Невичерпні можливості у вихованні в учнів людяності, шляхетності, милосердя закладені в роботі над творами-роздумами на морально-етичну тематику. На таких уроках вони вчаться помічати доброту, жертовність, громадянську мужність, а також ділитися щедрістю душі, шанувати батьків, рідний дім, любити рідну мову, пісню, знати свій родовід.
Мета таких уроків – формувати навички самостійно добирати матеріал на задану тему; розвивати усне зв’язне мовлення та виразне читання художніх творів; виховувати шанобливе ставлення до людей, зокрема до батька й матері.
Художня література теж виховує почуття обов’язку перед батьками та високі естетичні смаки. Учитель має повною мірою використати ці можливості мистецтва слова для розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках мови та літератури.
На підготовчому етапі написання твору-роздуму слід провести словникову роботу і розкрити лексичне значення слів «мораль» та «етика».
Мораль – це система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, певної спільності, суспільства в цілому.
Термін «етика» для позначення вчення про моральність уперше застосував Аристотель. Головну увагу етика надає обґрунтуванню доброчесної поведінки людини та причин, чому слід дотримуватися саме її. Основні категорії етики – добро і зло, обов’язок, совість, честь, гідність, гуманність, відповідальність тощо.
Підготовка до написання твору-роздуму про шанобливе ставлення до батьків
Майже три з половиною тисячі років тому пророк Мойсей дістав від Бога на горі Синай кам’яні таблиці. На них були висічені слова, які стали четвертою Божою заповіддю: «Шануй батька й матір твоїх, щоб тобі добре було і щоб довго ти прожив на землі».
Шанування батьків – один із найсвятіших обов’язків дітей. Батько й матір – найрідніші та найближчі кожному з нас люди. З них починається родина, що є святинею людського духу, хранителькою благородних почуттів: любові, вірності, синівської та дочірньої вдячності. Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані в музичних творах, прославлені в казках, легендах, прислів’ях та приказках.
Прислів’я про батьків
1. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
2. Добрі діти батькам – вінець, а злі діти – батькам кінець.
3. Яка сім’я, такий і я.
4. За науку цілуй батька й матір у руку.
5. Який дуб – такий тин, який батько – такий син.
6. Який кущ – така калина, яка мати – така й дитина.
7. Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
Вправа «Ти – філософ»: складіть роздум (розгорнутий: теза – аргумент, приклад – висновок; стягнений: теза – аргумент), узявши за тези прислів’я.
Дев’ятикласники вже добре знають, що твір-роздум – це текст, в якому в логічній послідовності викладені думки, міркування, висновки. Як правило, наступні після певної думки (тези) речення є обґрунтуванням та поясненням (аргументами). Роздум виражається в приєднуваних конструкціях.
Зрозуміло, що в основу роздумів на морально-етичну тему буде покладене з’ясування проблеми моралі. Наприклад, про роль жінки-матері в житті кожної людини. Образ неньки – розсудливої, доброї, лагідної, хазяйновитої – один із центральних у художній літературі, як в українській так і придністровській та російській. Дев’ятикласники читали багато творів, передбачених програмою, уроками позакласного читання та просто за покликом душі. Нехай вони пригадають уже відомі їм назви оповідань, повістей, романів, віршів, зокрема придністровських авторів, в яких відображені родинні стосунки: взаємини між батьками й дітьми, старшими родичами. (Галина Васютинська «Мамина спадщина», «Солом’яна лялька», «Ненько рідна», «Чекання»; Володимир Поята «Серце материнське», «У Святвечір»; Надія Делімарська «Ви берегиня, мамо»; Віталій Сайнчин «Спомин»).
Вправа «Поетична хвилинка»: запишіть у зошит рядки або словосполучення, які найбільше вразили, схвилювали вас.
Мамина спадщина
Ненька мені в спадщину лишила
Доброзичливість, душі тепло,
Сірі очі та волосся біле, –
Вже його снігами замело.
До старих – увагу і пошану,
До малечі – ласку і любов;
Підійматись до роботи рано,
Не лінитись, щоб заграла кров.
Не гнівитись дуже на недолю,
І на зло добром відповідать.
Треба наполегливість і волю
Для мети високої зібрать.
Не завжди людині світить сонце,
Набіжать хмарки і дощ крутий,
Але незабаром у віконце
Знов засяє промінь золотий.
Виправдаю сподівання мами,
З рівної дороги не зверну.
У душі я збережу з роками
Юності далекої весну.
Галина Васютинська
Багато доріг манить нас у житті, та тільки шлях, який веде до рідного дому, забувати не можна, бо в тій батьківській оселі – корінь нашого роду, неперервна нитка життя, свята мамина пісня… Рідна домівка, рідне гніздо, берегиня – так у народі називають батьківську хату, особливо дороге місце для людини.
Варто згадати й про твір Василя Скуратівського «Берегиня». Звернімося до нього, зосередивши свою увагу на визначенні слова «берегиня».
Вправа «Коло думок»: визначте стиль прочитаного уривку. Свою думку аргументуйте. Про яке з етичних почуттів (совість, обов’язок, честь, гуманність, милосердя, гідність, відповідальність тощо) дав нам уявлення автор?
Дивлюсь у теплі неньчині очі, в яких, здається, одсвічується вся блакить рідної землі, і запитую: «Мамо, а що означає «берегиня»?»
«Берегиня, любий мій синочку, – відказує вона, – це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків і дідів, чим збагатились і освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, згодою чи суперечками, добрим словом, спогадом у цій хаті, – все це, щоб ти знав, і є берегиня».
