У народному календарі 4 червня – Василісків день, Василіск, Солов’їний день. Православна церква згадує мученика Василіска.
Цей день у народі присвячували Василіску – так називалася міфічна істота з головою півня, тулубом і очима жаби, й хвостом змії. Інколи його зображували й як дракона. У середні віки таких тварин вважали реально існуючими; говорили, що вони мають отруйні ікла і пазурі. Навіть більше того: вони здатні вбивати одним тільки поглядом.
Вважалося, що Василіск у цей день вилуплюється з яйця, яке 15 січня зніс семирічний півень і яке висиділа жаба. Впізнати таке яйце, якщо воно раптом з’явиться в курнику, легко: воно ідеальної кулястої форми і вкрите не шкаралупою, а шкірою. Втім, наші пращури перестраховувалися і напередодні передбачуваного народження монстра всі знайдені яйця варили круто.
У день Василіска старалися не займатися жодними справами – ні на полі, ні на городі. Переказували, що з усього посадженого в цей день уродиться лише полин та волошки. «Не сіяли, не орали – страшний день перечікували, щоб поля не засмітилися, волошки не вродили».
Дівчата на Василіска мали свій звичай. Вони плели вінки з березових гілочок і кидали в річку: якщо вінок раптом тонув – це віщувало нещастя. Існували й спеціальні прикмети на врожай. Наприклад, масова поява оводів у цей день обіцяла, що виросте багато огірків. Родючий рік обіцяли й сильні роси.
Традиції та звичаї цього дня
У народі цей день часто називали «волошковий». Жито 4 червня тим паче сіяти не можна, тому що на цьому полі може родитися Василіск. І тоді в село прийде справжня біда: поля висохнуть, із колодязів піде вода, дівчата почнуть хворіти та втрачати красу.
Василіск – жахливий змій, поглядом або диханням він здатний убивати все живе. Боїться він тільки крику півня і свого відображення в дзеркалі. Образ Василіска, що зачаровує своїм поглядом, селяни пов’язали з волошковим кольором, який теж зачаровує.
Незважаючи на зв’язок волошок із Василіском, цю квітку в народі любили та ласкаво називали синьоцвітом. За легендою, квітка дістала назву на честь Василя – молодого хлопця, єдиного сина у своєї матері, зачарованого русалкою. Русалка заманила юнака в поле, де він перетворився в синю квітку, яка своїм забарвленням нагадує глибоку воду.
Ще день Василіска вважали солов’їним днем. Саме в цей час птахолови підслуховували солов’їв для вилову.
Варто відзначити, що існує якийсь незримий зв’язок між чудовиськом Василіском, волошками та солов’ями. В основі цієї схожості – уявлення про ненадійність, обман, приховану небезпеку. У народній традиції до солов’їв ставлення суперечливе. З одного боку, їх відносили до «божих», «святих» птахів, високо цінувався їхній спів. З іншого боку, соловей уособлює природне зло: в билинах про Іллю Муромця виступає Соловей-розбійник, а в народній ліриці соловей – ненадійний, несправжній наречений, який приваблює, кружляє голову, але завжди обманює. Іноді спів солов’я називають свистом, а за цим словом – розбійний посвист, крадіжка.
Дівчата в цей день прикрашали стрічками молоду березу, зривали з дерева гілочки і плели з них вінки, які потім кидали на воду. Якщо вінок потонув, то бути нещастю, якщо плаває на поверхні води – до радісних подій.
До цього дня зазвичай зацвітає малина, починається виліт плодожерки, тому селяни на яблуні вішали для шкідників «пастки».
Прикмети та повір’я. Сильний туман і рясні роси – до хорошого урожаю. Якщо під час дощу повіяв північний вітер, то скоро дощ припиниться. Птахи весело співають – на гарну погоду. Якщо з’явилося багато оводів і павуків, то буде відмінний урожай огірків.
Уночі заспівав соловей – до ясної погоди. Чорні кола навколо зірок – до негоди.
Увечері голосно квакають жаби – до літньої сухої погоди. Сон з 3 на 4 червня у точності здійсниться в самий найближчий час
Наталя СИНЯВСЬКА.
Фото: admnkz.info