Прізвище розвідниці штабу 2-го Українського фронту, радистки Козлової (Захарової) Надії Герасимівни, героїні нашого нарису, є серед трьох жіночих імен, які прикрашають список почесних громадян Рибниці. 4 серпня їй виповнилося б 100 років від дня народження.
Доля Надії Герасимівни Козлової (під час ВВВ іще Наді Захарової) тісно поєднана з історією визволення міста Рибниці від німецько-румунських фашистських окупантів. У березні 1944 року розвідників Надю Захаровуа та лейтенанта Червоної Армії Максима Рибака закинули до Рибницького району парашутним десантом для виконання особливого завдання.
Вони зв’язалися з підпільниками, завдяки їхній допомозі, проникли в місто, перевезли з місця десантування радіостанцію і розгорнули свою діяльність. Розвідники сумлінно збирали необхідні командуванню фронту оперативні дані про пересування і плани противника. Багато цінної інформації надійшло до штабу фронту від агентів «Рижик» та «Путієць».
З нагоди святкування 30-річчя від дня визволення міста Рибниці, 27 березня 1974 року, Надію Герасимівну запросили на урочистості. Її удостоїли високого звання «Почесний громадянин міста Рибниці» та вручили посвідчення про пам’ятну подію.
Під час свого візиту до Рибниці Надія Герасимівна дала інтерв’ю кореспонденту газети «Ленинское знамя», в якому поділилася спогадами про далекі дні та події: «Для виконання особливого завдання в березні 1944 року мене та Максима Рибака літаком закинули в Рибницький район. Прийняти нас мала б воронківська земля, однак приземлилися ми в зовсім іншому місці, в лісі. Коли зайшли в перше ж село, то дізналися, що потрапили в Красні Окни Української РСР…»
Розвідники вирішили йти до рідного села Максима, яке називалося Запорожець і розташовувалося за 40 кілометрів від місця їхнього приземлення. Для конспірації Надії довелося зняти армійські чоботи та перезутися. Проте туфлі, які їй вдалося дістати, були малі, й увесь шлях вона пройшла в шкарпетках.
Коли вони прибули до с. Запорожець, виявилося, що Надія обморозила ноги. Пізніше за великий хабар, завдяки допомозі шефа Воронківського жандармського поста, їм вдалося зробити собі документи й продовжити виконувати завдання. Багато незгод іще довелося пережити розвідникам, доки радянські війська звільнили Рибницю.
Ветеран Великої Вітчизняної війни Надія Козлова протягом багатьох років підтримувала зв’язок із Рибницьким музеєм, про що свідчать листи, фотографії та інші документи.
У музеї Бойової слави міста досі зберігається унікальний експонат – механічна друкарська машинка «Olympia Progress», якою розвідники штабу 2-го Українського фронту користувалися під час своєї бойової розвідувальної операції
Сергій МИНАЄВ.
Фото з вiдкритих джерел.