Бути вихователем – дарувати крила

Перший наставник на шляху пізнання дитиною світу – вихователь дитячого садка. Про людей, які присвятили життя такій благородній професії, неможливо говорити без слів подяки й захоплення. Адже це абсолютно особливий тип людей.

Тетяна Рошка вже давно занурена в діяльність дошкільних освітніх установ. Вона вихователь другої кваліфікаційної категорії в дитячому садку «Мерцишорій» с. Бутор Григоріопольського району. Досвід її праці в цій царині налічує вже 16 років. Обираючи професію, Тетяна Михайлівна спиралася на свої здібності та безоглядну любов до дітей.

Виросла вона у благополучній родині в селі Ташлик. Маленькою дівчинкою Тетяна мріяла стати педагогом. У дитинстві дворові друзі були набагато молодші за неї, тому часто відповідальність та ініціатива за рухливі ігри лягала на її плечі, що в майбутньому не могло не позначитися на активному розвитку в молодої дівчини таких рис, як комунікабельність, організованість і креативність.

Після закінчення школи її першим кроком на шляху до бажаної спеціальності став успішний вступ до Бендерського педагогічного коледжу. Викладачі навчального закладу наділили юну студентку необхідною базою знань, а практика на останніх курсах навчання дала можливість поринути з головою у справу.

У 2006 році, по-справжньому відчувши атмосферу професії, Тетяна як молодий фахівець приступила до роботи. Однак на цьому тема освіти для неї не закінчилася. Прагнення стати більш компетентним педагогом через деякий час привело її в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, де у 2012 році Тетяна Михайлівна продовжила навчання на педагогічному факультеті.

Перші роки роботи вихователем були дуже бентежними та зворушливими. Почуття відповідальності за дітей протягом усього дня давалося нелегко. Велику допомогу молодому фахівцеві надавали досвідчені працівники: радили, наставляли, підтримували у складний час, пам’ятаючи про те, що успіх одного вихователя – це успіх усього колективу.

Оскільки дитячий садок у селі протягом багатьох років не функціонував, це створювало деякі труднощі. У вихователів не вистачало дидактичних матеріалів для проведення занять з дітьми. Тому потрібно було самостійно відшукувати й переписувати матеріали, клеїти й малювати ігри. Тетяна згадує, як вечорами вся сім’я дружно допомагала їй готуватися до наступного робочого дня.

Головні умови успішної роботи в цій галузі –підтримка з боку близьких, готовність постійно розвиватися і вміння бачити в кожній дитині особистість.

У професії завжди є приклади для наслідування. Для Т. Рошки еталоном педагога стала її перша вихователька Анастасія Лунгул. Її вміння налагоджувати контакт як з дітьми, так і з батьками сприяли вибудовуванню правильної робочої атмосфери. Вона однією з перших побачила в Тетяні майбутнього вихователя. Саме до неї через багато років Тетяна ще не один раз звернеться за професійною порадою.

«Бути вихователем – це дарувати крила, а не обрізати їх! Це означає хотіти й уміти знову і знову проживати дитинство з кожним малюком, бачити світ очима дітей, дивуватися і пізнавати життя разом з ними», – зазначає досвідчений педагог.

Страх зробити помилку є найбільшою складністю цієї професії, адже дитина – як чистий аркуш паперу: якщо написати на ньому щось із помилкою, виправити її в майбутньому буде досить важко.

За довгі роки роботи в Тетяни Михайлівни накопичилося чимало яскравих і добрих спогадів, пов’язаних із роботою. Одна дівчинка довго називала її мамою. Це було досить зворушливо, адже тоді Тетяна ще не мала власних дітей. Тепер у неї двоє прекрасних синів, виховувати яких стало набагато простіше, завдяки досвіду роботи в дитячому садку.

Згодом колишні вихованці стають випускниками загальноосвітніх шкіл, та при цьому не забувають своїх найперших учителів життя. Багато з них заходять до свого улюбленого вихователя з букетом квітів. За чашкою чаю вони всі разом згадують дитячий садок – той далекий і прекрасний час.

Сумлінну працю Тетяни Рошки відзначає не тільки керівництво, а і батьки, які одного разу вручили їй Лист подяки за вагомий внесок у виховання їхніх дітей.

Професія вихователя – це для творчих, амбітних і відповідальних людей. Російський педагог К. Ушинський говорив: «Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме вас знайде». Так і склалося в житті Тетяни. Для неї слово вихователь стало ширшим за те поняття, до якого звикла більшість із нас. Це людина, яка опікує та навчає молоде покоління, зберігаючи при цьому життєрадісний погляд на світ

Поліна РЕШЕТНИКОВА.

Фото автора.