Активній учасниці революційного руху в Бессарабії Тамарі Яківні Кручок
15 серпня 2022 року виповнилося б 125 років від дня народження.
Роки боротьби за Радянську владу залишили в історії Бендер чимало відомих імен. Одне з них – Тамара Кручок, яка народилася в Кишиневі 15 серпня 1897 року в сім’ї ключника. Здобула 3-класну освіту в Кишинівській професійній школі, в якій старші подруги познайомили її з революційною літературою, а вже в 1916 році вона долучилася до революційного руху кишинівських робітників.
Незабаром дівчина стала членом Комуністичної партії. Вона цілком віддавалася революційній боротьбі, проводила велику просвітницьку роботу серед селян свого і сусідніх сіл, створювала там партійні групи.
Коли Велика Жовтнева соціалістична революція проголосила свої головні завоювання, Тамарі Кручок ледве виповнилося 20. Декрети Радянської влади про землю, мир і загальну рівність давали надію на щасливе життя, та, на жаль, у нашому краї почалася військова інтервенція: Бендери захопили війська королівської Румунії, буржуазний лад якої проголошував диктатуру і гніт. Сама з багатодітної сім’ї, Тамара з дитинства пізнала несправедливість такого панування.
Під час окупації Бессарабії в 1918 році, щоб уберегти Тамару від арешту, партія направила її на підпільну роботу в Кишинів. Недалеко від залізничного вокзалу на дров’яному складі «Фарбувальник і Фукельман» працював дідусь Тамари. Дівчині виділили маленьку комірчину. Після наведення порядку там проводилися засідання Кишинівського обласного ревкому, членом якого вона була.
Навесні 1919 року в більшості міст Бессарабії почалися масові арешти, зокрема й у Бендерах. Поліція викрила багато організацій, зв’язок із ними був порушений. Відновити його доручили Тамарі. Дорогою її разом із групою товаришів заарештували, а в Кишиневі після слідства включили в так званий процес «108». Під час розслідування дівчина зазнала страшних тортур, але трималася стійко і ні в чому не зізнавалася. Її 29 серпня 1919 року засудили до 10 років каторжних робіт.
Загальний страйк у Румунії змусив Румунську сигуранцу (таємну поліцію в Королівстві Румунія) звільнити частину ув’язнених. Узимку 1920-го після 19 місяців каторги Тамара Кручок з товаришами опинилася на волі. Дівчина знову працювала в підпільній організації з іще більшим ентузіазмом, а 23 серпня була заарештована. Вночі, коли в двері постукала сигуранца, вона встигла попередити товаришів: зняла з вікна вовняну хустку, умовний сигнал про провал.
Після жорстоких тортур Тамара наприкінці серпня потрапила в камеру жіночого корпусу Кишинівської в’язниці. Вона мала загальну повагу серед ув’язнених товаришів і була обрана в керівну трійку тюремної партійної організації.
Одного разу політв’язень «Кирилов» не витримав побоїв і тортур. Він назвав керівну трійку: Тамару Кручок, Йолика Когана, Бориса Шихтмана. Переконавшись, що ніякі тортури не змусять їх говорити, поліцаї вирішили всіх трьох розстріляти. У ніч з 4 на 5 грудня їх вивезли з в’язниці в бендерську сигуранцу. Поліцейські в темряві повели їх під конвоєм до вітряного млина, вишикували вздовж стіни православного кладовища і розстріляли впритул.
Вранці, щоб приховати сліди вбивства, сигуранца розпустила чутки про те, що на березі Дністра були знайдені вбиті контрабандисти. Сліди вбивства ліквідували, а вбитих революціонерів поховали в братській могилі. Так обірвалося життя відважних борців за владу Рад. Смерть цих людей стала потужним поштовхом до подальшої визвольної боротьби в нашім краї.
Тамара гаряче вірила, що Бессарабія буде радянською, за це вона, не замислюючись, віддала своє життя. Нині в Бендерах на вул. Т. Кручок, 17 розташована школа № 15, яка теж з гордістю носить ім’я Тамари Кручок. Навпроти школи стоїть пам’ятник молодій революціонерці
Роман ПЕТРИКIВ.