Минуло 30 років, відтоді як мирні Бендери були розстріляні націоналістами Молдови.
Річницю Бендерської трагедії в республіці відзначили численними актами пам’яті. У заходах брали участь тисячі придністровців, серед них було керівництво республіки на чолі з Главою держави Вадимом Красносельським.
Придністров’я згадує День Бендерської трагедії – біда прийшла 19 червня 1992-го. Через 30 років цей день розпочався з поминальної літургії в усіх храмах республіки. У Преображенському соборі Бендер дзвін ударив 30 разів. Священнослужителі в такий спосіб здійснили благовіст на згадку про загиблих захисників.
З самого ранку на головній площі Визволення зібралися тисячі бендерчан різного віку. Звідти стартувала колона учасників традиційної акції «Дорога пам’яті». Містяни та гості Бендер пройшли з портретами полеглих захисників 92-го до Меморіалу Пам’яті та Скорботи, де відбулося покладання квітів. Пам’ять полеглих героїв також вшанували хвилиною мовчання. У заході взяв участь Президент Вадим Красносельський. «Найстрашніше для розуміння слова «вибачити» – відсутність покаяння. Я з боку Молдови не бачу покаяння за скоєне, це раз. Я не бачу правової оцінки, це два. Тобто ті вбивці, які мордували тут мирних людей, а найголовніше ті, хто посилав їх сюди вбивати мирних людей, не відповіли: ні перед законом, ні перед Господом, я думаю, все-таки дадуть відповідь, рано чи пізно. Молдова досі вшановує окупантів як визволителів єдиної та неподільної, – марення і блеф! Молдова сама зруйнувала єдину державу та послала людей на смерть. У кожної держави є свої герої. У Молдові – це ті, хто вбивав, у нас – ті, хто захищав. Вони вшановують своїх героїв, ми вшановуємо своїх героїв. Кожному своє», – підкреслив Президент Вадим Красносельський.
Меморіальні заходи, присвячені трагічній даті, відбувалися протягом усього дня. Глава держави поклав квіти до підніжжя значущих пам’ятних знаків майже по всьому місту. Важливою зупинкою в низці подій стала Алея Героїв, де відбувся мітинг-реквієм.
Жалобний мітинг організували й біля каплиці, встановленої на вулиці Єчина на честь співробітників органів внутрішніх справ, які загинули 1 квітня 1992 року. Тоді рано-вранці з боку села Протягайлівка до Бендер увійшла бронетехніка Молдови. На перетині вулиць Бендерського повстання, Мічуріна та Совхозної силовики Молдови розстріляли черговий автомобіль придністровської ДАІ.
Тоді під ворожі кулі потрапив і автобус із робітниками бавовнопрядильної фабрики. В ході цієї трагедії на місці загинуло одразу кілька людей, а пізніше від поранень помер капітан міліції Григорій Єчин. «Це люди, які першими прийняли удар на себе і, можна сказати, що саме з цього моменту Бендерський відділ внутрішніх справ сформувався як повноцінна бойова одиниця, покликана захищати місто і жителів від агресії Республіки Молдова», – зазначив міністр внутрішніх справ ПМР Віталій Нягу.
У пам’ятних заходах до 30-ї річниці Бендерської трагедії взяла участь також дружина Президента – Світлана Красносельська. У місті вже існує традиція, яка дає надію на світле майбутнє та віру в те, що республіка житиме. Щороку перша леді Придністров’я відвідує бендерський Центр матері та дитини, щоб привітати молодих мам, які подарували життя новим людям. Світлана Красносельська висловила подяку медичному персоналу, назвавши працю колективу героїчною. Цього року першою на світ 19 червня в Бендерах з’явилася дівчинка, кажуть, що це добрий знак – до миру. Новонароджену назвали Анастасією, що в перекладі з грецької мови означає «повернення до життя». Мати маленької дівчинки впевнена, що Настуся буде рости в добрі. «Усім нам миру, щоб таке більше не повторювалося, наша земля вже натерпілася, досить, нехай Господь оберігає нас усіх!», – підкреслила дружина Президента республіки Світлана Красносельська. З 16 по 19 червня в Бендерському пологовому будинку народилося 14 малюків.
Ще один важливий захід відбувся в цей траурний день. Довгоочікуване відкриття оновленого музею Бендерської трагедії викликало чималий ажіотаж серед придністровців. Першого екскурсійного дня відвідувачів було дуже багато, зокрема й Президент Придністров’я Вадим Красносельський.
Музей Бендерської трагедії в його первісному вигляді був створений у вересні 1997 року. Майже чверть століття його експозицію поповнювали, експонатів ставало все більше, і приміщення закладу все не вміщало. За дорученням Президента цього року будівлю капітально відремонтовано, оновлено меблі, модернізовано обладнання. У розділах виставки представлені документи та речі учасників бойових дій у Бендерах. Перші експонати були зібрані відразу після війни. З нововведень, які з’явилися після реконструкції та модернізації, – мультимедіа. Для перегляду відео передбачені сенсорні екрани. Екскурсії музеєм пізнавальні та цікаві для відвідувачів будь-якого віку. «Дуже важливо, що до 30-річчя Бендерської трагедії ми знайшли сили, кошти, а головне, ініціативних людей, щоб надати музею нового вигляду, зберегти експонати. Я хочу висловити щирі слова вдячності главі держадміністрації м. Бендери, керівнику музею, усім, хто тут працював, за те, що музей оновлений і має перспективу подальшого розвитку. Навіщо це робити? Навіщо потрібна пам’ять? Ви всі є свідками подій, що відбуваються, буквально дня сьогоднішнього. Ми живемо в дуже складні часи серйозних змін. Ми бачимо, які рішення приймає Молдова, як вона намагається спотворити події 1992 року: з героїв зробити окупантів, а зі злочинців – героїв. Я переконаний, що саме такі музеї (а незабаром у Тирасполі з’явиться музейний квартал, де також буде представлена історія війни 1992 року) пожвавлюють пам’ять, змушують пам’ятати. А ті, хто не пам’ятає, хто не знав тих подій, не був їх учасником, молоді люди мають дивитися та знати своє минуле. Знання свого минулого формує можливість мати майбутнє», – зазначив у своєму зверненні Президент республіки Вадим Красносельський.
На цьому участь Глави держави в жалобних заходах не закінчилася. Лідер Придністров’я став учасником уже традиційної регати пам’яті на честь загиблих веслярів-захисників Придністров’я. Вихованці бендерської школи веслування, майстри спорту та чемпіони Радянського Союзу – Андрій Бунін та Юрій Гладков загинули в БМП-1, яку увічнили на Меморіалі Пам’яті та Скорботи. А В’ячеслав Мальчуков був у лавах Чорноморського козацького війська, його викрали спецслужби Молдови, замучили й таємно поховали в Кишиневі. Упродовж року його вважали зниклим без вісти, а у квітні 93-го тіло перепоховали на Алеї Слави в Бендерах. На воду спустилися сотні спортсменів, і разом з ними – Президент Вадим Красносельський.
О 16:45 у містах і районах Придністров’я пролунали сирени – сповістили хвилину мовчання. Саме в цей час 30 років тому пролунали перші постріли в Бендерах. Через десятки років знову завмирає вся країна – на згадку про тих, хто подарував нам мир та свободу
Леся ПОТОЦЬКА.
Фото прес-служби Президента.