Історії про любов і не тільки
У всі часи сім’я, шлюб та діти завжди були на першому місці. Це своєрідна святиня кожної людини. Але, як відомо, важко створити міцний союз без любові, а ще важче зберегти його, адже для цього у родині мають панувати вірність та довіра.
Саме для того, щоб посилити віру людей в необхідність зміцнення сімейних уз, було створено свято – День сім’ї, любові та вірності.
Щороку 8 липня заведено вітати всіх членів родини та бажати їм сімейного затишку, щастя та благополуччя.
Придністров’я широко відзначає цю подію. Відбуваються культурні заходи, концерти, та найважливіше з усього – ушановування подружніх пар, які прожили довге спільне життя, зумівши зберегти теплі стосунки. Прикладом для молодих можуть стати розповіді про столичні сімейні пари, які відзначили піввікові ювілеї.
Сімейне життя – це своєрідна школа, в якій чоловік і дружина вчаться турбуватися одне про одного, про дітей та їхнє виховання.
Проживаючи разом в одному домі, комусь із подружжя час від часу доводиться неминуче відрікатися від своїх егоїстичних забаганок, однак це не збіднює, а збагачує добротою, справедливістю, ніжністю. Звичайно, йдеться про таку сім’ю, в якій і чоловік, і жінка хочуть зберегти свої стосунки, а не бігти до ЗАГСу розлучатися у разі виникнення перших труднощів.
Степан Миколайович Іванов та Лідія Федорівна Бабей зустрілися в Тирасполі. Він родом із Теленештського району МРСР, вона – з Суворовського.
За плечима Степана була робота водієм у Тюменській області, де він був на заробітках. Проте його весь час манила батьківщина. Чоловікові пощастило – його прийняли на меблеву фабрику в Тирасполі, куди він приїхав у 1970 році. В цей же самий час, після закінчення політехнічного інституту, на меблеву фабрику № 5 направили й молодого спеціаліста Лідію Бабей, де вона застосувала свої знання у відділі праці та заробітної плати. Цьому підприємству вона віддала 30 років. Коли пішла на пенсію, продовжила працювати бухгалтером в ОРТК, венерологічному диспансері, а трудовий шлях жінка завершила головбухом Міністерства просвіти ПМР.
Степан і Лідія покохали одне одного. Разом відвідували театри, бували на всіх концертах зірок радянської естради, які гастролювали в ті роки по містах Радянської Молдавії. Полюбляли відпочинок на Чорному морі, а Лідія –плавання в басейні, якому і тепер присвячує своє дозвілля.
Крім того, що Степан працьовитий, він має веселу вдачу, грає на баяні, співає, завжди є душею компанії. Подружжя усвідомило, що особисте щастя неможливе без щастя свого коханого. Таку настанову передали й своєму синові.
Проживши в мирі та злагоді піввіку, жінка зробила висновок, що гармонійна сім’я не виникає сама собою, для її створення необхідна взаємна повага. «Треба вміти пробачати, не носити в собі зла та образ. Я відчуваю, що тепер, після 50 років спільного життя, ми з чоловіком стали одним цілим, як один живий організм», – признається Лідія Федорівна. Її підтримує Степан Миколайович. «У моєму серці, крім любові, живе велика вдячність за те щастя, яке моя Ліда подарувала мені колись, погодившись стати моєю дружиною. Через піввіку ми цінуємо одне одного ще більше, ніж на початку спільного життя», – запевняє він, міцно обіймаючи свою вірну подругу
Аліса КОХАНОВА.
Степан Іванов та Лідія Бабей, фото з сімейного архіву.