Особлива скорботна дата для нашої республіки відзначається 19 червня. Від дня, коли почалася Бендерська трагедія, минуло 30 років. Шрами затягнулися, та не втамувався біль. Придністровці пам’ятають жахіття війни.
Усі сили були мобілізовані на захист молодої держави. Виховане величною Перемогою батьків у 45-му, зброю в руки взяло вже покоління 90-х. Щоб подвиги наших героїв не були забуті, всі минулі події закарбовані на папері. У Бендерах презентували нову книгу про 40 трагічних днів і ночей. Вона називається «Відлуння дев’яносто другого», оскільки ввібрала оповідання, нариси та спогади очевидців війни. Вперше опубліковано і понад 70 фотознімків того часу.
Спекотний червень 92-го: впевненість, відчуття безпеки та спокою, тверду опору в житті втратили тисячі сімей. Бендерська трагедія 1992 року стала народною війною всієї молодої республіки. Придністровці різного віку, походження та професій згуртувалися та повстали проти нахабного вторгнення. Уже в перші дні вони довели, що стоятимуть за Батьківщину до останньої краплі крові.
Володимир Перстньов став одним із тисяч свідків кривавого 19 червня. Того дня він працював над новою експозицією в Музеї бойової слави. «Ми працювали дуже захоплено і навіть не догадувалися, що в місті таке діється – почалася війна. Після роботи я пішов центральною вулицею до перехрестя вулиць Комуністична та Леніна, де зібрався народ, а з 9-поверхів-
ки долинали звуки пострілів, точилася інтенсивна стрілянина. Там засів снайпер. Це були перші враження – цікавість поступилася страху, і люди почали розходитися. Закутками я дістався своєї Первомайської вулиці», – пригадав завідувач музею Володимир Перстньов.
Наступного разу він дістався до роботи через кілька днів. «Я вийшов у місто, щоб дізнатися, яка ситуація в музеї. Мене дуже турбувала доля експонатів. У приміщенні обстановка була незвична, адже там завжди панувала тиша, нині ж все заполонили ополченці заводу «Прилад». Я побіг у ліве крило подивитися, що стало з експонатами. На жаль, деякі були вже втрачені», – розповів науковий працівник музейної установи.
Книга «Відлуння дев’яносто другого» вмістила спогади 40 учасників та очевидців війни. Саме стільки днів тривала кровопролитна битва за Бендери. Це два томи надзвичайних історій. Перший – проза та публіцистика, другий – спогади людей. Тираж книги становить 500 екземплярів.
Автор одного з оповідань – Інна Деркс. У 1992-му вона працювала в бібліотеці. Під час війни мати трьох дітей у Тирасполі допомагала пораненим у госпіталі. «Не вистачало людей тоді, всього тиждень війни минув, а вже багато бійців було поранено, і я вирішила, що потрібна їм. Залишилася в лікувальному містечку і місяць була там. Це були мої хлопці, яких я виходжувала, яким допомагала. Годувала їх, перев’язування організовувала, бо це все було прямо в палаті», – поділилася спогадами Інна.
Усі матеріали для збірки «Відлуння дев’яносто другого» збирали бендерські бібліотекарі. Вони особисто слухали спогади очевидців та учасників військових подій і записували їх. Були випадки, коли простріляні щоденники приносили друзі загиблих захисників. Микола Костишин у 90-х працював на заводі «Прилад», був депутатом Верховної Ради. 19 червня
92-го вступив до ополчення. «Тоді кістяк ополчення формували трудові колективи «Шовкового комбінату», заводів «Прилад» і «Молдавкабель». Людей ніхто не неволив, вони були вражені ситуацією, що склалася, виступили на захист свого дому, старих, дітей», – розповів захисник Придністров’я Микола Костишин.
Презентацію видання організували автори-упорядники Ольга Петрова та Муза Гончарова. «Ці спогади через 30 років, що минули від трагічних подій, унікальні та цінні тим, що люди, які колись усе бачили на власні очі або брали участь у них, знайшли в собі сили згадати й розказати, а це їм, повірте, було досить важко і непросто згадувати, але спогади є. Вони увійшли до другого тому збірки. В першому з них зібрана проза придністровських та російських авторів, твори, які раніше публікувалися на сторінках «Літературного Придністров’я», «Історичного альманаху Придністров’я», видавалися в авторських збірниках наших письменників. Такого обсягу інформації дотепер не було, це велика праця», – зазначила Муза Гончарова.
Крім того, був презентований новий фотоальбом «Гроза над Дністром». До нього увійшло понад 70 знімків. До речі, використовували негативи, які 30 років зберігалися у фондах музею Бендерської трагедії. Нині їх цифрували та вперше опублікували.
Варто зазначити, що обидві книги надійдуть до бібліотек шкіл, технікумів та вишів Придністров’я
Ярина ДОБРОВОЛЬСЬКА.
Фото: bendery-ga.org