У столиці Придністров’я 15 червня відбулися пам’ятні заходи, присвячені вшануванню пам’яті священномученика Миколи (Виноградова).
Архієпископ Тираспольський та Дубоссарський Сава звершив Божественну літургію у кафедральному соборі Різдва Христового. Після закінчення богослужіння з образом священномученика Миколи відбувся урочистий хресний хід від кафедрального собору до храму новомучеників та сповідників Церкви Руської в Тирасполі.
Високопреосвященніший Владика Сава прочитав молитву новомученикам і сповідникам Церкви Руської, після чого окропив усіх присутніх святою водою та звернувся до них з архіпастирським словом.
Поблизу храму, біля порохового погребу бастіону «Святий Володимир» Тираспольської фортеці, Архієпископ Сава відслужив літію. Там у 1937-1938 роках поховано велику кількість жертв політичних репресій, зокрема й священнослужителів придністровських храмів та мирян із їхньої пастви.
За словами директора Центру дослідження духовної та культурно-історичної спадщини Придністров’я Миколи Димченка, Микола Васильович Виноградов народився в сім’ї священнослужителя Василя Виноградова та його дружини Єлисавети в 1868 році у м. Тирасполі Херсонської губернії. «Закінчивши церковно-парафіяльну школу, юний Микола, з благословення преосвященного Павла (Лебедєва), єпископа Кишинівського та Хотинського, вступив у 1878 р. до Кишинівського духовного училища. У 1883 р. він закінчив його і, діставши підтримку сім’ї, продовжив навчання в духовній семінарії. У 1890 році Микола Виноградов прийняв церковний сан ієрея. З 1891 р. по 1912 р. він служив у приходах Тираспольського та Єлисаветградського повітів Херсонської губернії», – розповів Микола Димченко.
У 1912 році Микола Виноградов був переведений до Єлисаветграда, де його призначили настоятелем Петропавлівського цвинтарного храму.
У липні 1917 року отця Миколу затвердили благочинним Єлисаветградського округу. Історичні джерела свідчать, що Микола Виноградов був освіченою людиною. Він мав величезний авторитет не тільки в місті, а й на всій території нинішньої Кіровоградської області. Багато священиків із сіл приїжджали до нього радитися з різних питань, оскільки їм імпонували життєвий досвід і доброзичливість благочинного.
Микола Димченко розповів, що в січні 1931 року в Наркомат внутрішніх справ на протоієрея Миколу надійшов анонімний наклеп. Його звинувачували в тому, що він нібито займається контрреволюційною діяльністю та агітує проти радянської влади.
У день пам’яті преподобного Серафима Соровського, 15 січня 1931 р., отця Миколу заарештували й кинули у в’язницю Зинов’євська (Єлисаветграда). Звідти він уже не вийшов. У грудні 1931 р. після чергових жорстоких тортур, катувань та внаслідок нелюдських умов життя батюшка помер.
У 1932 році тіло протоієрея Миколи викупили парафіяни Петропавлівської церкви й таємно поховали на одному з кладовищ Єлисаветграда.
На могилі протоієрея Миколи Виноградова встановили дерев’яний хрест, починаючи з 1997 року там традиційно служать панахиди за участю священиків міських церков.
15 червня 2018 року останки протоієрея Миколи Виноградова перенесли до Свято-Єлисаветинського чоловічого монастиря м. Кропивницького (Єлисаветграда).
Священний синод Української православної церкви 17 серпня 2021 року ухвалив рішення про зарахування протоієрея Миколи Виноградова до лику місцевошанованих святих Кіровоградської єпархії.
У кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці 6 лютого 2022 р. був звершений чин канонізації священномученика Миколи Виноградова, пресвітера Єлисаветградського
Олександр ЗАЙЧУК.
Фото: IA «Новости Приднестровья».