Саме там мати розповідала своїй дитині про найдорожче для їхньої родини, вчила добра, щирості, працьовитості, поваги до старших, любові до рідної землі. Дорогими речами мають стати для кожного з нас ті домашні обереги, які є в кожній сім’ї. Це може бути рушник, вишитий бабусею, іграшка, виготовлена руками дідуся тощо.
Чи не справжніми домашніми оберегами для кожного з нас мають бути портрети наших батьків, інших членів родини? Скільки матерів не дочекалися своїх чоловіків, синів, дочок із фронтів Великої Вітчизняної війни й бережуть їхні портрети як священну пам’ять.
Образ батька теж неодноразово змальований у літературі. Ким для кожного з нас є батько? Батько – захисник, годувальник. Його любов, згідно з народною мораллю, стримана, врівноважена і безмежна. Прикладом може бути біблійна легенда «Про блудного сина».
Батьки та діти, діти й батьки… Усе це об’єднується назвою – рід, а рід до роду з’єднується в повноводну річку – наш народ. Якщо міцна родина – буде славна країна.
Вправа «Дерево мудрості»: прикрасьте «Дерево мудрості» аркушами з роздумами про те, що ви можете зробити, щоб ваші батьки були щасливими.
Тема батьків і дітей ніколи не втратить своєї актуальності. Кожен із нас повинен виховувати в собі благородне почуття пошани й любові до своїх батьків, турботливе ставлення до них.
Чи завжди ми усвідомлюємо це? Можливо, ці уроки допоможуть деяким учням змінити своє ставлення до батьків, дехто не буде соромитися проявляти свою любов до них, посильно допомагатиме в подоланні та розв’язанні сімейних проблем.
Вправа «Подискутуймо»: організуйте дискусію на тему: «Чи потрібно виконувати родинні обов’язки?» (Можна порушувати питання про сім’ю, професійні та домашні обов’язки членів сім’ї, улюблені заняття, про традиційну повагу до старших).
Після обговорення проблемних питань і ситуацій учні будуть емоційно готові до написання власного твору-роздуму на одну з таких тем:
1. «Шануй батька й матір своїх»;
2. «Мамині руки»;
3. «Батьківська сила і ласка»;
4. «Моя родина».
Свої думки учні повинні викладати в логічній послідовності. Для цього необхідно скласти план майбутнього твору. Колективну роботу в класі слід організувати за схемою: вступ – основна частина – висновок.
Керуючись планом, учитель проводить з дітьми бесіду, добираючи до кожного пункту найважливіші для вираження думки слова та словосполучення.
Учні роблять у блокноті стислі замітки, продумують, як краще об’єднати одну частину з іншою, підшукують варіанти вступу та висновку свого твору. На цьому етапі доцільно нагадати дітям, що частини тексту поєднуються між собою засобами міжфразового зв’язку, до яких належать:
– особові займенники третьої особи та вказівні, що вказують на зміст попереднього речення;
– синонімічні назви до вживаних у попередніх реченнях слів;
– єдність видових та часових форм дієслів-присудків у сполучуваних реченнях;
– обставинні слова, найчастіше зі значенням місця і часу.
Учитель повинен застерегти учнів від вживання жаргонних, вульгарних слів і висловів, необґрунтованих повторень, зайвих слів. Дати певні рекомендації щодо побудови речення, вислову, фрази.
Нагадати, що виразності й образності мовлення можна досягти завдяки вмілому використанню багатозначних синонімічних слів, фразеологічних сполучень, прикметникових, дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, художніх засобів, таких як: епітети, порівняння, метафори тощо.
Уривок із твору Анастасії Косановської, учениці Рибницької гімназії № 1:
«…Зовсім скоро в моєму житті почнеться абсолютно новий етап – доросле життя. Мені доведеться залишити рідну домівку і стати самостійною людиною. Та я відчуваю, що готова до таких кардинальних змін.
Мама навчила мене не тільки старанно вчитися, готувати прості страви й розпоряджатися грошима. Вона навчила мене бути відповідальною і чуйною, вірити у свій успіх, виховала мене доброзичливою і уважною до дрібниць людиною. Ненька передала мені багаж знань і мудрості, з яким буде набагато легше досягти успіху в житті. Вона подарувала мені крила і коріння. Крила, щоб я високо злетіла, а коріння, щоб мені завжди було куди повернутися.
Я щиро дякую тобі, матусенько, за все це!»
Отже, розуміння необхідності таких відносин у родині ми й повинні виховувати на уроках розвитку зв’язного мовлення.
ПАМ’ЯТКА
Як складати твори на морально-етичну тему в публіцистичному стилі
1. Продумайте тему твору та його зміст.
2. Опрацюйте необхідну літературу.
3. Визначте основну думку твору.
4. Продумайте послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).
5. Самостійно складіть план висловлювання.
6. Виберіть стиль викладу.
7. Під час написання твору дбайте про розкриття теми.
8. Будьте уважними до вживання мовних засобів у творі.
9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.
10. Складіть твір спочатку подумки, а потім – у писемній формі.
Робота вчителя на уроці сприяє збагаченню словникового запасу учнів, розумінню проблеми, надає впевненості під час написання твору. Порушена тема є однією з актуальних на сьогодні, бо кожна дитина потребує постійного підтвердження любові до себе. Саме це почуття вселяє в неї відчуття захищеності. Батьки ж, у свою чергу, потребують поваги до себе з боку дітей, взаєморозуміння, турботи, доброзичливості.
Галина КРИЖАНIВСЬКА.