає ніде у світі. Його основу склали козаки-чорноморці, бійці ТРЗ, Народного ополчення і кадрові офіцери з бойовим досвідом.
Мир і спокій у будь-якій державі не означають, що на безпеку країни не зазіхають недруги. У цьому сенсі Придністров’я, попри невеликі масштаби, не є винятком. Кожна війна, хоч і закінчується перемогою однієї сторони й поразкою іншої, але остання, як правило, вживає всіх заходів, щоб домогтися реваншу. У МДБ, як ніде, це розуміють і знають. У зв’язку з цим у відомстві вдосконалюється матеріально-технічна база, розширюються можливості. Триває також укомплектування підрозділів професійними кадрами, оскільки саме вони є основною цінністю структури, на яку покладено таку особливу місію.
«З огляду на специфіку діяльності нашого відомства більшість співробітників – це індивідуальні особи. Вимоги до кандидатів, що підбираються на службу, підвищені. Та найголовнішою рисою такого співробітника є його готовність виконати поставлені перед ним завдання. Якщо він морально не готовий, то не зможе у нас працювати. Для того, щоб виховати професіоналів, застосовується індивідуальний підхід до кожного, з урахуванням морально-ділових та особистісних рис. Це щоденна і копітка робота», – зазначив міністр державної безпеки ПМР Валерій Гебос.
Ще одним пріоритетним завданням для міністерства є збереження історії та виховання молоді в дусі патріотизму. У МДБ переконані, що молодому поколінню необхідно прищеплювати любов до Батьківщини на особистому прикладі. Підрозділи відомства встановили постійне шефство над освітніми закладами (їх уже понад 25). Для учнів проводяться Дні відкритих дверей, екскурсії в музеї, відкриті при військових частинах міністерства, уроки мужності тощо. «Я вважаю, що це завжди має бути на першому плані. Діти – наше майбутнє, і від того, якими ми їх виховаємо, залежить добробут нашого суспільства», – переконаний міністр МДБ.
За три десятиліття діяльності придністровськими органами держбезпеки була розкрита не одна сотня злочинів. Говорити про них не можна, вони ще довго перебуватимуть під грифом «Секретно». Такою є специфіка служби. Що більше буде таємниць, то надійнішою буде безпека держави.
З появою нових форм і методів підривної роботи традиційні напрямки діяльності держбезпеки (розвідка, контррозвідка, боротьба з тероризмом і екстремізмом, а також захист конституційного ладу) доповнилися сучасними – забезпеченням інформаційної безпеки та боротьбою з кіберзлочинністю.
І нині, як і 30 років тому, співробітники Міністерства державної безпеки стоять на варті інтересів республіки, примножуючи славні традиції своїх попередників, застосовуючи нові методи роботи, що дають можливість оперативно реагувати на сучасні види загроз для держави.
Незмінним же залишається девіз придністровських чекістів: «Вірність, мужність, честь», який означає – відданість своєму народу, мужність під час виконання службового обов’язку, честь належати до органів держбезпеки, прагнути долати будь-які перешкоди, не сумніватися ні в чому й бути нещадними до зрадників Батьківщини
Роман ПЕТРИКIВ.
Фото прес-служби МДБ..