Вона веде у світ живий та розмаїтий

Ми часто вимовляємо слово «учитель», не замислюючись, яку величезну роль відіграє ця людина в нашому житті. Багато хто погодиться з тим, що вчитель – це не просто професія, а місія, адже всіх нас багато в чому сформувала школа, насамперед наші педагоги.

Учитель географії та біології вищої кваліфікаційної категорії МОЗ «Дубоссарська російська середня загальноосвітня школа № 5» Оксана Робул з дитинства мріяла працювати в школі. Народилася вона 23 березня 1978 року. З 2000 по 2005 рік навчалася на природничо-географічному факультеті держуніверситету імені Т. Г. Шевченка, де здобула спеціальність «учитель географії». За словами Оксани, першим місцем її роботи стала гімназія в Дубоссарах. «З 2007 року я працюю в школі № 5. Спочатку викладала лише географію. У 2013 році закінчила курси в ДОУ ДПО «Інститут розвитку освіти та підвищення кваліфікації», і почала викладати ще й біологію», – розповіла викладач.

За словами Оксани Миколаївни, зв’язок географії з біологією, мабуть, найбільш очевидний. Обидві науки вивчають природу. Тільки біологія концентрує свою увагу на живих організмах (рослинах, тваринах, грибах та мікроорганізмах), а географія –на гірських породах, річках, озерах, кліматі тощо).
Учитель розповіла, що географія – це предмет, який дає можливість учням вивчати не тільки навколишній світ, а й розвивати свій творчий потенціал – внутрішні можливості. Вона вважає, що у кожної дитини є здібності й таланти, а завдання педагога – ненав’язливо й уміло керувати її діяльністю.

Оксана Робул завжди з великим ентузіазмом чекає зустрічей з дітьми. «У своїх учнях я найбільше ціную порядність, відповідальність, дисциплінованість і доброту. Найбільша нагорода для мене – це коли мої випускники приводять до мене своїх дітей з метою записати їх саме у мій клас», – зазначила вчителька.
Педагог упевнена, що кожний учитель повинен бути класним керівником. У її практиці було вже три випуски. Минулого навчального року вона була класним керівником у 5-му класі. «Дитина – факел, що горить! Від учителя залежить, згасне він чи горітиме все яскравіше та яскравіше. Класний керівник допомагає підтримувати його», – зазначила Оксана Миколаївна.

Учні педагога є постійними переможцями олімпіад з географії та біології. Оксана Робул пишається тим, що деякі з її випускників теж стали вчителями. Справжнім джерелом натхнення у своїй педагогічній діяльності вона вважає свою участь у Міжнародному Пушкінському конкурсі для педагогів-русистів. «На початку вересня 2018 року мені разом з іншими лауреатами вдалося побувати в Москві. Для багатьох учителів це є та сонячна енергія, яка дає силу на багато років наперед», – сказала педагог-дослідник.
Учителька дубоссарської школи ще й надзвичайно творча натура. Вона захоплюється російською мовою та літературою, також сама пише вірші. Педагог помічає навколо все прекрасне і залучає до цього розмаїтого світу своїх учнів. У кабінеті біології на спеціально облаштованих столиках можна побачити виготовлені нею та її учнями вироби з природних і підручних матеріалів. Так вона розвиває в дітей фантазію та смак до мистецтва, пояснюючи, що нині багато відомих художників і скульпторів створюють справжні шедеври з вторинної сировини.
Цінує вчителя і керівництво школи. За словами директора Валентини Сливинської, Оксана Миколаївна є гідним прикладом щасливої жінки та успішного фахівця, талановитого педагога.
Рідні люди в усьому її підтримують. «Чоловік Валентин та донька Анна – завжди поруч зі мною. Аня навчається в школі, де я працюю. У майбутньому вона планує стати стоматологом», – розповіла вчителька.

Оксана Робул вдячна долі за те, що може займатися улюбленою справою: «У мене ніколи не виникало думок шукати щось інше. Мені подобається знайомити школярів з мальовничою природою Придністров’я. Завдяки педагогічній діяльності, я змогла реалізувати себе як люди-
на. Усі професії, безперечно, важливі й потрібні, але вчитель – це така спеціальність, суть якої полягає в допомозі дітям стати справжніми людьми, грамотними, освіченими. Багато в чому від учителів залежить їхня доля й погляд на життя. Хтось із них дає учням знання, а хтось – крила. Приємно усвідомлювати всю важливість і значущість цієї праці, радісно бачити, яких висот досягли твої учні»

Олександр ЗАЙЧУК.