У Комраті, столиці автономно-територіального утворення Гагауз Єрі, як і у всіх населених пунктах автономії, 19 серпня відбулося святкування 32-ї річниці з дня проголошення Гагаузької Республіки. В урочистостях поряд з керівництвом регіону та ветеранами подій початку 90-х взяли участь і почесні високоповажні гості.
Усі офіційні джерела Гагаузії висвітлювали цей захід.
У пам’ятний для всього населення республіки день у Будинку-музеї Степана Топала відкрили зал особистих речей Президента Гагаузької Республіки. Захід продовжився на Алеї Слави: депутати Народних Зборів поклали квіти до меморіальної плити видатним діячам гагаузького народу, потім відбувся хід пам’яті учасників історичних подій.
У міському Палаці культури провели урочисте засідання Народних Зборів Гагаузії, на якому спікер Дмитро Константинов підкреслив історичну роль народних рухів «Гагауз Халки», «Ватан», «Міллет Санжіси», «Бірлік» у становленні республіки. Також він подякував ветеранам тих подій і підкреслив, що дата 19 серпня 1990 року вже увійшла в історію як початок нового етапу відродження гагаузького народу.
«У далекому 90-му році, коли процес розпаду СРСР був у розпалі, гагаузький народ відважно заявив на весь світ про створення своєї держави. І після довгих переговорних процесів з центральною владою 19 серпня 1990 року одностайно затвердили «Декларацію про свободу і незалежність гагаузького народу від Молдавської РСР». Саме в той день був закладений фундамент нинішньої Гагаузії. Завдяки цьому ми зберегли нашу мову і культуру, а нині реалізовуємо регіональні економічні та соціальні програми, зміцнюємо зв’язки з міжнародними партнерами», – підсумував голова законодавчого органу і побажав жителям автономії здоров’я, миру, спокою та єдності у відстоюванні інтересів територіального утворення.
Привітала присутніх зі святом і башкан Гагаузії Ірина Влах, яка заявила, що, попри війни та конфлікти, яких ще багато у світі, засновники Гагаузії зуміли побудувати автономію мирним шляхом.
Разом з цим вона назвала проблеми, які доводиться долати республіці на сьогодні: «Нашому майбутньому загрожують не менш небезпечні виклики – це міграція та зменшення народжуваності». Башкан розповіла, як гагаузька влада бореться з відтоком молоді й видає освітні гранти для випускників шкіл, щоб вони здобували популярні спеціальності в Технічному університеті, в Медичному університеті та в Комратському державному університеті. «Нині ми вже влаштовуємо в автономії перших випускників», – поділилася результатами Влах.
З вітальними посланнями з трибуни до всіх жителів і гостей Гагаузії звернулися: Радник Посольства Російської Федерації в Республіці Молдова Олександр Андрєєв, екс-башкан Михайло Формузал, екс-глава Верховної Ради Гагаузької Республіки Михайло Кендигелян, депутат Сергій Чимпоєш і екс-депутат Іван Бургуджі.
По завершенні офіційної частини свято продовжилося концертною програмою за участю народних творчих колективів та музикантів, а ввечері небо над центральною площею заяскріло святковим різнобарвним феєрверком.
«Гагаузи пережили досить складні часи. Нам намагалися ставити перешкоди з Кишинева, це і досі триває. Вони (центральна влада Молдови – прим. ред.) хотіли створити конфлікт, залякати нас, напасти на нас. Наші люди все це витерпіли, не злякалися», – підкреслив Д. Константинов. Він також нагадав, що гагаузи дістали велику підтримку від радянських військ, які тоді перебували поруч, у Болграді: «Коли вони сюди прийшли, у нас було менше пролито крові».
Для довідки: Гагаузи – тюркський народ, який традиційно сповідує православ’я. Гагаузька мова належить до огузької групи тюркських мов.
У сучасній історичній науці утвердилася думка, що предками гагаузів є середньовічні половці, узи, печеніги, кумани.
Гагаузи є нащадками задунайських переселенців, які прийшли з Балканського півострова і почали заселяти землі Бессарабії після початку російсько-турецької війни 1806 – 1812 років.
Республіка Гагаузія (гаг. Gagauz Respublikası) існувала з 1990 до 1994 рр. (юридично), а фактично до 1995-го. Мирно реінтегрована у грудні 1994 – липні 1995 рр.
до складу Республіки Молдова. Нині – Автономне територіальне утворення Гагаузія
Дмитро ВЛАДОВ.
Фото: tribuna.md