«Вважається, що головними причинами стати письменником є такі мотиви, як: «потрібні гроші», «хочу сказати щось важливе», «не знаю, куди себе подіти довгими зимовими вечорами». Повинен сказати, що жодна з цих причин прямого відношення до мене не має. Любов до книги та особлива уважність до всього того, що навколо відбувається, можливо, аналітичний склад розуму якоюсь мірою заповнили мене настільки, що настав час поділитися накопиченим з іншими. Саме бажання поділитися вважаю головною причиною свого «приходу» в літературу. Напевно, це не зовсім добре для мене, але по-іншому я не міг», – так просто і переконливо сказав наш знаменитий земляк Василь Гурковський в одному зі своїх численних інтерв’ю.
Минулого тижня Василь Андрійович відзначив свій 82-й день народження. Редакція нашої газети вважає за необхідне познайомити наших читачів, особливо молодшого віку, з цією дивовижною людиною. Наш герой – кандидат економічних наук, професор, економіст-аграрник, який більш ніж півстоліття віддав сільському життю, а також становленню і розвитку сільського господарства в республіці.
Василь Гурковський пройшов усі сходинки професійного зростання в аграрному секторі: від механізатора до заступника міністра сільського господарства ПМР. Він – заслужений працівник сільського господарства республіки, а також автор концепції реформування і програми розвитку аграрного сектора ПМР. Займаючись науковими дослідженнями, багато років працював у ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Йому присвоєно звання «Відмінник народної освіти». Крім того, він ще і громадський діяч, один з організаторів відродження Чорноморського козацького війська, перший кошовий отаман ЧКВ, козацький полковник.
Які життєві шляхи привели його до цього? Василь Гурковський народився і виріс у Слободзеї. Він є прямим нащадком козаків-запорожців, що оселилися в Подністров’ї наприкінці XVIII століття. Почав працювати з 14 літ. П’ять років трудився на машинно-тракторній станції трактористом, комбайнером, водієм. Наступних 5 років служив у лавах Радянської Армії. Після демобілізації вирішив присвятити своє життя економіці сільського господарства.
Тривалий час керував економічними службами колгоспу в Казахстані та рідного Слободзейського району. Шість років віддав наукововиробничому об’єднанню «Дністер», чотири роки працював у Міністерстві сільського господарства ПМР. Упродовж одного скликання (5 років) був депутатом Верховної Ради ПМР, очолював профільний Комітет з питань АПК.
Василь Андрійович – багатогранна талановита особистість: член Спілки письменників Придністров’я і Міжнародного співтовариства письменницьких спілок (м. Москва); член об’єднання композиторів і поетів-піснярів Підмосков’я, публіцист, поет-пісняр, письменник, автор 18 книг і понад 100 різнопланових пісень, автор музики до своїх пісень, їх виконавець. Важко уявити будь-яку галузь нашого суспільного життя, якої не торкнулося б його творче перо. Вся його літературна діяльність пронизана великою щирою любов’ю до рідного краю і людей, що живуть на нашій землі.
Автор не тільки пише, говорить і співає про вічні цінності, такі, як сім’я і родина, а й сам бере активну участь у цьому процесі. Зі своєю дружиною, Ніною Іванівною, вони щасливо прожили разом понад півстоліття. Василь Андрійович має ще один неоціненний талант – бути турботливим і люблячим чоловіком, батьком, дідусем і прадідусем. Подружжя Гурковських виховало трьох дітей, а тепер допомагає їм та онукам піднімати правнуків.
Велика сім’я надихала нашого героя на написання творів ліричного циклу: про кохання, відданість, вірність і філософське осмислення життя. Його дивовижна книга «Академія життя»
нині набула воістину світової популярності. Видана подарунковим накладом у 500 примірників і викладена в мережі інтернет на персональному сайті Василя Гурковського, вона вже завантажена читачами з більш ніж 20 країн світу. В середньому цією книгою обсягом у тисячу сторінок щодня користуються до десяти разів.
Не менш популярні й пісні Василя Андрійовича, які звучали по центральному російському телебаченню, а також і в Колонному палаці з’їздів у Москві. Прекрасно виконують їх і в Придністров’ї: вони стали справжніми хітами народних хорових колективів. Вийшло вже кілька збірок пісень Василя Андрійовича Гурковського. До 70-річчя автора випустили ювілейний збірник «20 років – 20 пісень».
За свою активну і плідну діяльність Василь Гурковський нагороджений більш ніж двадцятьма орденами й медалями, зокрема СРСР, ПМР, а також козацьких союзів РФ, Придністров’я та України. «Святе місце порожнім не буває – це правда, – написав він у своїй книзі «Краплі з океану життя». – Я завжди пам’ятаю, відчуваю і радію, що на Землі є таке місце, де добре за всіма параметрами. Не холодно і не жарко, не сухо і не сиро. Де можна харчуватися справжніми продуктами, овочами та фруктами без надлишкових нітратів, справжнім м’ясом, справжньою рибою та яйцем, а не білковими сурогатами, якими давляться наші «друзі» закордонні».
Можливо, наші діти й онуки дочекаються того часу, коли рідна нам річка Дністер стане голов-
ним проспектом нашого регіону. І на всьому її протязі по нашій землі! Очищена, облагороджена, осяяна рекламними вогнями, з десятками найкрасивіших пристаней на обох берегах, з торговими центрами, усілякими розважальними закладами та просто прекрасними куточками природи.
Рай для туристів! Хіба хтось цього не бажає?!»
Многії літа Вам, Василю Андрійовичу!
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото з вiдкритих джерел.